Рішення № 11077737, 01.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

01.09.10                                                                                           Справа№ 25/183

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Дочірнього підприємства “КОНРІЛ” (м.Київ)

до відповідача:Приватного підприємства “Союз-Лідер” (м.Львів)

про :стягнення заборгованості в розмірі 18 446,85 грн.

Суддя : В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є. Башак

Представники:

від позивача:Не з”явився

від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: 25.06.2009 року Господарським судом Чернігівської області отримано позовну заяву Дочірнього підприємства “КОНРІЛ” (м.Київ) до Приватного підприємства “Союз-Лідер” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 18 446,85 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2009 порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 16.07.2009 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2009 року матеріали даної справи направлено за підсудністю в Господарський суд Львівської області, оскільки судом встановлено, що згідно довідки з ЄДР про державну реєстрацію відповідача місцем реєстрації є вул.Городоцька,359, м.Львів.

21.07.2009 року за вх.№5202 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Дочірнього підприємства “КОНРІЛ” (м.Київ) до Приватного підприємства “Союз-Лідер” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 18 446,85 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.07.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 31.07.2009 року. Ухвалою від 31.07.2009 року розгляд справи відкладено до 07.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 07.08.2009 року розгляд справи відкладено до 17.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 17.08.2009 року розгляд справи відкладено до 25.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 25.08.2009 року розгляд справи відкладено до 03.09.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 03.09.2009 року розгляд справи відкладено до 07.10.2009 року, за клопотанням позивача. Ухвалою від 07.10.2009 року провадження у справі зупинено. Ухвалою від 17.08.2010 року провадження у справі поновлено і призначено до розгляду на 25.08.2010 року. Ухвалою від 25.08.2010 року розгляд справи відкладено до 01.09.2010 року, у зв”язку з неявкою представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.07.2009 року, про відкладення від 31.07.2009 року, від 07.08.2009 року, від 17.08.2009 року, від 25.08.2009 року, від 03.09.2009 року, від 25.08.2010 року, про зупинення провадження від 07.10.2009 року, про поновлення провадження від 17.08.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

12.08.2009 року за вх.№16608 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.08.2009 року позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 03.09.2009 року позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи понад термін, передбачений ст.69 ГПК України.

В судовому засіданні 07.10.2009 року позивач представив суду Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, в якій зазначено про внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи 05.08.2009 року.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.07.2009 року, про відкладення від 31.07.2009 року, від 07.08.2009 року, від 17.08.2009 року, від 25.08.2009 року, від 03.09.2009 року, від 25.08.2010 року, про зупинення провадження від 07.10.2009 року, про поновлення провадження від 17.08.2010 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 17.08.2010 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

01.02.2010 року сторонам напралено запити щодо надання інформації про наявність або відсутність обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

Позов розглянуто у відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено 01.09.2010 року.

Розглянувши документи і матеріали справи, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між Дочірнім підприємством “КОНРІЛ” (надалі –позивач) та приватним підприємством “Союз-Лідер” (надалі – відповідач) укладено договір поставки №80КЧН242 від 10.12.2007 року.

Згідно п.1. договору, позивач поставляв відповідачу товари, а відповідач приймав товари і зобов”язаний був їх оплачувати. Виконуючи свої договірні зобов”язання, станом на 10.06.2009 року позивач поставив і передав у власність відповідача товари за видатковими накладними на суму 16 227,18 грн.

Остання партія товару була поставлена по видатковій накладній №01-0000222 від 19.01.2009 року. Відповідач весь товар, що був йому поставлений і переданий по видаткоим накладним, прийняв.

Згідно п.1.1 додатку №1 від 13.03.2008 року до договору поставки, відповідач зобов”язаний сплачувати кожну поставлену партію товару через 45 (сорок п”ять) календарних днів з моменту поставки товару. Моментом предачі товару відповідачу і право власності на товар переходить до відповідача в момент підписання накладної представником відповідача, що товар прийнятий. Станом на 10.06.2009 року борг відповідача за отриманий товар становить 16 227,18 грн.

За твердженням позивача, останній день оплати був 05.03.2009 року, тобто, з 06.03.2009 року почав проходити термін прострочення оплати поставленого товару. Прострочення на момент звернення з позовом складає 96 днів.

Згідно п.9.3 договору і ст. ст. 549-552 ЦК України, в разі порушення відповідачем терміну оплати товару, він сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

За підрахунком позивача, розмір пені становить –1 024,31 грн.

Крім того, позивачем нараховано інфляційні збитки в розмірі 708,54 грн. та 3% річних –в розмірі 486,82 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 18 446,85 грн.

У порушення норм чинного законодавства та умов договору, відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, докази погашення боргу суду не представив.

При прийняті рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і хоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, відзив на позов не представив, проти позовних вимог у встановленному чинним законодавством України порядку не заперечив, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив і не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Дочірнього підприємства “КОНРІЛ” (м.Київ) до Приватного підприємства “Союз-Лідер” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 18 446,85 грн. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжне доручення №208 від 23.03.2009 року на суму 167,56 грн., платіжне доручення №281 від 17.04.2009 року на суму 0,01 грн., платіжне доручення №482 від 19.06.2009 року на суму 16,90 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №207 від 23.03.2009 року на суму 118,00 грн., платіжне доручення №479 від 19.06.2009 року на суму 194,50 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Приватного підприємства “Союз-Лідер” (14005, м.Чернігів, вул.Боженка,100; р/р 26008007577 в Полі комбанк м.чернігів, МФО 353100, код ЄДРПОУ 31895563) на користь Дочірнього підприємства “КОНРІЛ” (01133, м.Київ, вул.Кутузова.18/7, офіс 201; п/р260070101827 в ЗАТ “ПроКредитБанк” у м.Києві, МФО 320984, код 23703164; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) – 18 446 (вісімнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 85 коп. –боргу, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 46 коп. –сплаченого держмита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя