Рішення № 11077777, 07.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

07.09.10                                                                                           Справа№ 6/143 (2010)

За позовом: Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно”, м.Львів

до відповідача: Львівської обласної організації Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, м. Львів

про: стягнення 20733грн. 10 коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача Шеремета Ю.С.

від відповідача не з’явився

Представнику позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Комунальним підприємством Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” подано позов до Львівської обласної організації Всеукраїнського об’єднання “Свобода” про стягнення 20733 грн. 10 коп.

Ухвалою суду від 13.08.2010р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 07.09.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 13.08.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, хоча належним чином і в установленому законом порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 17.08.2010р.(вручене 19.08.2010р.).

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

З метою упорядкування процедури відшкодування орендарем (відповідачем) витрат балансоутримувача (позивача) на забезпечення надання комунальних послуг у будинку № 17 на вул. Чайковського, частину приміщень якого загальною площею 111,6 кв.м. використовує орендар (відповідач) на підставі договору оренди від 31.12.1998р. №1/30, 01.10.2006р. між сторонами укладено договір № 6/69 відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг.

Відповідно до умов даного договору балансоутримувач (позивач) забезпечує надання комунальних послуг з теплопостачання шляхом доставляння цих послуг від енергопостачальної організації до відповідача (орендаря), а відповідач відшкодовує витрати балансоутримувача (позивача) на вказані послуги згідно з виставленими балансоутримувачем рахунками.

Згідно п. 2 договору відповідач зобов’язався відшкодовувати позивачу вартість послуг, зазначених у п. 1 договору, згідно з опитувальним листом та з врахуванням встановленого рівня рентабельності.

Згідно п. 4 договору відповідач зобов’язувався здійснювати оплату рахунку в п’ятиденний строк з дня виставлення балансоутримувачем відповідного рахунку на сплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3 укладеного договору передбачено, що користувач (відповідач) зобов’язується своєчасно і у повному обсязі відшкодовувати витрати балансоутримувача за послуги. Відшкодування витрат здійснюється щомісячно на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків. Судом встановлено, що рахунки позивачем виставлялися відповідачу належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, відповідач своїх зобов’язань по договору перед позивачем щодо оплати наданих послуг з теплопостачання належним чином не виконав, станом на 13.07.2010р. його заборгованість становить 16251грн. 83коп.

Відповідно до п. 5. договору, при несвоєчасному внесенні плати користувач (відповідач) сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до представленого суду розрахунку, розмір нарахованої пені становить 1372 грн. 34 коп.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 563грн.90коп 3 % річних та 2545грн. 03коп. інфляційних втрат. Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем направлено відповідачу претензії від 13.03.2009р. №216, від 08.10.2009р. №742, від 23.02.2001р. №204, від 15.06.2010р. №552, які ним залишені без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

           Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України ст.ст.33,34,44,49,75,82,84,89 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівської обласної організації Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, м.Львів, вул. Чайковського,17 (ідентифікаційний код 00013215) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно”, м.Львів, вул.Винниченка, 8 (ідентифікаційний код 33358550) 16251грн. 83коп. основного боргу, 1372грн. 34коп. пені, 563грн. 90коп. 3% річних, 2545грн.03 коп. інфляційних, 207грн. 33коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя