Рішення № 11077315, 26.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/26426.08.10 За позовом          Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях»; До                    Відкритого акціонерного товариства «1-й експедиційний загін підводних та

гідротехнічних робіт»;

Про                    стягнення 71883,98 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Руденок Н.В., представник, довіреність №01-19/58 від 29.06.2010 р.;

Від відповідача:          Єркін М.М., представник, довіреність б/н від 16.06.2010 р.;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2010 р. порушено провадження у справі №18/264, справа призначена слуханням на 10.08.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2010 р. слухання справи було відкладене на 26.08.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 61530,65 грн. (56440,32 грн. основного боргу + 5090,33 грн. інфляційних втрат), 8660,12 грн. пені, 1693,21 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 718,84 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечує, у їх задоволенні просить відмовити, посилаючись на те, що зобов’язання відповідача перед позивачем у сумі 56440,32 грн. були припинені зарахуванням зустрічних грошових вимог відповідача до позивача за договором №35/09 від 29.10.2009 р. Позовні вимоги позивача в частині нарахування інфляційних втрат, пені та трьох процентів річних з простроченої суми відповідач вважає безпідставними, зазначаючи про те, що ні договором №69п від 17.04.2009 р., ні актами приймання-передачі наданих послуг строк виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем не встановлений, а тому такі зобов’язання, відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, повинні виконуватися в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги. Позивачем вимога про виконання відповідачем зобов'язань не пред’являлась, а тому відповідач вважає нарахування штрафних санкцій безпідставним.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

17.04.2009 р. між сторонами укладений договір №69п, за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги по траленню та виставленню п’яти навігаційних знаків на об’єкті «Капітальний ремонт берегоукріплювальних споруд»на ділянці «Острів»Київського водосховища в межах території Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства, Вишгородського району Київської області теплоходами «Шляховик – 3», «Дельфін», корчекраном «КК-5», а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити зазначені послуги.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що надання послуг позивачем підтверджується актами наданих послуг, які оформляються належним чином та підписуються уповноваженими представниками обох сторін протягом п’яти днів після надання послуг.

Відповідно до п. 4.1. договору договірна ціна надання послуг визначена сторонами у сумі 56440,32 грн.

Пунктом 4.2. договору визначено, що позивач приступає до надання послуг, зазначених у п. 1.1. договору, після надходження 50% попередньої оплати від відповідача.

Додатковою угодою №1 від 08.05.2009 р. до договору договірна ціна договору визначена сторонами у сумі 79882,92 грн.

На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 79882,92 грн., що підтверджується актами приймання –передачі наданих послуг №69 від 23.04.2009 р. на суму 56440,32 грн. та №74 від 29.05.2009 р. на суму 23442,60 грн.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, надані позивачем послуги оплатив частково у сумі 23442,60 грн., що підтверджується випискою банківської установи, яка додана до матеріалів справи. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 56440,32 грн. Наявна заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 29.06.2010 р., підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками господарюючих суб’єктів підприємницької діяльності.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Посилання відповідача на ту обставину, що грошові зобов’язання відповідача перед позивачем у сумі 56440,32 грн. були припинені зарахуванням зустрічних грошових вимог не приймаються господарським судом, оскільки відповідачем до матеріалів справи не додано належних доказів, що між сторонами відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог. Наданий відповідачем акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2010 р. свідчить лише про те, що між підприємствами була проведена звірка взаємних розрахунків.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідачем до матеріалів справи не додані належні докази існування між сторонами зобов'язань, в яких позивач є боржником по відношенню до відповідача, а надані копії акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2010 р. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 не можуть бути належними доказами у справі у розумінні статті 36 ГПК України, що підтверджують існування зазначених зобов'язань.

Нарахована позивачем пеня у розмірі 8660,12 грн. не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

—частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

—відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

—пеня, згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, є одним із видів неустойки;

—враховуючи ту обставину, що між сторонами в укладеному договорі не передбачена відповідальність у вигляді сплати відповідачем пені, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5090,33 грн. інфляційних втрат та 1693,21 грн. трьох процентів річних з простроченої суми не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки у договорі №69п від 17.04.2009 р. не передбачений строк оплати відповідачем наданих позивачем послуг, останній, виходячи зі змісту статті 530 Цивільного кодексу України, повинен був направити відповідачеві вимогу про виконання зобов'язань.

У матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем на адресу відповідача вимоги про виконання останнім зобов'язань за договором. Доказів направлення позивачем на адресу відповідача претензії вих. №Пр/10-08/1 від 02.02.2010 р. позивачем до матеріалів справи не додано.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «1-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт»(інд. 04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 12, код ЄДРПОУ 14287666) на користь Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях»(інд. 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 12, код ЄДРПОУ 03150102) 56440 (п’ятдесят шість тисяч чотириста сорок) грн. 32 коп. заборгованості, 564 (п’ятсот шістдесят чотири) грн. 43 коп. витрат по сплаті держмита та 185 (сто вісімдесят п’ять) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 30.08.2010 р.