Рішення № 11077808, 26.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

26.08.10                                                                                           Справа№ 23/52

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «Еталон», м. Тисмениця,

до відповідача Закритого акціонерного товариства (надалі –ЗАТ) «Проектно-будівельне об»єднання «Львівміськбуд», м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів,

про визнання договору частково недійсним

За участю представників:

від позивача - Горбунов О.О. - представник,

від відповідача – не з”явився,

від третьої особи –Клевцов С.А. - представник.

Суть спору:           ТзОВ «Еталон», м. Тисмениця, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним першого речення пункту 5.7. Договору № 16/08 С від 27 серпня 2008 р.: «Кінцеві розрахунки проводяться на протязі 15 днів з моменту підписання Акту державної комісії приймання об»єкта в експлуатацію». Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що на субпідрядника законодавством України не покладено обов»язку приймати об»єкт в експлуатацію, прийняття робіт організовує замовник за свій рахунок, об»єкт з експлуатації не виводився, а відтак, введенню в експлуатацію не підлягає.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що питання визнання спірного договору частково недійсним виникло у ході розгляду справи № 14/234 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані підрядні роботи, провадження у якій на сьогоднішній день зупинено до вирішення справи № 23/52.

Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що законодавством України не встановлено імперативних норм щодо того, коли саме має проводитись кінцевий розрахунок за виконані роботи. Відтак, сторони вправі були за взаємною згодою у договорі погодити вказане питання і викласти п. 5.7. в тій редакції, в якій він є у Договорі підряду № 16/08 С від 27 серпня 2008 р.

Третя особа у справі (замовник) у поясненнях від 28.04.2010 р. зазначає, що відповідач у справі є генпідрядником за додатковою угодою № 2 від 26 серпня 2008 р. Позивач на підставі договору № 16/08 С є субпідрядною організацією. Ні умовами Додаткової угоди № 2, та умовами договору № 16/08 С не передбачено введення робіт, які виконані позивачем, у експлуатацію. Третя особа одночасно повідомляє, що вона повністю розрахувалась з генпідрядником, відповідачем у справі, за виконані роботи. Спірне речення договору № 16/08 С суперечить умовам оплати робіт на об»єкті, які визначені договором генерального підряду. У додаткових поясненнях від 26.08.2010 р. третя особа зазначає, що рішеннями виконкому про надання управлінню функцій замовника будівництва йому не надано повноважень на здачу закінченого будівництвом об»єкта в експлуатацію державній приймальній комісії, оскільки роботи на об»єкті продовжуються з одного фінансового року в наступний.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду. У судовому засіданні, призначеному на 29.04.2010 р., оголошувалась перерва.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Позивачем оспорюється перше речення п. 5.7. договору № 16/08 С, яким передбачено, що кінцеві розрахунки по договору проводяться на протязі 15 календарних днів з моменту підписання Акту державної комісії приймання об»єкта в експлуатацію. Вказана норма договору не відповідає вимогам закону, зокрема Цивільного кодексу України з огляду на таке. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. З аналізу наведеної норми ст. 530 ЦК України вбачається, що у випадках, коли строк (термін) виконання зобов'язання визначається вказівкою на подію, то це може бути лише та подія, яка неминуче має настати. Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22 вересня 2004 р., який діяв на момент укладення договору № 16/08С, обов»язок здачі закінченого будівництвом об»єкта покладається на замовника. Замовником за договорами генерального підряду з реконструкції та реставраційно-ремонтних робіт будинку Ратуші, пл. Ринок, 1 у м. Львові, відповідно до рішень Виконавчого комітету Львівської міської ради № 768 від 26.12.97 р. та № 702 від 04.09.2009 р. є третя особа у справі. Як вбачається з пояснень третьої особи у справі та вищезгаданих рішень виконавчого комітету Львівської міської ради, замовник на момент укладення Договору № 16/08 С не мав і не має на день вирішення справи судом ні повноважень, ні обов»язку здавати виконані на об»єкті позивачем роботи, чи сам об»єкт, в експлуатацію державній приймальній комісії. У матеріалах справи відсутні та особами, які беруть участь у справі, суду не подані докази того, що об»єкт підрядних (субпідрядних) робіт (будинок «Ратуша»на площі Ринок, 1, у м. Львові) виводився з експлуатації, а відтак, що він підлягає прийняттю в експлуатацію державною приймальною комісією після здійснення ремонтних робіт східного фасаду. За таких обставин, подія, вказана у першому реченні п. 5.7. Договору № 16/08 С, не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третьої особи. У Договорі № 16/08 С реквізитів цієї особи не зазначено. До того ж ч. 2 ст. 838 ЦК України передбачено, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом. Замовник, третя особа у справі, не є стороною договору № 16/08 С. Виконання робіт за договором № 16/08 С субпідряднику замовив відповідач (генпідрядник), тому він несе відповідальність перед субпідрядником за виконання своїх обов»язків та виконання обов»язків замовником.

