Рішення № 11077717, 31.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

31.08.10                                                                                           Справа№ 22/141

за позовом Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі: Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” в особі Львівської філії НАК „Украгролізинг”, м.Львів

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Агрофірма „Провесінь”, м.Львів

про стягнення 10966,29 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від прокуратури: Бручаль Л.Б. (посвідчення № 138)

від позивача: Любчик У.В. (довіреність № 14/20-399-09 від 08.12.09р.)

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі: Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” в особі Львівської філії НАК „Украгролізинг”, м.Львів до Відкритого акціонерного товариства „Агрофірма „Провесінь”, м.Львів про стягнення 10966,29 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 19.07.2010р. призначив розгляд справи на 31.08.2010 р

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та до прийняття рішення у справі подав заяву (вих.№ Ѕ-291 від 31.08.10р.) про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 10582,28 грн., а в решті позовних вимог просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене 1/2.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

14 листопада 2005р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №13-05-775фл з додатками до нього. За умовами договору позивач (лізингодавець) передає відповідачу (лізингоодержувачу) у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору „Кількість, ціна і вартість предмета лізингу”, за умови сплати відповідачем (лізингоодержувачем) лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів.

На виконання зазначених положень договору, сторонами погоджений графік платежів б/д (додаток №2 до договору №13-05-755 фл від 14.11.2005р.), який підписаний та скріплений печатками представниками обох сторін.

Кількість, ціна і вартість предмету лізингу становить 115598,00 грн. (додаток № 1 до договору №13-05-755 фл від 14.11.2005р.).

Пунктом 4.3 договору встановлено, що лізингоодежувач після укладення договору за предмет лізингу перераховує на рахунки лізингодавця попередні лізингові платежі в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15% його вартості, включаючи ПДВ, та в частині винагороди в розмірі 7% невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця. Згідно додатку №1 до договору загальна сума попередньої оплати складає 24217,78 грн. в тому числі: попередній лізинговий платіж - 17339,70 грн., винагорода - 6878,08 грн.

Згідно з п.8.1 договір набирає чинності в день, наступний за днем укладення, і діє протягом строку лізингу, але не довше 10 років.

Сторонами погоджено, що предметом лізингу за договором №13-05-755 фл від 14.11.2005р є сільськогосподарська техніка –екскавартор-навантажувач Борекс-2102, заводський № 198694, вартістю 128270,00 грн.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв екскавартор-навантажувач Борекс-2102, заводський № 198694, вартістю 128270,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 21 лютого 2007р., підписаного та скріпленого печатками представниками обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача відповідач свої зобов’язання щодо оплати лізингових платежів не виконав в повному обсязі і станом на 17.06.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 10582,28 грн.

Оскільки, в процесі розгляду справи основний борг в сумі 10582,28 грн. оплачено повністю, що підтверджується випискою банку від 13.07.2010р., провадження в цій частині слід припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору відповідно до п.11 ст.80 ГПК України

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.7.1 договору пеню від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня і згідно поданого розрахунку сума пені становить 334,43 грн., яка підлягає стягненню

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 49,58 грн. –3% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцнм у продавця (постачальника), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85,115-117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Агрофірма „Провесінь”(79067 м.Львів, вул.Тракт-Глинянський, 152 , МФО 325763, ЄДРПОУ 00854400) на користь Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” в особі Львівської філії НАК „Украгролізинг” (79000 м.Львів, вул.Чорновола,67, р/р 260067994 в ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 32562402, ЄДРПОУ 25259503) 334,43 грн. пені, 49,58 грн. –3% річних.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Агрофірма „Провесінь”(79067 м.Львів, вул.Тракт-Глинянський, 152 , МФО 325763, ЄДРПОУ 00854400) в доход державного бюджету 109,66 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 10582,28 грн. провадження у справі припинити.

5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України

Суддя