Рішення № 11077114, 18.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/28118.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмі Трейд»

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко"

Про стягнення 13228,61 грн.

                                                                                 Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Михайловський С.В. (дов. б/н від 07.07.2010р.)

Від відповідача не з’явились

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олмі Трейд»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 13228,61 грн. заборгованості за договором поставки №5538К від 08.10.2008 року, з яких 8289,00 грн. основного боргу, 1890,44 грн. інфляційних втрат, 405,78 грн. 3% річних, 2643,39 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 18.08.2010 року.

У судовому засіданні 18.08.2010 року представник позивача подав пояснення по справі в яких просить суд 8289,00 грн. основного боргу, 1890,44 грн. інфляційних втрат, 405,78 грн. 3% річних, 991,95 грн. пені за період з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року., а тому суд приймає дані пояснення як заяву про зменшення позовних вимог та розглядає позовні вимоги в межах заявлених згідно з уточненням.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивує неналежним виконанням умов договору поставки №5538К від 08.10.2008 року у зв’язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідач у судове засідання 18.08.2010 року не з’явився, вимог ухвали суду від 13.07.2010 року не виконав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення № 10577067, відповідно до якого ухвалу про порушенян провадження у справі вручено представникові відповідача 22.07.10р.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

08.10.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №5538К, за яким позивач зобов’язався передати товари у власність відповідача на умовах та у строки обумовлені в замовленнях на поставку, а відповідач у порядку та у строки, встановлені цим договором, зобов’язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1 частини 8 цього договору відповідач оплачує позивачу товари після їх реалізації після 21 календарного дня кожну середу.

Факт поставки товару позивачем та його отримання відповідачем підтверджується накладними, а саме: від 08.10.2008 року №000-000233, №000-000235, від 26.11.2008 року №000-000371, №000-000376, від 23.01.2009 року №МИ-000024, №МИ-000025, від 19.02.2009 року №МИ-000082.

Як вбачається з матеріалів справи сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 8289 грн., що підтверджується звірками взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем, підписаних сторонами та скріплених мокрими печатками, станом на 18.06.2009 року та на 30.11.2009 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

26.11.2009 року позивач направив відповідачу претензію в якій просить останнього погасити заборгованість в розмірі 8298,00 грн. протягом 20 календарних днів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п.1 частини 10 зазначеного договору якщо відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений строк, сплачує позивачу пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Як встановлено судом, відповідач вчасно не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи із суті позовної заяви, Позивач нараховував пеню на заборгованість Відповідача за договором із дотриманням приписів ст. 232 ГК України.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення 991,95 грн. пені за період з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року (за шість місяців), яка задовольянється згідно розрахунку поданого позивачем у судовому засіданні разом з поясненнями на позовну заяву.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у позовича наявні правові підстави вимагати стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 1890,44 грн. інфляційних втрат, 405,78 грн. 3% річних, а отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

          Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України», якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

          Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(03039, м. Київ, проспект Науки, 8; код ЄДРПОУ 32104254) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмі Трейд»(10020, м. Житомир, вул. Богунська, 8/2; код ЄДРПОУ 36004717) 8289 (вісім тисяч двісті вісімдесят дев’ять) грн. 00 коп. основного боргу, 1890 (одна тисяча вісімсот дев’яносто) грн. 44 коп. інфляційних втрат, 405 (чотириста п’ять) грн. 78 коп. 3% річних, 991 (дев’ятсот дев’яносто одна) грн. 95 коп. пені, 115 (сто п’ятнадцять) грн. 77 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 50 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4 .Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 03.09.2010 року