Ухвала суду № 110691142, 03.05.2023, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1614/22

Провадження № 6/206/28/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2023 м.Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Нестеренко Т.В.

при секретарі - Кравченко М.М.,

за участю представника заявника - Мицька Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та онлайн сервісу відеозв`язку EASYCON заяву представника Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», третя особа Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2023 на адресу суду надійшла заява представника Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення суду, яка обґрунтована тим, що Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року по справі №206/1614/22 за позовом ОСОБА_1 до ДП «НАЕК «Енергоатом» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2022 року змінено в частині періоду стягнення середнього заробітку за час вимушено прогулу, скасовано в частині стягненім судового збору з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 1920,79 грн. Викладено в цій частині рішення наступним змістом: «Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ЄДРПОУ 24584661) на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.05.2022 року по 22.08.2022 в розмірі 140 571 (сто сорок тисяч п`ятсот сімдесят одну грн.) 90 коп. без урахування податків та інших обов`язкових платежів».

Разом з цим відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

22.12.2022 №309 (із змінами) на території Енергодарської міської територіальної громади з 04.03.2022 по теперішній час діє окупаційний режим російської федерації.

У зв`язку з цим 01.07.2022 ВП «Атоменергомаш» змінив місцезнаходження, а саме переїхав з міста Енергодар до міста Київ, вул. Толстого Льва 59 вказане підтверджується відомостями ЄДРПОУ від 04.07.2022 відносно ВП АЕМ.

22.08.2022 ВП «Атоменергомаш» було прийнято наказ №48-зв про скасування наказу від 14.05.2022 №20-зв «Про звільнення з роботи» яким було звільнено позивача. Позивач ознайомлюватись з вказаним наказом відмовився про що співробітниками відповідача було складено акт від 22.08.2022. Вказана обставина свідчить про добровільне досудове виконання позовних вимог позивача, що свідчить про добросовісність відповідача.

Станом на сьогоднішній день склалась обставина де ВП «Атоменергомаш» знаходиться в місті Києві, а останнє відоме місце проживання позивача, згідно зазначеної ним в позові інформації, тимчасово окуповане Російською Федерацією місто Енергодар Запорізької області.

Станом на сьогоднішній день, на тимчасово окупованих територіях в тому числі в місті Енергодар, ПАТ «Укрпошта», українські оператори мобільного зв`язку, українські інтернет провайдери та українські банки послуг не надають.

Відтак відповідач позбавлений можливості комунікувати з відповідачем з приводу добровільного виконання рішення суду, а відтак уникнення додаткових витрат пов`язаних з примусовим виконанням рішення суду. Необхідно зазначити, що і позивач не повідомив відповідачу яким чином та на який рахунок перерахувати належні позивачу, згідно рішення суду, кошти.

Спірні правовідносини регулюються розділом VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

Відповідно до ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення суду лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Така правова позиція була наведена зокрема у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 2-54/08; провадження № 61-15140св18.

Даючи оцінку доводам заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, слід враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення, до уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. Повторно зазначаємо, що ще до розгляду справи по суті відповідач скасував наказ про звільнення від 14.05.2022 №20-зв.

Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Таким чином, підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувана.

З огляду на викладене, представник заявника просив прийняти дану заяву до розгляду та розглянути її по суті. Відстрочити виконання рішення Самарського районного суду від 06.10.2022 по справі №206/1614/22 строком на один рік, тобто до 06.10.2023.

Не погодившись із заявою представника Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Столярова М.В. подала заперечення, які обґрунтовані наступним. В заяві представник відповідача посилається на неможливість «комунікувати з відповідачем з приводу добровільного виконання рішення суду», оскільки «останнє відоме місце проживання позивача, згідно зазначеної ним в позові інформації, тимчасово окуповане російською федерацією місто Енергодар Запорізької області», та «позивач не повідомив відповідачу яким чином та на якій рахунок перерахувати належні позивачу, згідно рішення суду, кошти» (орфографія та пунктуація збережені).

Як зазначає позивач ОСОБА_1 твердження представника відповідача не відповідає дійсності, оскільки в неї не виникало складнощів у «комунікуванні з відповідачем», та взагалі така можливість або неможливість не має ніякого значення для виконання рішення у справі. Крім того, протягом всього розгляду справи судами різних інстанцій (зокрема, у січні 2023 року у відзиві на апеляційну скаргу відповідача) вона повідомляла суду місце свого проживання, яке вона не змінювала, що виключає можливість розцінювати його як «останнє відоме місце проживання», яке визначається у разі, якщо місце проживання особи невідоме.

Ще 06.10.2022 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про добровільне виконання судового рішення, з вимогою невідкладно виконати рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 06.10.2022 у справі № 206/1614/22 в частині стягнення на її користь середнього заробітку за один місяць та повідомила, що перерахування грошових коштів необхідно здійснити на її банківський рахунок для виплати заробітної плати, реквізити якого були повідомлені бухгалтерії ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» під час прийняття на роботу, та на якій ВП АЕМ здійснювалось перерахування її заробітної плати (копія звернення та скріншот її електронної пошти щодо його відправлення відповідачу додаються). Відповіді на вказане звернення ОСОБА_1 не отримала, грошові кошти на її рахунок до цього часу не надійшли.

Також, під час працевлаштування до відповідача вона повідомила йому номер свого мобільного телефону: НОМЕР_1 , якій не змінювала, на який їй дзвонили працівники та керівники відповідача протягом часу її роботи (зокрема, представники відповідача у справі), яким продовжує користуватися до цього часу (що підтверджується скріншотом відповідної сторінки мого оператора мобільного зв`язку Vodafon, що додається) та який зазначений ОСОБА_1 у всіх заявах по справі. На цей номер їй продовжують надходити дзвінки, повідомлення СМС, дзвінки та повідомлення у месенджері Viber. В ОСОБА_1 , як вона зазначає до цього часу збереглися контакти представників відповідача, зокрема ОСОБА_2 , який є виконавцем заяви про відстрочення виконання рішення суду, але ніяких повідомлень або запитів «яким чином та на який рахунок перерахувати належні позивачу, згідно рішення суду, кошти» від них до цього часу не надходило (скріншот контакту з мого мобільного телефону додається).

Як зазначає ОСОБА_1 в неї належним чином працює електронна пошта, на яку представником відповідача та судом надсилаються документи у справі, зокрема, представником відповідача було надіслано заяву про відстрочення виконання рішення суду, але ніяких звернень щодо добровільного виконання судового рішення на її електронну пошту не надходило.

Також, під час працевлаштування у ВП АЕМ «ДП «НАЕК «Енергоатом» вона надала до бухгалтерії банківську довідку з АТ «ПУМБ», в якій зазначений номер її банківського рахунку для зарахування коштів у національній валюті, на який протягом всього періоду її роботи відповідачем здійснювалось перерахування грошових коштів, та який вона не змінювала. Інформація щодо розрахунків із працівниками згідно із вимогами чинного законодавства повинна зберігатися у відповідача протягом тривалого часу, тому як зазначає позивач відповідач належним чином обізнаний про її банківські реквізити для перерахування грошових коштів, але з метою всілякого сприяння відповідачеві у його начебто «прагненні» добровільно виконати судове рішення вона чергового разу повідомляє дані свого банківського рахунку для перерахування грошових коштів на виконання судового рішення та надає довідки банку станом на 25.09.2020 та на 08.04.2023 на їх підтвердження:

КАРТКОВИЙ РАХУНОК № НОМЕР_2

Банк одержувача: АТ «ПУМБ»

Код одержувача: 2719722426

Одержувач: Столярова Марія Володимирівна.

Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження» роз`яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи із лінгвістичного тлумачення вищенаведеної правової норми підставою для відстрочення виконання судового рішення є саме наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за наявності яких суд також враховує інші обставини, зазначені в ч. 4 ст. 435 ЦПКУ.