Вирішуючи спір у справі, суд також виходить з того, що на дату закінчення робіт (31 грудня 2008 р.), а також на день вирішення справи судом Акт державної комісії приймання об»єкта в експлуатацію взагалі не міг та не може бути підписаний. З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 923 від 08 жовтня 2008 р. Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. N 1243 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", яка й передбачала підписання саме Акта державної комісії приймання об»єкта в експлуатацію. Згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08 жовтня 2008 р., в редакції, яка діяла на момент виникнення спору (08.04.2010 р.), документом, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам є сертифікат відповідності. Підписання Акта приймання державною комісією об»єкта в експлуатацію згаданим Порядком не передбачено. За наведених вище обставин спірна норма п. 5.7. договору № 16/08 С звільняє зобов'язану сторону від передбаченого ст. 837 ЦК України та п. 1.1. Договору обов'язку оплатити виконані та прийняті роботи.

Суд також виходить з того, що на спірні правовідносини не поширюються норми ч. 1 ст. 212 ЦК України. З положень ст.ст. 837 та 875 ЦК України вбачається, що договори підряду, у тому числі будівельного підряду та субпідряду, є оплатними, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити. Спірне перше речення п. 5.7. договору № 16/08 С не стосується узгодження сторонами умов та підстав виникнення у відповідача обов»язку здійснити оплату виконаних робіт. Такий обов»язок у відповідача виникає за умови виконання позивачем субпідрядних робіт відповідно до умов договору і підстави його виникнення встановлено нормами ст.ст. 837, 875 ЦК України та п. 1.1. договору. У спірному реченні п. 5.7. Договору сторонами узгоджено лише строки виконання відповідачем обов»язку з кінцевої оплати виконаних позивачем субпідрядних робіт.

За наведених обставин, враховуючи вимоги ст. 217 ЦК України та положення п. 5.3. договору № 16/08 С від 27 серпня 2008 р., суд дійшов висновку, що перше речення п. 5.7. договору № 16/08 С не відповідало на момент укладення договору і не відповідає на день вирішення справи судом вимогам закону та підлягає визнанню недійсним.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

Визнати недійсним Договір № 16/08 С, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон»(Івано-Франківська область, м. Тисмениця, вул. Вербова, будинок, 9 корпус, 1, код ЄДРПОУ 33004211) та Закритим акціонерним товариством «Проектно-будівельне об»єднання «Львівміськбуд»(79035, м. Львів, вул. Зелена, 238, код ЄДРПОУ 01273906) 27 серпня 2008 року, в частині першого речення пункту 5.7.: «Кінцеві розрахунки проводяться на протязі 15 днів з моменту підписання Акту державної комісії приймання об»єкта в експлуатацію.».

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об»єднання «Львівміськбуд»(79035, м. Львів, вул. Зелена, 238, код ЄДРПОУ 01273906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон»(Івано-Франківська область, м. Тисмениця, вул. Вербова, будинок, 9, корпус 1, код ЄДРПОУ 33004211) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя