Рішення № 11077663, 06.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.10                                                                                 Справа № 8/229пн

За позовом Публічного акціонерного товариства «Луганський ливарно-механічний завод», м. Луганськ,

до Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ, -

про визнання права власності.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Рубан І.Є.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Матвійчук Ю.Д. –представник, - довіреність №225 від 12.05.10 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

                                                  в с т а н о в и в :

          суть спору: позивачем –Публічним акціонерним товариством «Луганський ливарно-механічний завод»(далі –ПАТ «ЛЛМЗ») заявлено вимогу про визнання за ним права власності на наступні об’єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: місто Луганськ, вул. Леніна, 195:

          1.Будівлю цеху №1 - Літ.681-1;

          2.Прибудови –літ. 21-1, літ. 22-1;

          3.Тамбури літ. 211-1, 212-1, 213-1, 161-1, 221-1, 222-1, 223-1, 631-1, 751-1, 881-1 та 882-1;

          4.Ганки –літ. 271, 272,71;

          5.Будівлю енергоцеху з металевими сходами –літ. 11-2, 111;

          6.Будівлю ремонтно-будівельного цеху –літ. 16-1;

          7.Металеві сходи –літ. 161;

          8.Ганок –літ. 181;

          9.Ганок –літ. 223;

          10.Ганок –літ. 224;

          11.Склад литва та заготовок –літ. 54-1;

          12.Ангар –літ. 61-1;

          13.Склад вугільного порошку –літ. 62-1;

          14.Ганок –літ. 62;

          15.Диспетчерську –літ. 63-1;

          16.Ганок –літ. 63;

          17.Вагову –літ. 64-1;

          18.Склад запчастин – літ. 67,1;

          19.Лабораторний корпус ВТК, АХВ –літ. 68-2;

          20.Ділянку народного споживання –літ. 69-1;

          21.Склад –літ.71-1;

          22.Цех ремонту індукторів сантехділянки з тамбуром, - літ. 72-2;

          23.Тамбур –літ. 721-2;

          24.Металеві сходи –літ.721;

          25.гараж –літ. 74-1;

          26.Прохідну –літ. 75-1;

          27.Приміщення обігріву та відпочинку працівників - літ.76-1;

          28.Приміщення для приборів КІП –літ.77-1;

          29.Відкритий склад – літ. 85;

          30.Навіс –літ. 86;

          31.Будівлю зарядної та вентділянки площа –літ. 88-2;

          32.Навіс. –літ. 90;

          33.Навіс –літ. 91;

          34.Резервувар води – літ.92;

          35.Огорожу –літ. 171, 1711;

          36.Ворота –літ. 1712-1715;

          37.Гараж –літ. 8011-1.

          До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами. яке судом задоволено.

          У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його тим, що будівництво кожного з зазначених об’єктів нерухомості здійснювалося позивачем за власні кошти, на земельній ділянці площею 18,1787 га, що знаходиться у місті Луганську, вул. Леніна, 195, наданій йому у тимчасове користування терміном на 15 років для розміщення будівель та споруд, - однак без отримання дозволу на здійснення будівельних робіт.

          З метою оформлення права власності на ці об’єкти нерухомості він звернувся до виконавчого комітету Луганської міської ради (вих. №780 від 20.08.10 року) (а.с.11), однак той відмовив у оформленні такого права (вих. №И01/03-15/3938/0/2-10 від 20.08.10 року) (а.с.12).

          Відповідач проти позову не заперечив, залишивши його на розсуд суду; заявив клопотання про вирішення спору по суті за його відсутності (відзив на позовну заяву від 06.09.10 року за вих. №б/н).

          Позивач не заперечив проти вирішення спору по суті за відсутності відповідача.

          З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

          І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

          16.08.1993 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області (продавець) та організацією орендарів Луганського ливарно-механічного заводу (покупець), правонаступником якого є позивач по цій справі, укладено договір купівлі-продажу майна орендного підприємства Луганський ливарно-механічний завод, що знаходиться у місті Луганську, вул. Леніна, 195.

Договір нотаріально посвідчений Другою луганською державною нотаріальною конторою 16.08.1994 року, за реєстром №3-2777.

Дублікат цього договору видано тією ж нотаріальною конторою 12.04.2002 року, за реєстром №2-771 (а.с.9-10).

          07.12.1995 року між виконавчим комітетом Луганської міської ради (далі –виконком) та Закритим акціонерним товариством «Луганський ливарно-механічний завод»(далі –завод, - землекористувач), правонаступником якого є позивач, укладено договір №1225 на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), згідно якому орендодавець на підставі рішення міськвиконкому від 22.11.95 року за №617/1 надає, а завод приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 18,1787 га (п.1.1) на умовах оренди терміном на 15 років для розміщення будівель та споруд по вул. Леніна, 195 (п.1.2).