В заяві про відстрочення виконання рішення суду представником відповідача не зазначено жодної обставини, яка б ускладнювала виконання рішення або робила би його неможливим протягом заявленого відповідачем строку відстрочки (1 рік).

Крім того, як правильно зазначає відповідач в своїй заяві, строки відтермінування виконання рішення суду знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. З урахуванням того, що єдиною підставою для відстрочки виконання судового рішення представник відповідача зазначає необізнаність щодо її банківських реквізитів для зарахування коштів, які в нього наявні та які вона чергового разу повідомляє в цих запереченнях, перерахування коштів на її рахунок не потребує додаткового часу.

Позивач зазначає, що згідно із усталеною практикою Верховного Суду військові дії та проведення антитерористичної операції не є обставинами, з якими законодавець пов`язує можливість відстрочки виконання судового рішення (постанова від 21.02.2019 у справі № 2-54/08 та ін.).

Під час розгляду заяви просила суд врахувати вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд, зокрема, розгляд справи протягом розумного строку, ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, та ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. ОСОБА_1 була незаконно звільнена 14.05.2022, тобто майже рік тому, але до цього часу її права не поновлені внаслідок неправомірної поведінки відповідача щодо всілякого затягування розгляду справи, рішення у справі в частині негайного виконання залишається невиконаним протягом 6 місяців, остаточне рішення у справі не виконується протягом 2 місяців.

При цьому відповідач не тільки завідомо незаконно звільнив позивача з підстави, взагалі не передбаченої чинним законодавством, але й після так званого «поновлення» не дає їй можливості працювати, до роботи не допускає, заробітну плату не нараховує та не виплачує, чим повністю позбавив її засобів до існування.

За вищевказаних обставин та з урахуванням того, що позивач проживає в зоні бойових дій, яка постійно перебуває під обстрілами (зокрема, два снаряди потрапили у двір дома, в якому я мешкаю) та в якій вчиняються терористичні акти (останній - у сусідньому дворі), намагання відповідача отримати відстрочку свідчать лише про його сподівання взагалі позбавитися обов`язку щодо виконання відповідного судового рішення.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки передбачені чинним законодавством підстави для відстрочення виконання судового рішення відсутні, позивач ОСОБА_1 просила відмовити відповідачу в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

13.04.2023 на адресу суду надійшли пояснення представника заявника, які обґрунтовані тим, що в провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа №206/1614/22 (провадження 6/206/28/23) щодо відстрочення виконання рішення суду. 12.04.2022 на електронну пошту ВП «Атоменергомаш» надійшло заперечення позивача проти заяви про відстрочення виконання рішення суду, в якому позивач посилаючись на те, що:

- позивач станом на сьогоднішній день не змінювала: свого місця проживання, номеру мобільного телефону;

- 06.10.2022 зверталась до ВП «Атоменергомаш» про виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська;

- заявником не зазначено жодної обставини, яка б ускладнювала виконання рішення;

- згідно правової позиції ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеної у постанові від 21.02.2019 №2-54/08 військові дії не є обставинами, з якими законодавець пов`язує можливість відстрочки виконання рішення суду;

- заявнику (відповідачу) відомі дані банківського рахунку позивача, на які необхідно здійснити перерахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15.05.2022 по 22.08.2022 в розмірі 140 571,90 грн. просить місцевий суд відмовити ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Атоменергомаш» в задоволенні відстрочення рішення суду.

ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Атоменергомаш» розглянуло вказане заперечення та повідомляє наступне.

І. Щодо дотримання позивачем процесуальних вимог при поданні заперечення.

Відповідно до ст.182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Згідно ч.2 сг.183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Частиною 4 ст.183 ЦПК України законодавець передбачив, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Аналізуючи зміст заперечення отриманого ВП «Атоменергомаш» в електронному вигляді від місцевого суду, вбачається відсутність підпису позивача чи його представника на самому запереченні. Також, вказаний документ не містить такого реквізиту, як електронний підпис. Відтак позивачем, при поданні заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення, не було дотримано вимог ч.2 ст.183 ЦПК України.

