Рішення № 11077326, 01.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/34701.09.10 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»

До Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

Про стягнення 6429,15 грн.

                                                                                                    Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Паляниця О.М. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача: не з’явився;

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.09.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 5889,94 грн. страхового відшкодування, 539,21 грн. пені та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.06.2010 порушено провадження у справі №47/347, розгляд якої призначено на 20.07.2010.

Ухвалою від 20.07.2010, у зв»язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 01.09.2010.

Представник позивача в судовому засіданні 01.09.2010 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем не було виплачено позивачу в порядку регресу 5889,94 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 01.09.2010 –не направив, вимог ухвал суду від 18.06.2010 та 20.07.2010 щодо надання документів, письмових пояснень по суті спору та доказів –не виконав. Про проведення судових засідань 20.07.2010 та 01.09.2010 відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2008 між позивачем –ЗАТ «Страхова компанія «Український Страховий Альянс», як страховиком, правонаступником якого є ПАТ «Страхова компанія «АХА Україна», та громадянином Шинаровським Ю.Р., як страхувальником, було укладено договір страхування наземного транспорту №1091079/05 АП-Л, згідно умов якого об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням зазначеним у договорі транспортним засобом марки DAEWOO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер ВС6886ВМ, зокрема страховим ризиком визначено і ДТП (п. п. 7, 11.1).

Згідно довідки ВДАІ з ОАТ м. Львова від 17.12.2007, 26.11.2008 по пр. Червоної Калини в м. Львові сталася ДТП за участю транспортного засобу DAEWOO LANOS TF69Y, державний номерний знак ВС6886ВМ, що належить гр. Шинаровському Ю.Р. під його керуванням та транспортного засобу Богдан-АО9202, державний номерний знак ВС2645АА, що належить ТОВ «Галичина-Транс», під керуванням гр. Мартиняка Ю.Ю.

Відповідно до Постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.01.2009 по справі № 3-1236/08, гр. Мартиняка Ю.Ю. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до Висновку Спеціаліста №917 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту від 31.12.2008, складеного спеціалістом авто товарознавцем Вербовим В.В., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки DAEWOO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер ВС6886ВМ в результаті його пошкодження при ДТП складає 6131,94 грн.

Відповідно до страхового акту №13575/08/05/14, затвердженого директором ЦВ в м. Львові Кайдаш С.Ю. 21.01.2009, та розрахунку розміру страхового відшкодування, пошкодження транспортного засобу DAEWOO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер ВС6886ВМ внаслідок ДТП, яке сталося 26.11.2008 по пр. Червоної Калини в м. Львові за участю застрахованого автомобіля, що належить гр. Шинаровському Ю.Р. під його керуванням та транспортного засобу Богдан-АО9202, державний номерний знак ВС2645АА, що належить ТОВ «Галичина-Транс», під керуванням гр. Мартиняка Ю.Ю., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 5889,94 грн., які виплачені страхувальнику гр. Шинаровському Ю.Р. згідно платіжного доручення № 102 від 22.01.2009.

Згідно полісу загальнообов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ № 9551592 від 05.08.2008, між відповідачем, як страховиком, та ТОВ «Галичина-Транс», як страхувальником, було укладено договір загальнообов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 05.08.2008 по 04.08.2009, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25500,00 грн., забезпечений транспортний засіб –автомобіль Богдан-АО9202, державний номерний знак ВС2645АА, розмір франшизи 0,00 грн.

18.11.2009 позивачем на адресу відповідача було направлено регресну вимогу № 6605, направлення якої підтверджується декларацією альтернативної служби доставки №9066357, про виплату в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 6322,94 грн.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що між громадянином Шинаровським Ю.Р., як страхувальником, та позивачем - ЗАТ «Страхова компанія «Український Страховий Альянс», правонаступником якого є ПАТ «Страхова компанія «АХА Україна», як страховиком, було укладено договір страхування наземного транспорту №1091079/05 АП-Л, згідно умов якого об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням зазначеним у договорі транспортним засобом марки DAEWOO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер ВС6886ВМ.

Внаслідок ДТП (зіткнення), яке сталося 26.11.2008 по пр. Червоної Калини в м. Львові за участю транспортного засобу DAEWOO LANOS TF69Y, державний номерний знак ВС6886ВМ, що належить гр. Шинаровському Ю.Р. під його керуванням та транспортного засобу Богдан-АО9202, державний номерний знак ВС2645АА, що належить ТОВ «Галичина-Транс», під керуванням гр. Мартиняка Ю.Ю. відбулось пошкодження автомобілів, а громадянина Мартиняка Ю.Ю. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Пустамитівського районного суду Львівської області від 13.01.2009 по справі № 3-1236/08.

На виконання умов укладеного договору страхування наземного транспорту №1091079/05 АП-Л та на підставі страхового акту №13575/08/05/14, пошкодження транспортного засобу марки DAEWOO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, державний номерний знак ВС6886ВМ, внаслідок ДТП, яке сталося 26.11.2008 по пр. Червоної Калини в м. Львові за участю застрахованого автомобіля під керуванням водія Шинаровського Ю.Р., що належить Шинаровському Ю.Р. та автомобіля Богдан-АО9202, державний номерний знак ВС2645АА, що належить ТОВ «Галичина-Транс»під керуванням водія Мартиняка Ю.Ю. визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 5889,94 грн., які виплачені страхувальнику Шинаровському Ю.Р згідно платіжного доручення № 102 від 22.01.2009.

В свою чергу, оскільки автомобіль Богдан-АО9202, державний номерний знак ВС2645АА є джерелом підвищеної небезпеки, яким під час ДТП керував водій Мартиняк Ю.Ю і зазначений автомобіль належить ТОВ «Галичина-Транс»цивільно-правова відповідальність якого застрахована в обсязі 25500,00 грн. у відповідача згідно полісу загальнообов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ № 9551592 від 05.08.2008 виник обов’язок відшкодувати в порядку регресу виплачену позивачем суму страхового відшкодування в розмірі 5889,94 грн., а тому суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 5889,94 грн.

Враховуючи викладене, суд вбачає по-перше: наявність вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, у спричиненні позивачу збитків саме в розмірі 5889,94 грн., по-друге, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок дій особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, завдано збитків в якості втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), зокрема сплата позивачем 5889,94 грн., а по-третє: наявний причинно-наслідковий зв’язок між діями особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, відносно вини у вчинені ДТП та негативним наслідком зазначених дій для позивача - понесення реальних збитків в розмірі 5889,94 грн., право на відшкодування яких позивач має в порядку регресу на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 5889,94 грн. в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування - є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 539,21 грн. пені, яка була нарахована позивачем на підставі п. 37.1, 37.2 статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».

Судом встановлено, що згідно п. 37.1. статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Згідно пункту 37.2. статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 38.1. статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

Враховуючи викладене, судом встановлено, що пеня на підставі п. 37.1 , 37.2 статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»сплачується у випадку, коли страховик здійснює несвоєчасно виплату страхового відшкодування страхувальнику, тобто у даному випадку право на пред’явлення вимоги про стягнення пені належало б Шинаровському Ю.Р. як страхувальнику, у випадку, якщо б позивач, як страховик несвоєчасно виплатив страхове відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки відшкодування шкоди в порядку регресу не є договірним зобов’язанням саме між позивачем та відповідачем, адже воно виникло внаслідок вимог закону, зокрема статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», яка встановлює умови звернення з регресним позовом і якою не встановлено такого виду відповідальності як стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування в порядку регресу, як не передбачено це і умовами статті 1187 Цивільного кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 539,21 грн. пені –задоволенню не підлягає.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з відповідача в порядку регресу 5 889,94 грн. страхового відшкодування. Вимога позивача про стягнення пені задоволенню не підлягає .

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути в порядку регресу з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(код ЄДРПОУ 20113829, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд. 24/1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»(код ЄДРПОУ 31235110, місцезнаходження: 04070 м. Київ, вул. Іллінська,8) суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 5 889 (п’ять тисяч вісімсот вісімдесят дев’ять) грн. 94 коп., а також 58 (п’ятдесят вісім) грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 216 (двісті шістнадцять) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В інший частині прозову –відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                     С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення: 06.09.2010