Рішення № 11077647, 06.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.10 Справа № 8/106

За позовом Дочірнього підприємства «Фокстрот»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот», м. Луганськ,

до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, -

про стягнення 10241 грн. 40 коп.,

та за зустрічним позовом Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, -

до Дочірнього підприємства «Фокстрот»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот», м. Луганськ, -

про стягнення 6022 грн. 46 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Рубан І.Є.,

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю № б/н від 29.05.09 року;

від відповідача - ОСОБА_1 приватний підприємець, - паспорт НОМЕР_1, вид. Сєвєродонецьким МВ УМВС України у Луганській обл. 26.07.2000 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за січень та жовтень 2008 року у сумі 10241,40 грн., нарахованої ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов господарського договору оренди №02/08/л, укладеного між сторонами 02.08.07 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 29.04.10 року до 12.05.10 року.

Згідно розпорядження голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 27.05.10 року у звязку з відпусткою судді Середи А.П. розгляд справи було доручено судді Мінській Т.М.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 27.05.10 року до 17.06.10 року та з 17.06.10 року до 15.07.10 року.

17.06.10 року відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з зустрічним позовом до Дочірнього підприємства «Фокстрот»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот»(далі ДП «Фокстрот») - про стягнення 6022,46 грн., оскільки він вважає, що:

1)сума місячної орендної плати повинна становити 4719,60 грн., а не 5120,70 грн.;

2)звідси, на думку зустрічного позивача, сума щомісячної надмірної сплати орендної плати становить 401,10 грн. (5120,70 грн. 4719,60 грн.);

3)ця надмірна плата була внесена за період:

з вересня 2007 року по грудень 2007 року у сумі 1604,40 грн. (401,10 грн. х 4);

за квітень 2008 року, червень-вересень 2008 року у сумі 2005,50 грн. (401,10 грн. х 5), - що разом становить 3609,90 грн.;

4)крім того, зустрічний позивач стверджує, що за квітень 2008 року він безпідставно сплатив на користь орендаря 2412,56 грн., - що у сумі становить 6022,46 грн. (1604,40 грн. + 2005,50 грн. + 2412,56 грн.).

Позов мотивовано тим, що ФОП ОСОБА_1 не тільки не має боргу перед ДП «Фокстрот», а що він надмірно сплатив останньому вказану суму коштів.

Ухвалою суду від 17.06.10 року цей позов прийнято до спільного розгляду з первісним.

Розпорядженням голови суду Зубової Л.В. від 12.07.10 року у звязку з відпусткою судді Мінської Т.М. розгляд справи доручено судді Середі А.П.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 15.07.10 року до 16.08.10 року та з 16.08.10 року до 26.08.10 року з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

Ухвалою суду від 15.07.10 року розгляд спору продовжено на 1 місяць до 28.08.10 року та на підставі ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи з метою надання сторонам можливості подати до справи додаткові докази.

До початку судового засідання 06.09.10 року від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

Первісний позивач підтримав власний позов у повному обсязі та не визнав зустрічний позов, вважаючи його незаконним та необґрунтованим (пояснення від 15.07.10 року за вих. №б/н).

Первісний відповідач заперечив проти первісного позову у повному обсязі, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, та підтримав власний зустрічний позов.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

02.08.07 року між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) укладено господарський договір оренди №02/08/л, згідно якому орендар, що на підставі договору оренди будівлі від 01.11.06 року має у орендному користуванні нежитлове приміщення, передав суборендареві, а останній прийняв на певний строк у користування нежитлове приміщення у нерухомому майні площею 39,0 кв.м, яке знаходиться на І поверсі будівлі за адресою: м. Лисичанськ, вул.Гарібальді, 50 (пункти 1.1-1.4), з метою використання його суборендарем для здійснення власної комерційної діяльності (п.2.1).

Передача предмету оренди повинна бути здійснена до 20.08.07 року на підставі акту приймання-передачі (п.3.1), який є доказом фактичної передачі приміщення (п.3.3); у момент підписання акту орендар передає суборендареві ключі від орендованих приміщень (п.3.4).

Строк дії договору становить 1 рік (п.4.1). Договір припиняється з моменту повернення суборендарем приміщення орендареві та підписання обома сторонами акту приймання-передачі (п.4.3).

Розмір орендної плати за перший місяць оренди становить 131,30 грн. за 1 кв.м, у т.ч. плата за користування земельною ділянкою; орендна плата підлягає щомісячному індексуванню (п.5.1).

Орендна плата нараховується з дати прийняття приміщення суборендарем за актом приймання-передачі і закінчується нарахуванням по дату фактичного повернення орендованого приміщення суборендарем орендареві; вона повинна бути сплачена у безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря не пізніше 30-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю (п.5.2).

Суборендар зобовязаний оплатити рахунок у 5-денний з дати виписки термін (п.5.6).

Орендар зобовязаний вчасно надавати суборендареві рахунки на сплату орендної плати (п.6.1).

Суборендар зобовязаний вчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодування за спожиті комунальні послуги (п.7.4).

Сторони врегулювали порядок повернення предмету суборенди.

Згідно п.8.1 у день закінчення терміну дії договору суборендар зобовязанийповернути орендареві орендоване приміщення за актом приймання-передачі, а також ключі від нього (п.8.1), при цьому до моменту передачі суборендар зобовязаний звільнити орендоване приміщення (п.8.2).

За прострочення внесення орендної плати суборендар зобовязаний сплатити на користь орендаря проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 7% річних, які нараховуються на суму заборгованості суборендаря за весь період користування цими коштами (п.9.1) (том 1, а.с.8-10).

02.08.08 року сторони уклали додаткову угоду до цього договору, згідно якій домовилися, що строк дії договору обчислюється з моменту підписання обома сторонами акту приймання-передачі приміщення та діє до 31.10.08 року (а.с.11).

ФОП ОСОБА_1, заперечуючи проти первісного позову та підтримуючи власний зустрічний позов, послався на те, що:

ДП «Фокстрот»до своєї позовної заяви надало підроблений примірник договору, при цьому підроблення, на його думку, полягає у тому, що у його (ФОП ОСОБА_1.) розпорядженні мається примірник такого ж договору, але у його п.1.3 площа орендованого приміщення вказана у розмірі 36,0 кв.м, а у п.5.1 розмір орендної плати за 1 кв. м вказано 131,10 грн. (том 1, а.с.66-68), - що, згідно доводам ФОП ОСОБА_1, стало причиною надлишкового нарахування орендарем за весь час суборенди орендної плати на 6022,46 грн. більше, ніж орендар мав право (том 1, а.с.62-65; том 2, а.с.30-31);

акт приймання-передачі предмету оренди від орендаря суборендареві у серпні 2007 року, всупереч вимогам п.3.3 договору, не складався, а тому орендар не мав підстав для нарахування орендної плати; аналогічно - не складався акт приймання-передачі предмету оренди після закінчення терміну дії договору (31.10.08 року), а тому відсутні, на думку зустрічного позивача, підстави для нарахування орендної плати за жовтень 2008 року.

Дослідивши доводи ФОП ОСОБА_1 у цій частині, суд не погоджується з ними та не визнає як доказ примірник договору, наданий зустрічним позивачем, з наступних підстав.

Зустрічний позивач не надав до справи документальних доказів того, що саме ДП «Фокстрот», а не він сам здійснив підроблення спірного договору.

ДП «Фокстрот»з метою спростування доводів ФОП ОСОБА_1 в частині площі орендованого приміщення надало до справи план 1 поверху (том 1, а.с.128-129; том 2, а.с.12-13), на якому розташоване орендоване приміщення, що має габаритні розміри 6,35 м х 6,0 м, що при перемноженні дає результат 38,1 кв.м, - тобто площа цього приміщення не може дорівнювати 36,0 кв.м.

З наданих до справи зустрічним позивачем платіжних документів про сплату ним орендної плати за період з вересня 2007 року по вересень 2008 року (том 1, а.с.76-87), вбачається, що він як суборендар був належним чином обізнаний щодо розміру місячної орендної плати - 5120,70 грн. (131,30 грн. х 39) та сплачував її, не вживаючи заходів до врегулювання спору щодо площі орендованого приміщення та розміру місячної орендної плати, у порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Первісний позивач, на спростування доводів первісного відповідача, у судовому засіданні пояснив, що акт приймання-передачі предмету оренди у серпні 2007 року був складений, наданий на підпис суборендареві, але ним не був підписаний та не повернутий орендареві.

Дослідивши доводи сторін у цій частині, суд виходить з того, сума орендної плати за серпень 2007 року не є предметом спору по цій справі; ФОП ОСОБА_1 у зустрічному позову не просить її стягнути (том 2, а.с.30-31); факт отримання в суборенду вищезгаданого приміщення, починаючи з вересня 2007 року, суборендар не оспорює, - а тому суд вважає, що акцентування ФОП ОСОБА_1 уваги суду на цій обставині не має значення для вирішення спору.

Що стосується доводів суборендаря про те, що орендар не прийняв від нього у жовтні 2008 року предмет суборенди на підставі акту приймання-передачі, як то передбачено пунктами 4.3 та 8.1 договору №02/08/л від 02.08.07 року, що на його думку, є порушенням умов договору, суд, дослідивши наявні докази, погоджується з тим, що такі дії дійсно є порушенням умов договору з боку суборендаря, що витікає з наступного.

По-перше, термін дії основного договору сторони шляхом укладення додаткової угоди від 02.08.08 року продовжили до 31.10.08 року (том 1, а.с.11).

По-друге, як вбачається з пунктів 4.3 та 8.1 договору, саме на суборендаря покладено обовязок повернути предмет суборенди та скласти акт приймання-передачі, однак, він не вчинив таких дій.

Посилання ФОП ОСОБА_1 на те, що з 19.10.08 року він був прийнятий на роботу до ЗАТ «Сєвєродонецьке обєднання «Азот»» (том 2, а.с.17-20), а тому у цей час не здійснював підприємницьку діяльність в орендованому приміщенні, - не звільняє його від обовязку повернути предмет суборенди орендареві відповідно до умов договору, який був чинним до 31.10.08 року.

Первісний позивач стверджує, що суборендар лише 31.10.08 року без відома орендаря покинув орендоване приміщення (том 1, а.с.147-148), - і лише після цього орендар 01.11.08 року зміг надати в суборенду це ж приміщення іншій особі (том 2, а.с.1-13).

Суборендар ці твердження не спростував, доказів внесення орендної плати за січень та жовтень 2008 року не надав.

Дослідивши документальні докази, надані зустрічним позивачем на підтвердження фактів надмірної сплати ним на користь орендаря коштів у сумі 6022.46 грн., суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 не надав таких доказів.

Так, він не надав доказів внесення орендної плати за січень, березень та травень 2008 року; за лютий 2008 року ним сплачено 3799,22 грн., - замість 5120,70 грн.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати суму зустрічного позову доведеною та належним чином підтвердженою.

Згідно акту взаємозвірки стану розрахунків за договором №02/08/л від 02.08.07 року, підписаному обома його сторонами станом на 01.10.08 року, сума боргу ФОП ОСОБА_1 на користь ДП «Фокстрот»становила 10241,40 грн. (том 1, а.с.98), - яку первісний позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_1

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

1.Сторони за цим спором уклали договір суборенди нерухомого майна.

Як сказано у ст.11 ЦКУ, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Правовідносини, що мають місце між сторонами, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний термін (частина 1 ст.759 ЦКУ).

Згідно частині 1 статті 762 ЦКУ за користування майном, у т.ч. нерухомим, з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦКУ).

Уклавши договір суборенди як різновид правочину, сторони взяли на себе певні зобовязання.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, при цьому гідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобовязання сторони визначили у п. 5.2 договору до 30-го числа місяця, який передує оплачуваному, при цьому у договорі не оговорено право суборендаря не вносити орендну плату у разі ненадання орендарем рахунку.

Згідно статті 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦКУ передбачено правові наслідки порушення зобов'язання: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 617 ЦКУ встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідач не довів суду наявність таких обставин.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Первісний позивач не ставить питання про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, - що є його правом.

З матеріалів справи вбачається, що первісний позивач належним чином довів суду законність та обгрунтованість своїх позовних вимог, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.

В той же час суд вважає, що зустрічний позивач не довів законність та обгрунтованість своїх вимог, а тому його позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 44, 47, 47-1 та 49 ГПК України, суд покладає судові витрати, понесені первісним позивачем, на первісного відповідача як на сторону, яка порушила умови договорів, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду; судові витрати, понесені зустрічним позивачем, покладаються на нього ж.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,203, 509, 610, 611, 759,762,773,774, 782 та 783 Цивільного кодексу України, керуючись ст.4-3,32-34,43,44,47-1,49, 82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Дочірнього підприємства «Фокстрот»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот», ідентифікаційний код 31595086, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Солнєчний,17-а, - заборгованість з орендної плати у сумі 10241 (десять тисяч двісті сорок одна) грн. 40 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 102 (сто дві) грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні зустрічного позову відмовити.

4.Судові витрати, понесені зустрічним позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, покласти на нього.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 06.09.10 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення згідно ст.84 ГПК України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду у десятиденний термін з дня його підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08.09.2010 року.

Суддя А.П.Середа