З огляду на викладене вважаю, що заперечення позивача проти заяви про відстрочення виконання рішення суду від 06.10.2022 у справі №206/1614/22 підлягає поверненню останньому без розгляду.

II. Щодо фактичних обставин справи.

Не відмовляючись від попередньої правової позиції, щодо повернення заперечення позивачу без розгляду, відповідач заявляє наступне.

1. Щодо роботи мобільного та поштового зв`язку на тимчасово окупованих територіях.

Згідно інформації наданої оператором мобільного зв`язку Уобаґоп, обладнання останнього залишилось на непідконтрольній Україні території. Вказане обладнання було викрадено невідомими особами. Відтак, офіційного припинення послуг вказаним оператором не оголошувалось, разом з тим послуги фактично не надаються. Вказане підтверджується інформацією з офіційного сайту Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відтак твердження позивача в цій частині спростовується фактичними обставинами та фактами.

Щодо неможливості листування за допомогою послуг АТ «Укрпошта» то даний факт позивачем не заперечувався. Вказана інформація підтверджується даними з офіційного сайту АТ «Укрпошта».

2. Щодо листа позивача від 06.10.2022.

Аналізуючи зміст долученого до заперечення листа, вбачається те, що він не містить підпису позивача та не застосовано електронний підпис. До заперечення яке надійшло до відповідача не долучено доказів направлення вказаного листа останньому .

Відтак вказаний доказ є неналежним та недостовірним, а тому не може підтверджувати факту звернення позивача до відповідача.

3. Щодо правової позиції ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеної у постанові від 21.02.2019 №2-54/08.

Так у свої постанові від 21.02.2019 №2-54/08 ВС КЦС зазначає, що у травні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання вказаного рішення суду, посилаючись на те, що у жовтні 2016 року йому стало відомо про наявність виконавчих листів про стягнення з нього на користь ОСОБА 4 9 208,50 грн. Існують обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме: з березня 2015 року він бере участь в антитерористичній операції, захищає державу в секторі "М" міста Маріуполя Донецької області на лінії розмежування в районі села Широкіне; він є учасником бойових дій, зарахований до складу Національної гвардії України; він отримав контузію, у зв`язку з чим проходить тривале лікування; він має на утриманні неповнолітню дитину.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 червня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА5 про відстрочку виконання рішення відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що судове рішення не виконується протягом майже 10 років, а обставини, на які посилається боржник в обґрунтування поданої заяви, не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА 5 відхилено. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 червня 2017 року залишено без змін.

Касаційна скарга ОСОБА_5 мотивована безпідставністю висновків судів попередніх інстанцій про те, що його участь в антитерористичній операції не є підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду.

ВС КЦС зазначив, що доводи ОСОБА 5 про те, що він дізнався про існування рішення суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження, лише в листопаді 2016 року, є неспроможними, оскільки він був присутнім у судовому засіданні під час ухвалення рішення 27 червня 2008 року. Таким чином, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанції про тривале невиконання рішення суду, яке ОСОБА_5 не оскаржувалося та набрало законної сили.

З огляду на викладене, правова позиція викладена у постанові ВС КЦС від 21.02.2019 по справі №2-54/08 (провадження №61-15140св18) є нерелевантною. Оскільки в своїй заяві відповідач ставить питання про відстрочення рішення суду у зв`язку з неотриманням від позивача підписаного останнім (або його представником) листа з реквізитами банківського рахунку на який необхідно здійснити сплату грошових коштів.

4. Щодо наявних у відповідача даних відносно банківського рахунку позивача.

Повторюючи доводи заяви про відстрочення виконання рішення суду, станом на сьогоднішній день відповідач позбавлений можливості комунікувати з позивачем з приводу добровільного виконання рішення суду.

