Рішення № 11076467, 03.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.10р.Справа № 40/19-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна промислова компанія", м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія", м.Дніпропетровськ

про стягнення 131289,95 грн.

Суддя Красота О.І.

Представники:

Від позивача: Лісняк Я.В. (довір. № б/н від 05.01.2010 року)

Від відповідача: Кононов Д.О. (довір. № б/н від 05.01.2010т року)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна промислова компанія” (надалі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія" (надалі Відповідач) заборгованість в сумі 131289 грн. 95 коп. та судові витрати.

Представник Відповідача на адресу суду надав відзив на позов, та пояснив що вказана заборгованість зменшена до 71 155 грн. 64 коп. просив суд розстрочити виконання рішення суду на три місяці рівними частинами у сумі 23 718 грн. 55 коп.

В судовому засіданні представник Відповідача надав суду оригінал платіжного доручення № 396 від 22.07.2010 року про сплату на адресу Позивача суми у розмірі 70000 грн., тому сума заборгованості була зменшена до 61289 грн. 95 коп.

Представник Позивача з вказаною сумою заборгованості у розмірі 61289 грн. 95 коп. погодився, підтвердив отримання вказаних грошових коштів направлених Відповідачем, однак заперечував проти надання розстрочки Відповідачу на три місяці рівними часитинами на залишок суми.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2006 року між Позивачем (продавець) та Відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №126 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору продавець продає, а покупець купляє кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію, тару, (далі-товар) окремими партіями в кількості та асортименті, вказані у погоджених Специфікаціях, які являються невід’ємною частиною договору.

Позивач згідно договору №126 від 21.12.06р. здійснив поставку товару про що свідчить видаткові накладні, довіреності, які знаходяться в матеріалах справи на суму 1836530 грн. 93 коп.

У відповідності до п.5.1 договору оплата покупцем за відвантажений продавцем товар здійснюється на поточний рахунок продавця в строки, обумовлені та погоджені в Специфікації.

Після виконання Позивачем обов’язків згідно договору, Відповідач порушив умови договору та частково виконав свої зобов’язання щодо оплати товару в розмірі 1705 240 грн. 98 коп.

Позивачем на адресу Відповідача надіслана вимога вих.№2015/311 від 03.06.2010р. з вимогою погасити існуючу заборгованість в розмірі 131289 грн. 95 коп., яка залишена останнім без відповіді.

В судовому засіданні представник Відповідача надав суду оригінал платіжного доручення № 396 від 22.07.2010 року про додаткову сплату на адресу Позивача суми у розмірі 70000 грн., тому сума заборгованості була зменшена до 61289 грн. 95 коп.

Проти вказаної проплати Відповідачем у сумі 70000 грн., Позивач не заперечує та підтверджує про залишок заборгованості у сумі 61289 грн. 95 коп.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.655 ЦК України За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і з огляду на часткову оплату Відповідачем (до подачі позову Позивачем 23.07.2010 року) згідно платіжного доручення № 396 від 22.07.2010 року про сплату на адресу Позивача суми у розмірі 70000 грн., підлягають задоволенню частково у сумі –61289 грн. 95 коп. основного боргу.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому суд повинен ураховувати приписи ст. 121 ГПК України, щодо наявності обставин, що можуть ускладнити виконанння рішення або зробити його не можливим.

Виносячи рішення щодо розстрочки виконання рішеня господарський суд згідно п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України повинен обгрунтувати вказану розтрочку.

У зв»язку з тим, що Відповідачем не надано належного обгрунтування щодо підстав разстрочення виконання рішення суду на три місяці рівними частинами у сумі залишку, суд не неходить підстав про задоволення вказаної заяви щодо разстрочення виконання рішення суду.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст.ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія", (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Лабораторна, буд.45, код ЄДРПОУ 32448517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна промислова компанія", (69120, м.Запоріжжя, вул.Мікояна, 22/6, код ЄДРПОУ 31507980) суму 61 289 грн. 95 коп. - заборгованості, 612 грн. 95 коп. - державного мита, 110 грн. 17 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяО.І. Красота Рішення підписано

02.09.10р.