Рішення № 1107422, 24.10.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2007 р.

Справа № 20/204-07-7953

За позовом: ВАТ „Вінницяоблпаливо”

До відповідача: 1. ДП „Одеська залізниця”;

2. ДП „Свердловантрацит”;

про стягнення 794,50 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Підлужник С.О. –дов. №273 від 12.10.2007р.

від відповідача: 1) Кірічек С. В. –дов. від 30.11.2006р.

2) не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: ВАТ „Вінницяоблпаливо” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій з урахуванням доповнення (а.с.10) просить стягнути з ДП „Одеська залізниця” збитки, спричинені нестачею вугілля в розмірі 794,50 грн., 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив на позов, в якому, посилаючись на комерційний акт від 06.04.2007р. за № АЭ 878902/252/5, зазначив що вагон № 67680645 прибув на станцію призначення в технічно справному стані, без ознак втрати вантажу, двері люка зачинені щільно, маркування не порушено, у зв’язку з чим просив суд в позовних вимогах про стягнення вартості нестачі та судових витрат позивачу відмовити.

ДП „Свердловантрацит” телеграмою від 23.10.2007р. просив суд відкласти розгляд справи у зв’язку з неможливістю прибуття у судове засідання.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку інших учасників процесу, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ДП „Свердовантрацит”, виходячи з того, що доповненням до позовної заяви позивач зазначив про наявність позовних вимог тільки до ДП „Одеська залізниця” та просив ДП „Свердловантрацит” від відповідальності звільнити.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

03.04.2007р. згідно з залізничною накладною №49522176 ДП „Свердловантрацит” відвантажило на адресу Томашпільського районного паливного складу ВАТ „Вінницяоблпаливо” вугілля антрацит марки АМ масою 69 000 кг. Відповідно до відмітки відправника, зробленої у гр.4 залізничної накладної № 49522176, вантаж був маркований вапняною сумішью паралельними бороздами.

05.04.2007р. на станції Знаменка (Одеська залізниця) було виялено нестачу в кількості 3650 кг, у зв"язку з чим 06.04.2007р. було складено комерційний акт № АЭ 878902/252/5.

Як вбачається із змісту комерційного акту, на підставі актів загальної форми станції Знаменка № № 4763,4767 від 05.04.2007р. про виявлення поглиблень, вагон було подано на вагову перевірку. При перевірці виявилось, що вагон завантажено рівномірно нижче бортів на 300 мм. (відповідно з документами, вантаж завантажено навалом, нижче бортів, розмір навантаження відносно висоти бортів не зазначено). На поверхні вантажу наявні поглиблення: зліва по ходу потягу над 3,4,5,6,7 люками довжиною 7500 мм, шириною 1000 мм, глибиною 250 мм. Течі вантажу немає. Двері та люки щільно закриті. Об’єм кузову 70,5м куб. На поверхні вантажу міститься захисне маркування вапном, в місці поглиблення маркування відсутнє. Каток не застосовувався. Переважування проводилось 06.04.2007р. на 150 тонних вагах станції Знам’янка Од. (держповірка 20.03.2007р). При переважуванні виявилось: вага брутто 88850 кг, тара 23500 кг, нетто 65 300 кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 3650 кг. Переваження проводилось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні міститися міг.

Згідно до відмітки у графі 6 залізничної накладної, вантаж був виданий одержувачу 09.04.2007р., згідно з комерційним актом станції Знаменка № 878902/252/5 від 06.04.2007р.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Вищезазначене цілком кореспондується із ст. 110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншого підприємству.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Як вбачається із матеріалів справи, Одеською залізницею взято до перевезення вантаж вугілля антрацит марки АМ у кількості 69 000 кг. Відповідно до п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001р., відправником для забезпечення збереження вугілля було здійснено маркування вантажу вапняною сумішью –паралельними бороздами, що підтверджується відмітками у залізничній накладній № 49522176.

Таким чином, наявність поглиблення та порушення захисного маркування у місці поглиблення свідчить про виїмку вугілля при транспортуванні. Доказів, що спростовують викладені у позовній заяві обставини відповідач, в порушення ст.33 ГПК України, не надав.

Викладені у відзиві доводи відповідача про те, що маркування вантажу не порушено, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються змістом комерційного акту № 878902/252/5 від 06.04.2007р. (а.с. 15).

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України і статтями 114 і 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Враховуючи, що вартість відправленого вантажу позивачем належним чином підтверджена (рахунок №251/У від 05.04.2007р.(а.с. 25), згідно з яким вартість однієї тони вугілля складає 350 грн. без ПДВ), а розрахунок вартості недостачі вантажу здійснено з урахуванням норм природної втрати, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з Одеської залізниці вартості нестачі вантажу в сумі 794,50 грн., відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

З урахуванням доповнення до позовної заяви, вимоги позивача про стягнення збитків з ДП "Свердловантрацит" судом не розглядаються.

Згідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ДП „Одеська залізниця” (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код 01071315) на користь ВАТ „Вінницяоблпаливо” (м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, п/р 2600030132, у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, ідентифікаційний код 01880670) –794 /сімсот дев’яносто чотири / грн. 50 коп. вартість нестачі вугілля, 102 /сто дві/ грн. 00 коп. держмита та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.