Відповідач позбавлений можливості отримати від позивача офіційного (належним чином підписаного) документу на який рахунок сплачувати грошові кошти позивачу. Навіть вказуючи в запереченні реквізити банківського рахунку, позивач зазначений процесуальний документ не підписує.

Як зазначає позивач, він знаходиться на непідконтрольній Україні території, де відбуваються бойові дії та існують непоодинокі випадки викрадення людей. Відтак є всі підстави вважати, якщо позивач умисно не підписує процесуальні та інші документи, то існує загроза її примусового утримання окупантами в неволі та спонуканні останньої проти її волі до вчинення дій в частині отримання грошових коштів.

Ймовірно, як вихід із ситуації, позивач шляхом недотримання вимог в частині підписання процесуальних документів намагається нам дати знак, щоб вказані кошти їй не перераховували.

Окремо звертаю увагу місцевого суду, що відповідачем не отримано додатки №4-7 до заперечення проти заяви про відстрочення виконання рішення суду.

З огляду на викладене, представник заявника просив прийняти дану заяву до розгляду та розглянути її по суті. Відстрочити виконання рішення Самарського районного суду від 06.10.2022 по справі №206/1614/22 строком на один рік, тобто до 06.10.2023.

ОСОБА_1 було подано пояснення в яких зазначено, щодо пункту 1 пояснень, в якому представник відповідача зазначає, що під час подання позивачем заперечень не дотримані вимоги ч. 2 ст. 183 ЦПК України в частині необхідності підписання заперечень заявником чи його представником, оскільки на запереченнях відсутній підпис позивача або електронний підпис.

Таке твердження представника відповідача не відповідає дійсності, оскільки заперечення були підписані позивачем шляхом накладення відповідного електронного підпису, що виключає необхідність власноручного підпису. Це підтверджується, зокрема, зазначенням виду відправленого до суду файлу «заперечення проти відстрочки» - «p7s», який свідчить про те, що даний файл підписаний цифровим підписом (скріншот відправлення з її електронної пошти додається). Також, на випадок можливих ускладнень під час відкриття файлів з електронними підписами, позивач додатково додала відповідні файли без електронних підписів, що не заборонено чинним законодавством.

Отже, під час подання заперечень позивачем були дотримані вимоги ч. 2 ст. 183 ЦПК України.

Щодо твердження представника відповідача, що на території м. Енергодара не працює мобільний зв`язок, оскільки оператор мобільного зв`язку Vodafon фактично не надає послуги на непідконтрольній Україні території, зазначає, що оскільки м. Енергодар розташований безпосередньо на лінії бойового зіткнення (позиції збройних сил України розташовані на іншому березі Дніпра, ширина якого в цій місцевості складає приблизно 4,5 км), він перебуває у зоні дії обладнання мобільного зв`язку, розташованого на підконтрольній Україні території, внаслідок чого в місті працює мобільний зв`язок українських операторів мобільного зв`язку (Vodafon, Life, Kyivstar ). Позивач зазначила, що постійно користується цим зв`язком, зокрема, 10.04.2023 вона дзвонила до Територіального управління ДСА Дніпропетровської області за тел. НОМЕР_3 та до Самарського районного суду міста Дніпра (керівникові апарата суду за тел. (097)1288669), щоб дізнатися про отримання судом її заперечень (на підтвердження надаю скріншот її дзвінків за 10.04.2023).

Таким чином, твердження представника відповідача про спростування її заперечень «фактичним обставинами та фактами» є хибними та ґрунтуються на припущеннях, а не на фактичних обставинах.

Позивач зазначає, що пояснення представника відповідача, викладені в пункті 3, взагалі є незрозумілими, оскільки наведені в ньому фактичні обставини справи, у якій Верховним Судом винесено постанову від 21.02.2019 № 2-54/08, не мають відношення до питання, що розглядається.

Підстави для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення зазначені в ст. 435 ЦПКУ, згідно з якою такими підставами є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Правова позиція Верховного Суду з питань відстрочення виконання судових рішень викладена в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження», в якому зазначено, що задоволення відповідних заяв можливо лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

В останньому реченні п. 3 пояснень представник відповідача зазначає, що «в своїй заяві відповідач ставить питання про відстрочення рішення суду у зв`язку з неотриманням від позивача підписаного останнім (або його представником) листа з реквізитами банківського рахунку на якій необхідно здійснити сплату грошових коштів», при цьому представник відповідача не посилається на жодну правову норму, яка вимагає від позивача направляти боржникові якогось підписаного листа із зазначенням її банківського рахунку, оскільки такий обов`язок чинним законодавством не передбачений та взагалі є абсурдним у відношеннях між роботодавцем та працівником, який протягом всього часу трудових відносин отримує заробітну плату в безготівковому виді на свій зарплатний рахунок.

Незважаючи на це, ще 06.10.2022 позивач звернулась до відповідача із підписаною заявою про добровільне виконання судового рішення, з вимогою невідкладно виконати рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 06.10.2022 у справі № 206/1614/22 в частині стягнення на її користь середнього заробітку за один місяць та повідомила, що перерахування грошових коштів необхідно здійснити на банківський рахунок позивача для виплати заробітної плати, реквізити якого були повідомлені позивачем бухгалтерії ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» під час прийняття на роботу, та на якій ВП АЕМ здійснювалось перерахування її заробітної плати. Отримання цього звернення представник відповідача не заперечує.

Крім того, в своїх запереченнях, підписаних електронним підписом, позивач чергового разу повідомила свої банківські реквізити для перерахування коштів, які підтвердила двома банківськими довідками, але до цього часу відповідач судове рішення не виконав.

Позивач не вважає можливим коментувати міркування представника відповідача, викладені в пункті 4 пояснень, оскільки вони не мають відношення до юриспруденції, а, скоріше, повинні бути об`єктом досліджень спеціалістів в галузі психіатрії.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки передбачені чинним законодавством підстави для відстрочення виконання судового рішення відсутні, позивач просила відмовити відповідачу в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Представником заявника було подано письмові заперечення відносно пояснень позивача, які обґрунтовані тим, що в провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа №206/1614/22 (провадження 6/206/28/23) щодо відстрочення виконання рішення суду.

21.04.2022 на електронну пошту ВП «Атоменергомаш» від Самарського районного суду м. Дніпропетровська разом з повісткою від 19.04.2023 надійшло пояснення позивача в якому останній зазначає, що:

- ним було дотримано вимог ч.2 ст.183 ЦПК України в частині підписання ним заперечень;

- в м. Енергодар працює мобільний зв`язок українських операторів: Vodafon, Life, Kyivstar;

- листом від 06.10.2022 позивач повідомила ВП «Атоменергомаш» про реквізити банківського рахунку на який необхідно перерахувати належні позивачу грошові кошти.

ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Атоменергомаш» розглянуло вказане пояснення та повідомляє наступне.

Щодо дотримання позивачем вимог встановлених ч.2 ст.183 ЦПК України.

Повторно зазначили, що заперечення позивача ВП «Атоменергомаш» отримав електронною поштою від районного суду разом з повісткою від 10.04.2023 №206/1614/22. Файлів (в т.ч. заперечення) на які було б накладено електронний підпис позивача ВП «Атоменергомаш» не отримував.

В той же час пояснення позивача ВП «Атоменергомаш» отримав від районного суду разом з повісткою від 19.04.2023 №206/1614/22. Вказаний пакет документів містить електронний підпис позивача.

Також, позивач не спростовує того факту, що ним не відправлялось копії процесуальних документів (заперечення, пояснення) та долучених до них доказів на адресу відповідача, що свідчить про порушення тієї ж ч.2 ст.183 ЦПК України.

Щодо роботи мобільного зв`язку на території м. Енергодар.

