Рішення № 11077712, 31.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

31.08.10                                                                                           Справа№ 22/142

За позовом Приватної виробничо-комерційної фірми „Пані Крістіна”, м.Херсон

до відповідача Приватного підприємства „АВЕЛЕС”, м. Львів

про стягнення 30199,30 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від позивача: Костроміна О.М.( довіреність № 1/10 від 04.01.10р.)

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми „Пані Крістіна»”, м.Херсон до Приватного підприємства „АВЕЛЕС”, м.Львів про стягнення 30199,30 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 19.07.2010р. призначив розгляд справи на 31.08.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

22 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір дистрибуції №167, відповідно до умов якого відповідач (дистрибутор) зобов’язується надавати позивачу (продавцю) послуги по дистрибуції, тобто закупляти продукцію у відповідності до планових щомісячних об’ємів продажу, за свій рахунок приймати, зберігати, здійснювати дистрибуцію продукції на території дистрибуції у відповідності з цілями по дистрибуції, своєчасно оплачувати продукцію по відповідній ціні у встановлений термін.

Відповідно до п.5.1 договору відповідач здійснює оплату за поставлену продукцію, вказану в даному договору, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання продукції, на підставі розхідної накладної.

На виконання умов договору позивач продав, а відповідач отримав продовольчі товари на загальну суму 166819,40 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000056 від 11.01.2010р., №РН-0000206 від 02.02.2010р., №РН-0000335 від 17.02.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання щодо оплати за поставлений товар виконав частково і станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 28000,00 грн.

26 квітня 2010р. позивач на адресу відповідача направив претензію № 27/10 з вимогою у 7-ми денний строк з моменту отримання претензії оплатити суму боргу, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.9.1 договору у випадку прострочки оплати продукції пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня за кожний день прострочки, яка згідно поданого розрахунку становить 1851,00 грн. і підлягає стягненню.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 56,00 грн. інфляційних нарахувань та 292,30 грн. –3% річних є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 22. 43, 49, 82. 84. 85,115-1 17 ГПК України, суд. -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „АВЕЛЕС” (79000 м.Львів, пр.Червоної Калини, 95/84, р/р 2600340005643в ЛФ ВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 385468, ЄДРПОУ 36182692) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми „Пані Крістіна” (73000 м.Херсон, пр-т Текстильників, 5, р/р 26004870934711 в ООФ АКБ „Укрсоцбанка”, МФО 328016, ОКПО 23135010) 28000,00 грн. основного боргу, 1851,00 пені, 56,00 грн. інфляційних нарахувань, 292,30 грн. –3% річних, 301,99 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя