Рішення № 11070867, 11.06.2010, Дружківський міський суд Донецької області

Справа №2-32 2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лебеженко В.О.

при секретарі Слободкіній Т.І.

за участю представника позивача Филипенок А.О.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на квартиру та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ПАТ КБ „ПриватБанк” про визнання недійсним пункту договору про іпотечний кредит, -

В С Т А Н О В И В :

2 вересня 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі по тексту ПриватБанк) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій вказав, що відповідно до укладеного договору №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року ПриватБанк надав відповідачу кредит у розмірі 200000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 28.02.2024 року. Відповідач в порушення умов договору зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 10.03.2009 року має заборгованість - 225100,48 грн., яка складається з наступного:

- 198416,85 грн. - заборгованість за кредитом;

- 26247,50 грн. - заборгованість за відсотками;

- 436,13 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПриватБанком та відповідачем ОСОБА_2 28.02.2008 року був укладений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_2 надала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 105.60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки відповідач, свої кредитні зобовязання не виконує, ПриватБанк просить суд в рахунок виконання зазначеного зобов'язання звернути стягнення на квартиру загальною площею 105.60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити відповідача ОСОБА_2, яка зареєстрована і мешкає в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям її з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Дружківка, а також стягнути судові витрати: судовий збір у розмірі 1708,50 грн., та витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 250 грн.

18 травня 2010 року представник позивача ПАТ КБ „ПриватБанк” Филипенок А.О. надала суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказала, що 2 вересня 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі по тексту ПриватБанк) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій вказав, що відповідно до укладеного договору №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року ПриватБанк надав відповідачу кредит у розмірі 200000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 28.02.2024 року. Відповідач в порушення умов договору зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 8.12.2009 року має заборгованість - 300177,40 грн., яка складається з наступного:

- 198416,85 грн. - заборгованість за кредитом;

- 97292,28 грн. - заборгованість за відсотками;

- 4468,27 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПриватБанком та відповідачем ОСОБА_2 28.02.2008 року був укладений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 105.60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Також в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПриватБанком та ОСОБА_4 28.02.2008 року був укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_4 відповідає перед ПриватБанком за зобов'язання ОСОБА_6, як солідарний боржник.

Просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року в розмірі 300177,40 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 105.60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з укладанням від імені відповідача ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року в розмірі 300177,40 грн., а також судові витрати: судовий збір у розмірі 1708,50 грн., та витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. (а.с.101-103).

23 березня 2010 року відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 направили до суду зустрічний позов до ПриватБанку, в якому вказали, що 28.02.2008 року ОСОБА_2 отримала в ПриватБанку кредит у розмірі 200000 грн. зі сплатою 15% річних терміном на 16 років під іпотеку квартири, в якій мешкає сімя ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Вважають, що підпункт „в” частини 3 пункту 8.9 кредитного договору не відповідає вимогам Закону, оскільки фактично перекладає на позичальника відповідальність за події, які ніяким чином не залежать від волі позичальника, не мають відношення до предмету договору (зміна відсотків за банковими кредитами „овернайт”), є дуже неконкретними, не мають узгодженого порядку визначення настання передбачених цим підпунктом подій, не мають обґрунтування безмежності збільшення відсоткової ставки за кредитним договором. Положення договору про можливу зміну до невизначеної величини не відповідає вимогам ст.1048 ЦК України, не дає можливості встановити кінцеву ціну кредиту, на що вони мають право відповідно до ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів” та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та загальну вартість кредиту (постанова Правління НБУ від 10 травня 2005 року №168). Просять суд визнати недійсним з моменту укладання пункт 8.9 договору про іпотечний кредит №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року, укладений між ОСОБА_2, як такий що не відповідає вимогам Закону (а.с.51-53).

10 червня 2010 року представник ПАТ КБ „ПриватБанк” Филипенок А.О. надала суду письмові заперечення проти зустрічних позовних вимог, в яких вказала, що 28.02.2008 року між ПриватБанком та ОСОБА_2 був укладений договір № KTD0GI0000004055 про іпотечний кредит. Відповідно до укладеного договору, ОСОБА_2. отримала кредит у розмірі 200000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік (окрема програма Державної Іпотечної Установи надалі по тексту ДІУ) з кінцевим терміном повернення 28.02.2024 року.

Особливістю вищезазначеного договору про іпотечний кредит, укладеного між сторонами про видачу кредиту , є наявність умов про три сторони в особі Державної Іпотечної Установи України. Метою даної організації є створення умов для надання громадянам України дешевших, ніж в рамках ринкових умов, кредитів на придбання нерухомості, за рахунок застосування механізму рефінансування. Операція рефінансування фактично є викупом ДІУ у банку кредитів, виданих клієнтам на умовах співпраці з ДІУ. Фінансування даної операції проводиться за рахунок бюджетних коштів. При цьому вартість кредитів, що продаються, для банку є більш низькою, ніж вартість власних фінансових ресурсів, що і дозволяє зробити кредит для клієнта дешевшим.

Відповідно до Г енерального договору про рефінансування та обслуговування іпотечних кредитів № 8 від 28 березня 2006р. (далі Договір № 8), укладеного між ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та Державною іпотечною установою (далі ДІУ), були погодженні типові форми договорів про іпотечний кредит, іпотечні договори та договори поруки.

Однією з умов, вищезгаданих типових договорів, передбачається, що у випадку якщо права кредитора за ними не будуть відступлені на користь будь-якої третьої особи, Банка має право змінити розмір відсоткової ставки до розміру, звичайної процентної ставки, що встановлена у кредитора для таких видів кредитів.

Враховуючи вищезазначене та відповідно до п.п. 2.4, 2.5, 2.6, 2.9 Договору № 8, ПриватБанком було направлено пропозицію щодо відступлення прав вимог за іпотечними кредитами . Зі свого боку ДІУ, відповідно до вищезазначених пунктів Договору № 8, зобов'язана протягом 5-ти робочих днів після отримання пропозиції, зробити аналіз пропозиції на відповідність іпотечного кредиту Стандартам та прийняти рішення про набуття, або відмову від набуття прав вимоги за договорами про іпотечний кредит, або ж зробити запит щодо надання копій додатково необхідних документів до кредитної справи. У разі відмови або згоди, ДІУ у 5-ти денний термін направляє до Банку письмове повідомлення.

Після того як ДІУ вчасно не відреагувала на запропоновану Банком пропозицію, Банк розцінив це як відмову від рефінансування кредитів які були видані на пільгових умовах по Стандартам ДІУ, що в свою чергу викликає необхідність підвищення відсоткової ставки за кредитами до розміру звичайної процентної ставки, яка встановлена у Банка для таких видів кредитів.

Приймаючи до уваги вищезазначене, після відмови ДІУ в рефінансуванні кредиту (спливу терміну для направлення повідомлення про прийняте рішення), для підтвердження правомірності зміни відсоткової ставки, відповідно до умов п.п. 8,8, 8,9 узгодженого типового договору, ПриватБанк змушений повідомити позичальника про відмову ДІУ в рефінансуванні його кредиту.

Отже, листом від 31.07.2008 року за вих. №20.1.3.2/6-11909 на адресу ОСОБА_2 було направлено повідомлення про збільшення відсоткової ставки за договором про іпотечний кредит до 2,09 % у місяць, з дотриманням механізму та порядку підвищення відсоткової ставки.

Відповідно до пунктів 8.8., 8.9 кредитного договору, укладеного з ОСОБА_2, банк має право в односторонньому порядку збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом у наступних випадках::

- - якщо права кредитора за цим договором не будуть відступлені на користь будь-якої третьої особи, - Кредитор має право змінити розмір процентної ставки до розміру, звичайної процентної ставки, що встановлена у Кредитора для таких видів кредитів;

- - порушення Позичальником кредитної дисципліни...і т.д.;

- - погіршення фінансового стану Позичальника...і т.д.;

- - здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ...і т.д.;

З цього випливають наступні висновки:

- зазначеним пунктом договору (8.8.) не встановлено обовязку банку будь за що здійснити таке відступлення; як і обовязку третьої особи (в даному випадку Державної іпотечної установи), - прийняти таке відступлення прав вимоги (незалежно від причин, мотивів і т.і.). Мова йде лише про те, що розмір процентної ставки може бути змінено у випадку настання чи ненастання певної події (відступлення чи невідступлення права вимоги);

- - статтею 212 Цивільного кодексу України встановлено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обовязків обставиною, щодо якої невідомо настане вона чи ні (відкладальна обставина). Тобто, умовним є правочин, щодо якого правові наслідки повязуються з настанням певної обставини явища, події, дії третьої особи;

- - оскільки в даному випадку не відбулося відступлення прав вимоги по договору про іпотечний кредит (незалежно від причин та мотивів); відсоткова ставка по іпотечних кредитних договорах в ПриватБанку вже була встановлена згідно з діючими на той час умовами для всіх кредиті в, банк цілком правомірно застосував механізм зміни відсоткової ставки, передбачений п.8.9. договору на підставі, зазначеній у п. 8.8.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках (приклад: невідступлення права вимоги, як відкладальна умова кредитного договору).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного договору (стаття 6 Цивільного кодексу України) сторони договору можуть врегулювати свої відносини на свій розсуд, якщо законодавством не встановлено на це прямої заборони, або немає прямої вказівки, яким чином належить діяти у конкретних правовідносинах.

Чинне законодавство не містить будь-яких обмежень стосовно розміру процентних ставок, які можуть встановлюватися банками за кредитними договорами. Статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що банки самостійно визначають розмір процентних ставок та комісійних винагород. Єдине застереження з цього приводу міститься у ст.49 цього ж Закону, де вказано, що розмір відсотків за кредитом не може бути менше відсотків, встановлених за депозитними договорами та відсотками, за якими кредити бере сам банк.

По-друге, відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна... договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Тобто, законодавцем станом на 28.02.2008р. встановлено право сторін договору змінити в односторонньому порядку умови договору у двох випадках:

- - якщо це передбачено договором;

- - якщо таке право встановлено безпосередньо у законі.

Як зазначалося вище, в даному випадку, вважає, що банк мав таке право і на підставі договору, і на підставі Закону «Про захист прав споживачів».

З огляду на викладене вважають, що:

1. Банк мав право підвищити процентну ставку, як безпосередньо посилаючись на ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»; так і на підставах, передбачених п.п.8.8, 8.9 кредитного договору.

2. Мали місце фактичні обставини, за наявності яких банк мав право підвищити ставку.

3. Умови договору (щодо права підвищення процентної ставки) відповідають чинному законодавству (станом на 28.02.2008р.).

На підставі викладеного, просить суд в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання пункту 8.9 договору про іпотечний кредит №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року, укладений між ОСОБА_2, як такий що не відповідає вимогам Закону відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача Филипенок А.О. позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року станом на 8.12.2009 року в розмірі 300177,40 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 105.60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з укладанням від імені відповідача ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року станом на 8.12.2009 року в розмірі 300177,40 грн. Виселити відповідача ОСОБА_2, яка зареєстрована і мешкає в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям її з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Дружківка, а також стягнути з відповідачів судові витрати: судовий збір у розмірі 1708,50 грн., та витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 250 грн. В задоволенні зустрічних вимог відповідачів про визнання недійсним з моменту укладання пункт 8.9 договору про іпотечний кредит №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року, укладений між ПриватБанком та ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що дійсно 28.02.2008 року уклала з ПриватБанком кредитний договір №KTD0GI0000004055 у розмірі 200000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 28.02.2024 року. Свої кредитні зобовязання вона виконувала належним чином, відповідно до умов договору. З 28 серпня 2008 року ПриватБанк почав нараховувати за користування кредитом 25,08% річних замість передбачених договором 15% річних, після чого також в односторонньому порядку та на свій розсуд розподіляв регулярні платежі позичальника, які здійснювалися у повній відповідності з договором та графіком погашення. Їй невідомо, з яких саме підстав передбачених пунктом 8.9 договору про іпотечний кредит ПриватБанк в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку з 15% до 25,08% річних, оскільки вона не порушувала кредитної дисципліни, погіршення її фінансового стану не було. Вважає таке збільшення відсоткової ставки безпідставним та необґрунтованим. Крім того, частина 3 пункту 8.9 договору про іпотечний кредит передбачає повідомлення позичальника про встановлення нової відсоткової ставки із зазначенням дати початку дії такої ставки шляхом направлення рекомендованою поштою відповідного листа, який позичальник повинен отримати не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки в сторону збільшення. Зазначений лист вона отримала від Банку 28 серпня 2008 року і наступного дня 29 серпня 2008 року повідомила ПриватБанк про свою незгоду зі збільшенням процентної ставки. Незважаючи на це, ПриватБанк в порушення умов кредитного договору в односторонньому порядку збільшив процентну ставку за кредитом та почав нараховувати заборгованість. Вважає таки дії ПриватБанку незаконними та такими, що порушують умови Договору. Свої кредитні зобовязання вона виконувала і продовжує виконувати у повному обсязі, відповідно до умов Договору та Графіку погашення заборгованості, тому ПриватБанк не має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

На підставі викладеного, просить суд в задоволенні позову ПриватБанку відмовити, визнати недійсним з моменту укладання пункт 8.9 договору про іпотечний кредит №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року, укладений між ОСОБА_2, як такий що не відповідає вимогам Закону.

Представник позивача ОСОБА_3 доводи відповідача ОСОБА_2 підтримав, просить суд в задоволені позову ПриватБанку відмовити повністю та визнати недійсним з моменту укладання пункт 8.9 договору про іпотечний кредит №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року, укладений між ОСОБА_2, як такий що не відповідає вимогам Закону.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, судовою повісткою, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Суд, заслухавши думку сторін, прийняв рішення розглянути справу у його відсутність.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на квартиру та виселення відповідача ОСОБА_2, зі зняттям її з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Дружківка задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між позивачем ПриватБанком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір про іпотечний кредит №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року, відповідно до якого ПриватБанк надав відповідачу кредит у розмірі 200000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 28.02.2024 року (далі по тексту Договір) (а.с.4-7).

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.2.4 Договору позичальник зобовязується щомісячно до 28 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання цього Договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані Кредитором відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 2782,64 (дві тисячі сімсот вісімдесят дві гривні 64 коп.) шляхом внесення готівки до каси Кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок №29090059131899, відкритий у Кредитора. Останню сплату ануїтетного платежу здійснити не пізніше 28.02.2024 року (а.с.4).

Згідно додатку до кредитного договору №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року (далі по тексту Додаток) позичальник зобовязується сплатити Банку суму кредиту та відсотки відповідно до наступного графіку платежів: сума кредиту 200000,00 (двісті тисяч гривень) 00 коп., загальна сума платежу 2782,64 грн. щомісячно (а.с.63- 67).

Згідно п.п.3,4 Додатку всі зміни та доповнення до цього Графіку погашення кредиту та процентів мають силу, коли вони викладені в письмовому вигляді та підписані сторонами. Цей додаток є невідємною частиною Кредитного договору №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року (а.с.67).

Аналіз наданих відповідачем ОСОБА_2 квитанцій про оплату кредитних зобовязань за кредитним договором, дає суду можливість прийти до висновку, що відповідачем кредитні зобовязання за період з березня 2008 року по лютий 2010 року виконувалися відповідно до умов кредитного договору №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року та Графіку погашення кредиту та процентів (а.с.68-95).

Судом встановлено, що 13.08.2008 року з головного офісу ПАТ КБ „ПриватБанк” м.Дніпропетровськ відповідачу ОСОБА_2 було відправлений лист №20.1.3.2/6-11909 від 31.07.2008 року, в якому голова правління ПриватБанку зазначив, що оскільки Державна Іпотечна Установа України фактично відмовляється рефінансувати іпотечні кредити, виданих ПриватБанком у порядку вимог Стандартів Державної Іпотечної Установи України, згідно вимог законодавства і п.8.9 Договору про іпотечний кредит, Банк вимушений змінити процентну ставку за Договором. Таким чином, починаючи з 28.08.2008 року процентна ставка за Договором про іпотечний кредит №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року, буде складати 2,09% у місяць.

У випадку, якщо позичальник не згоден із зміненим розміром процентної ставки, що встановлюється згідно даного повідомлення, то згідно п.8.9 договору про іпотечний кредит Банк пропонує в строк не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до дати початку дії нової ставки, вказаною в даному обігу, надати письмове повідомлення про свою незгоду із змінною ставкою за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.120)

29.08.2008 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до ПриватБанку з листом, в якому вказала, що вона не згодна з тим, що Банком була збільшена відсоткова ставка в односторонньому порядку. Вважає такі дії такими, що суперечать Договору та діючому законодавству (а.с.121).