В підтвердження своїх аргументів в цій частині відповідачем долучено до своїх заперечень роздруківку з сайту Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

За допомогою мобільного зв`язку, відповідач мав на меті донести до позивача своє прохання щодо надання йому за підписом останнього інформації на який саме банківський рахунок здійснити перерахування грошових коштів на виконання рішення суду.

Відтак відповідач не ставить в пряму залежність наявність мобільного зв`язку з відстрочкою виконання рішення суду.

Щодо листа позивача від 06.10.2022.

Відповідач повторно зазначає, що на його адресу не надходив підписаний позивачем означений лист, доказів направлення вказаного листа відповідачу позивач не надав.

Зі змістом ймовірно вказаного листа відповідач ознайомився, коли ним було отримано від районного суду заперечення позивача, які надійшли відповідачу на його електронну пошту разом з повісткою від 10.04.2023 №206/1614/22. Вказаний пакет документів не містив електронного підпису, а тому відповідач позбавлений можливості розглядати: заперечення та вказаний лист як такі, що підписані позивачем.

Підсумовуючи: з метою недопущення стягнення з відповідача виконавчого збору, останній має на меті добровільно виконати рішення суду. Однак, з незалежних від нього обставин у нього відсутні дані на який банківський рахунок здійснити перерахування грошових коштів.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.43, 435 ЦПК України та ст.33 Закону України «Про виконавче провадження»,

Представник заявника просив прийняти дані заперечення до розгляду та розглянути їх по суті. Відстрочити виконання рішення Самарського районного суду від 06.10.2022 по справі №206/1614/22 строком на один рік, тобто до 06.10.2023.

У судовому засіданні представник заявника просив задовольнити заяву Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в заяві, письмових поясненнях та запереченнях.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просила відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, письмові заперечення, пояснення, приходить до висновку, що заява представника Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 06.10.2022 позовну заяву - задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.05.2022 по 06.10.2022 з розрахунку розміру середньоденного заробітку за кожен робочий день, з утриманням всіх необхідних податків та зборів. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 1920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 79 коп. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2022 року змінено в частині періоду стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасовано в частині стягнення судового збору з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1920,79 грн. Викладено рішення з наступним змістом: стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.05.2022 року по 22.08.2022 року в розмірі 140571 (сто сорок тисяч п`ятсот сімдесят одну грн.) 90 коп. без урахування податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 06 жовтня 2022 року залишено без змін.

Станом на дату розгляду заяви, тобто до 03.05.2023 відповідачем по справі рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська виконано не було.

Доводи сторони заявника, щодо того, що останньому не було відомо реквізити для перерахування заробітної плати позивачу, яку було стягнено з відповідача за рішенням суду, суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем в якості письмових доказів не було долучено до матеріалів справи запити, відповідно до яких останній звертався до відповідача з наданням йому реквізитів на перерахунок заробітної плати, інші письмові докази щодо неможливості виконання рішення суду, тощо.

Разом з тим, позивачем під час надання письмових заперечень, які надійшли до суду 10.04.2023 та направлені представнику відповідача, були зазначені реквізити та номер телефона, яким вона користується на даний час, повідомила свої банківські реквізити для перерахування коштів, які підтвердила двома банківськими довідками, які були досліджені у судовому засіданні.

Щодо доводів представника відповідача, що позивачем було направлено заперечення без підпису суд їх не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 направляючи вказані заперечення наклала електронний підпис, що підтверджується письмовими матеріалами справи, що надійшли на адресу суду та були направлені на адресу представника відповідача по справі та заявника за заявою про відстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наведене дає підстави для висновку про те, що при розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому, які як і наявність виключних обставин для відтермінування має довести боржник.

При цьому, надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Суд вважає, що обставини, на які посилається заявник, не можна розцінюватись як такі, що є особливими або винятковими, та у відповідності до приписів статті 435 ЦПК України, унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення.

За таких обставин заява про відстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню та суд відмовляє у відстроченні виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259-261, 263, 353, 435 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», третя особа Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.В. Нестеренко