          Згідно п. 3.2 договору землекористувач має право самостійно господарювати на землі, зводити за погодженням з міською, районною у місті радою приміщення виробничого та невиробничого призначення, у т.ч. житлові (а.с.7-8).

          Позивач, не отримавши дозвіл на здійснення будівельних робіт, за власний кошт, на вищезгаданій земельній ділянці, наданій йому для розміщення будівель та споруд товариства, уклавши господарські договори (а.с.14-20), здійснив будівництво вищезгаданих об’єктів нерухомого майна.

          З метою визнання за ним права власності на ці об’єкти 20.08.10 року він звернувся до відповідача з заявою, однак останній відмовив у видачі документів про право власності. пославшись на п.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 року за №7/5, - про що сказано вище у цьому рішенні.

          Зазначені обставини стали підставою для звернення ПАТ «ЛЛМЗ»з цим позовом до суду.

          Відповідач проти задоволення позову не заперечив.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном (ч. 1 ст. 317 ЦКУ).

Воно придбавається з підстав, не заборонених законом, у тому числі на підставі угод. Право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не витікає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦКУ).

          Право власності на нову річ, виготовлену (створену) особою, придбавається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на знову створене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди та таке інше) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина 1 та 2 ст. 331 ЦКУ).

          Позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів суду, що земельну ділянку, на якій ним здійснено будівництво об’єктів нерухомості, що є предметом спору по цій справі, - він отримав у постійне користування для розміщення будівель та споруд.

Згідно ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

          Позивач здійснив спірне будівництво на земельній ділянці, наданій йому саме для розміщення та експлуатації будівель і споруд.

          Докази порушення ним технічних норм та правил або охоронюваних законом інтересів інших осіб у справі відсутні.

          Власник землі - відповідач –не заперечив проти визнання за позивачем права власності на зведені об’єкти нерухомого майна.

          Як сказано у ч.5 ст. 376 ЦКУ, на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

          За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

          Обраний позивач спосіб захисту свого права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.

Суд, керуючись ст.44,47-1 та ч. 2 ст. 49 ГПК України, судові витрати покладає на позивача.

          На підставі викладеного, статей 16,317,328,331 та 376 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,2232-34,43,44,47-1,49, 75 та 82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати за Публічним акціонерним товариством «Луганський ливарно-механічний завод», ідентифікаційний код 00292824, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Леніна, 195, - право власності на наступні об’єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: місто Луганськ, вул. Леніна, 195 (сто дев’яносто п’ять):

1.Будівлю цеху №1 - Літ.681-1;

          2.Прибудови –літ. 21-1, літ. 22-1;

          3.Тамбури літ. 211-1, 212-1, 213-1, 161-1, 221-1, 222-1, 223-1, 631-1, 751-1, 881-1 та 882-1;

          4.Ганки –літ. 271, 272,71;

          5.Будівлю енергоцеху з металевими сходами –літ. 11-2, 111;

          6.Будівлю ремонтно-будівельного цеху –літ. 16-1;

          7.Металеві сходи –літ. 161;

          8.Ганок –літ. 181;

          9.Ганок –літ. 223;

          10.Ганок –літ. 224;

          11.Склад литва та заготовок –літ. 54-1;

          12.Ангар –літ. 61-1;

          13.Склад вугільного порошку –літ. 62-1;

          14.Ганок –літ. 62;

          15.Диспетчерську –літ. 63-1;

          16.Ганок –літ. 63;

          17.Вагову –літ. 64-1;

          18.Склад запчастин – літ. 67,1;

          19.Лабораторний корпус ВТК, АХВ –літ. 68-2;

          20.Ділянку народного споживання –літ. 69-1;

          21.Склад –літ.71-1;

          22.Цех ремонту індукторів сантехділянки з тамбуром, - літ. 72-2;

          23.Тамбур –літ. 721-2;

          24.Металеві сходи –літ.721;

          25.гараж –літ. 74-1;

          26.Прохідну –літ. 75-1;

          27.Приміщення обігріву та відпочинку працівників - літ.76-1;

          28.Приміщення для приборів КІП –літ.77-1;

          29.Відкритий склад – літ. 85;

          30.Навіс –літ. 86;

          31.Будівлю зарядної та вентділянки площа –літ. 88-2;

          32.Навіс. –літ. 90;

          33.Навіс –літ. 91;

          34.Резервувар води – літ.92;

          35.Огорожу –літ. 171, 1711;

          36.Ворота –літ. 1712-1715;

          37.Гараж –літ. 8011-1.

          Відповідно до вимог ст. ст. 182 та 331 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно, визначене цим рішенням, підлягає державній реєстрації.

          3.Судові витрати покласти на позивача.

          Згідно статті 85 ГПК України у судовому засіданні 06.09.10 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня його підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –08 вересня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа