Рішення № 110763746, 10.05.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12661/22

Провадження № 2/369/2473/23

РІШЕННЯ

Іменем України

10.05.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/12661/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» звернулось до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2388713.

Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з веденням коду підтвердженням, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» було перераховано кошти у розмірі 7100,00 грн., що підтверджується квитанцією та довідкою.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» належним чином виконав свої зобов`язання за договором позики, надавши позичальнику грошові кошти на загальну суму 7100,00 грн. Строк надання грошових коштів за договором позики наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, позику не повертає та не сплачує проценти за користування коштами.

13.10.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 13/10-2021, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права грошової вимоги від боржників за договорами позики, у тому числі за договором позики № 2388713 від 25.05.2021 року, що укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким, станом на 17.11.2022 року становить 60080,20 грн., з яких: 7100,00 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 11303,20 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 38127,00 грн. - заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 3550,00 грн. - інфляційні втрати.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.01.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заперечень щодо розгляду справи без виклику сторін не надійшло.

09.03.2023 року відповідачем через канцелярію суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якій вона вказала, що вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» безпідставними, такими, що грунтуються на вимогах закону, недоведеними та не підтвердженими жодними доказами, а тому у їх задоволенні потрібно відмовити у повному обсязі. Вказувала, що факт надання кредитних коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» не підтверджений. Про зміну кредитора відповідач не був повідомлений.

Крім того вказувала, що згідно наданих розрахунків нарахування процентів здійснювалось за період з 25.05.2021 року по 10.04.2022 року. Водночас, згідно п. 2.3 Договору позики, строк позики 15 днів до 09.06.2021 року. Тому на думку позивача заборгованість за відсотками нараховувалась поза межами строку дії договору.

Штрафи та пені стягуються за період з 25.05.2021 року по 09.06.2021 року не підлягають стягненню, оскільки позов поданий 09.12.2022 року з пропуском річного строку позовної давності.

На підставі вище наведеного, просила суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та застосувати до вимог позивача позовну давність.

10.04.2023 року представником позивача через канцелярію суду зареєстровано відповідь на відзив, в якому останній зазначив, що відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладення договору позики, шляхом заповнення заяви про надання кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим індетифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації реквізитів своєї банківської картки на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у сумі 7100,00 грн. Вказував, що неповідомлення боржника про зміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Вказував, що відповідачка посилається на неповідомлення її про укладення договору факторингу і відповідно відступлення вимоги за кредитним договором на користь позивача, але не надає до суду жодних підтверджень про сплату грошових коштів на користь первісного кредитора.

Крім того, зауважив, що відповідно до п. 3.10 договору, керуючись ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право нараховувати проценти відповідно до умов цього договору до дня повернення позики, тобто до дня фактичного виконання зобов`язань за договором.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 25.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2388713, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 7100,00 грн., на строк до 09.06.2021 року.

Встановлено, що позикодавець свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

13.10.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 13/10-2021, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права грошової вимоги від боржників за договорами позики, у тому числі за договором позики № 2388713 від 25.05.2021 року, що укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким, станом на 17.11.2022 року становить 60080,20 грн., з яких: 7100,00 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 11303,20 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 38127,00 грн. - заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 3550,00 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 1046ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст.1047ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. ст. 525, 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст.615ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за договором позики № 2388713 від 25.05.2021 року в сумі 60080,20 грн., з яких: 7100,00 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 11303,20 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 38127,00 грн. - заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 3550,00 грн. - інфляційні втрати.

Згідно ч. 1 ст.141ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» 2 481, 00 грн. сплаченого судового збору.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» 9 000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу. При цьому суд бере до уваги договір № 07-10/2022 від 07.10.2022 року про надання правової допомоги, витяг з акту № 3 про надання юридичної правової допомоги від 07.11.2022 року, платіжне доручення № 030739000 від 02.12.2021 р. та заявку про надання юридичної допомоги № 16 від 01.11.2021 року.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 102, 103, 109, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б) заборгованості за договором позики № 2388713 від 25.05.2021 року в сумі 60080 (шістдесят тисяч вісімдесят) грн 20 коп, з яких: 7100 (сім тисяч сто) грн 00 коп - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 11303 (одинадцять тисяч триста три) грн 20 коп - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 38127 (тридцять вісім тисяч сто двадцять сім) грн 00 коп - заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 3550 (три тисячі п`ятсот п`ядесят) грн 00 коп - інфляційні втрати, витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп, а також витрати на правову допомогу в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст судового рішення складено 10.05.2023 року.

Суддя: А.В. Янченко