Згідно п.8.8 Договору у випадку якщо права кредитора за цим договором не будуть відступлені на користь будь-якої третьої особи, Кредитор має право змінити розмір відсоткової ставки до розміру, звичайної процентної ставки, що встановлена у Кредитора для таких видів кредитів. При цьому застосовується механізми зміни, що вказані у наступному пункті (а.с.6-об.).

Пункт 8.9 Договору передбачає обовязок Кредитора не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки в сторону збільшення повідомити Позичальника про встановлення нової відсоткової ставки, із зазначенням розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа (далі - Повідомлення Кредитору) за адресою Позичальника, що вказана у цьому Договорі, або за іншою адресою, яку Позичальник письмово повідомив Кредитору при зміні адреси.

У разі незгоди із встановлюваним згідно умов цього пункту Договору новим розміром відсоткової ставки, Позичальник у строк не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до дати початку дії нової ставки, вказаної у Повідомленні Кредитору, зобовязується надати на зазначену у Договорі адресу Кредитору письмове повідомлення (відповідь) про свою незгоду із такою ставкою. У випадку отримання Кредитором в порядку та терміни визначені цим пунктом Договору, такого письмового повідомлення (відповіді) від Позичальника, договір вважається розірваним датою, яка у повідомленні була визначена як дата початку нової ставки (а.с.6-об.).

Відправивши рекомендованим листом повідомлення про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором з 28 серпня 2008 року з м.Дніпропетровськ лише 13 серпня 2008 року, про що свідчить поштовий штамп на Реєстрі №18и2 (а.с.122-об.), яке відповідач ОСОБА_2 отримала тільки 28 серпня 2008 року, ПриватБанк фактично в порушення умов договору не повідомив ОСОБА_2 не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки та позбавив її можливості у строк не пізніше 7 (сім) календарних днів до дати початку дії нової ставки, надати Банку письмове повідомлення (відповідь) про свою незгоду з розміром нової ставки.

Більш того, в порушення умов п.8.9 Договору ПриватБанк протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати збільшення відсоткової ставки письмово не повідомив ОСОБА_2 шляхом направлення їй поштою відповідного повідомлення про новий розмір відсоткової ставки та дати, з якої розпочато застосування цього нового розміру ставки.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що ПриватБанк в порушення умов Договору збільшив відсоткову ставку за Договором, тому ці дії є незаконними, а наданий розрахунок заборгованості за договором №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_2 станом на 8.12.2009 року є невірним, оскільки в судовому засіданні було встановлено відсутність заборгованості та належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань за цим Договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПриватБанку щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року в розмірі 300177,40 грн., звернення стягнення на квартиру загальною площею 105.60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселення відповідача ОСОБА_2, яка зареєстрована і мешкає в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям її з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Дружківка задоволенню не підлягають.

Розглядаючи позовні зустрічні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання пункту 8.9 Договору недійсним з моменту укладання Договору, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ч.1 та ч.4 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Згідно ч.3 ст.1056-1 ЦК України, яка набрала чинності 10 січня 2009 року, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно ч.2 ст.5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що пункт 8.9 Договору, згідно якого ПриватБанк має право змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення є нікчемним, тому в цій частині Договір повинен бути визнаний судом недійсним.

Згідно ст.88 ЦПК України з ПриватБанку на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

На підставі ст.ст.5,215, 216, 526, 530, 629,1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 131, 209, 212 - 215, 223-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_4 щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором №KTD0GI0000004055 від 28.02.2008 року в розмірі 300177,40 грн., звернення стягнення на квартиру загальною площею 105.60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселення відповідача ОСОБА_2, яка зареєстрована і мешкає в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям її з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Дружківка відмовити у повному обсязі.

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ПАТ КБ „ПриватБанк” про визнання недійсним пункту договору про іпотечний кредит задовольнити.

Пункт 8.9 Договору про іпотечний кредит №KTD0GI0000004055 від 28 лютого 2008 року укладений між ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк” та ОСОБА_2 визнати недійсним з моменту укладення договору.

Стягнути з ПАТ КБ „ПриватБанк”, (розрахунковий рахунок №64993919400001 в ПАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 51 (пятдесят одна) гривня 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили: через 10 днів з дня проголошення рішення, якщо продовж цього строку не подана заява про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга; або через 20 днів після подання такої заяви, якщо не була подана апеляційна скарга; або після розгляду апеляційним судом у разі подання апеляційної скарги.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення, або 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: