Ухвала суду № 11077182, 04.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.08.10№ 05-5- 12 / 10484 Суддя , розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Поліхімпром"

про стягнення 228710,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 10-01/391 від 17.03.2010 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

У позовної заяви зазначено, що заборгованість відповідача за договорами 228710,17 грн., однак не вказано на докази, які мають такі зазначення підтверджувати (акти виконаних робіт тощо).

Згідно абз. 2 п. 3.3 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з послідуючими змінами і доповненнями) підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Тільки якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача (абз. 4 п. 3.3 вищенаведених Роз’яснень).

Фактично зазначені позивачем у позовній заяві відомості не містять жодних вказань (посилань) на існування конкретно - визначених доказів на підтвердження цих відомостей, т.т. такі докази позивачем не зазначені. А тому суд позбавлений можливості діяти в порядку ч. 1 ст. 38 та п. 11 ч. 1 ст. 65 ГПК України, оскільки сам позивач такі докази не зазначив (т.т невідомо які саме докази суду вимагати).

Вищенаведене позбавляє підставності як наведену позивачем у тексті позовної заяви суму основного боргу.

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

Отже, копії документів засвідчуються шляхом проставляння печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису "Згідно з оригіналом" та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте, додані до позовної заяви вих. №10-01/391 від 17.03.10 р., копії доказів не відповідають зазначеним вище вимогам.

Не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Стаття 58 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість об’єднання кількох вимог за наступних підстав:

- позовні вимоги повинні бути зв’язані між собою підставою виникнення;

- позовні вимоги повинні бути зв’язані між собою поданими документами.

Позивачем об’єднано декілька позовних вимог, що ґрунтуються на різних договорах про надання послуг та оренди. Вимоги про стягнення грошових коштів фактично за різними договорами базуються на різних підставах виникнення та обґрунтовуються різними доказами.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги не зв’язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими документами, що є порушенням передбаченого статтею 58 Господарського процесуального кодексу України правила об’єднання позовних вимог.

Судовий розгляд позову в якому об’єднано не пов’язані між собою вимоги перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та утруднить вирішення спору по суті.

Не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Додана до позовної заяви вих. № 10-01/391 від 17.03.10 р. поштова квитанція від 28.01.10 р. №6018 не може вважатися належним доказом, оскільки не може свідчити про відправлення відповідачеві копії позовної заяви № 10-01/391 від 17.03.10 р. (не можна відправити копію позовної заяви 28.01.10 р., яка буде створена у майбутньому, а саме 17.03.10 р.).

Крім того, фінансові документи, яким є і поштова квитанція мають подаватися в оригіналі.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Згідно п. 33 "Додатків" позовної заяви позивачем додано до позовної заяви доказ (поштова квитанція) направлення відповідачеві лише копії позовної зави, що порушує вимоги ст.57 ГПК України, якою передбачено надавати докази, що підтверджують відправлення відповідачеві як копії позовної заяви, так і усіх доданих до неї документів.

Не всі додані до позовної заяви вих. №10-01/391 від 17.03.10 р. документи наявні у відповідача.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з листом Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві №1021-4/л від 23.06.2010 р. з 23.06.2010 р. Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а саме при подачі позову до Господарського суду міста Києва судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу повинні сплачуватись платниками та зараховуватись до Державного бюджету України за такими реквізитами:

код –22050003;

рахунок –31218264700001;

одержувач –ГУ ДКУ у м. Києві;

код ЄДРПОУ –24262621;

банк одержувач –ГУ ДКУ у м. Києві;

МФО –820019.

Проте з копії платіжного доручення № 274 від 19.01.2010 р., доданого до позовної заяви як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, вбачається, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за іншими реквізитами.

Крім того, відповідно до роз'яснень ВАСУ (на даний час ВГСУ) від 04.03.1998 р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу IV ГПК України" платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись п.п. 3, 4, 5, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення допущених порушень, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом.

Суддя                                                                                           Л.В. Прокопенко