Ухвала суду № 110689329, 08.05.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви про відкриття провадження у справі

"08" травня 2023 р.м. Одеса № 916/1471/23Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася із заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" 10.04.2023р. (вх. №1527/23 від 10.04.2023р.), про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2023р. вищевказану заяву залишено без руху; зобов`язано ОСОБА_1 надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху, заяву про усунення недоліків, до якої має бути додано: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням суми грошових вимог (конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у повному розмірі; проект плану реструктуризації боргів, оформленого у відповідності до вимог законодавства; належним чином оформлені декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність; докази наявності заборгованості перед фінансовими установами, які зазначені у заяві (первинні документи, на підставі яких виникла заборгованість (зокрема, кредитні договори, банківські виписки, платіжні доручення та інше)); докази наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі; зобов`язано ОСОБА_1 надати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами в паперовому вигляді.

ОСОБА_1 звернулася із заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" 28.04.2023р. (вх. №14072/23 від 01.05.2023р.), про усунення недоліків, до якої додано: Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №326746579 від 23.03.2023р., №329754706 від 20.04.2023р., №329755205 від 20.04.2023р., №329755380 від 20.04.2023р., №329755480 від 20.04.2023р.; повідомлення з Електронного суду; декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021р., 2022р.; план реструктуризації боргів (проект); конкретизований список кредиторів і боржників; виписки АТ «Акцент-Банк»; довідки АТ КБ «Приватбанк»; роздруківки.

Таким чином, суд на цій стадії розглядає питання прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з врахуванням заяви про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 17.04.2023р.

У заяві про усунення недоліків заявник надає пояснення зі свою трактовкою норм законодавства та практики його застосування.

Щодо надання конкретизованого кредиторів і боржників із зазначенням суми грошових вимог (конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором боржник зазначає про надання оновленого списку.

Стосовно надання доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у повному розмірі боржник посилається на правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2020р. по справі №910/726/20 та зазначає, що відповідно до договору про оплату праці, винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого сторонами узгоджено оплату послуг керуючого реструктуризацією. Заявник просить суд визнати укладений договір про оплату праці, винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого альтернативою мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому. При цьому, заявник посилається на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2022р. по справі №916/2937/21. Також, заявник, посилаючись на абз. 6 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, вказує, що такою нормою фактично обмежує право на доступ до суду, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, яке не є абсолютним.

Щодо надання проекту плану реструктуризації боргів, оформленого у відповідності до вимог законодавства вказує про надання оновленого плану з урахуванням дійсних вимог ч. 2 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому, заявник зазначає, що ним надається саме проект плану реструктуризації боргів, який вже потім протягом провадження може змінюватися та доповнюватися, зокрема, інформацією, визначеною у вимогах ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства; вимога суду є виявом надмірного формалізму, оскільки нею було вже надано проект плану реструктуризації, що в свою чергу може розцінюватися як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стосовно надання належним чином оформлених декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність боржника зазначає про надання таких за 2021-2022рр. При цьому, щодо звернення до офіційних джерел задля отримання інформації, визначеної розділом II декларацій, вказує, що позбавлена об`єктивної можливості звернутися до офіційних джерел, оскільки таких джерел, з яких заявник самостійно або за допомогою безпосереднього доступу адвоката міг би отримати відповідну інформацію немає, а з наявних джерел надаються відмови, оскільки таку інформацію може отримати лише безпосередньо особою, якої вона стосується, так як інформація є інформацією з обмеженим доступом.

Щодо надання доказів наявності заборгованості перед фінансовими установами зазначено, що в АТ «ОТП Банк» та АТ «Сенс Банк» заблокована можливість отримати будь-які довідки онлайн, а отримати особисто боржник не має можливості, оскільки працює з ранку і до пізнього вечора, коли відділення не працюють. Боржник зазначає про надання інших доказів - скріншотів, які вказують на наявність заборгованості, які при співставленні з відомостями з кредитної історії «УБКІ» підтверджують наявність такої заборгованості.

Стосовно надання доказів наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі зазначено, що ст. 116 є особливістю, яка встановлюється Книгою четвертою, завдяки чому положення ст. 34 Кодексу, яка стосується юридичних осіб, не може бути застосована у провадженні щодо фізичної особи, а тому судом помилково зроблено висновок про необхідність виконання фізичною особою, даного припису Кодексу України з процедур банкрутства.

Розглянувши заяву про усунення недоліків, суд констатує, що до неї не додано доказів на підтвердження того, що заявником усунені всі недоліки, наявність яких встановлена судом в ухвалі від 17.04.2023р., що стало підставою для залишення заяви без руху. Зміст заяви про усунення недоліків свідчить не про виконання ухвали суду від 17.04.2023р., а про викладення мотивів незгоди заявника з ухвалою суду від 17.04.2023р.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

З пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави. Також у преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував увагу на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексу України з процедур банкрутства не встановлена.

З огляду на виключне право лише боржника- фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства), цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

Така правова позиція викладена у п.п. 44-51 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника-фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника- фізичної особи наведені в ч.2 ст. 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в КУзПБ нормами і вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.

Одночасно, зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам ч. 2 ст. 116 КУзПБ, а ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено перелік додатків, які мають подаватися до неї.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Зміст вказаних норм свідчить про те, що частина доказів, визначених у п.п.3, 4, 5, 6, 7, 8, 11, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу: конкретизований список кредиторів і боржників, опис майна боржника, що належить йому на праві власності, копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб; копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини; відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки); декларації про майновий стан боржника; інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу, є обов`язковим саме для підтвердження обставин визначених у ст. 115 Кодексу (неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності боржника).

А докази, подання яких є також обов`язковим, які визначені у п.п.1, 2, 9, 10, 12, 13 ч.3 ст. 116 Кодексу: довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; ) копія трудової книжки (за наявності); відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини є відомостями щодо особи боржника та дотримання процесуальних норм у справі про неплатоспроможність задля забезпечення розгляду справи.

Ч.ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Звернення до господарського суду фізичної особи, яка вважає себе неплатоспроможною потребує належної підготовки та подання до суду повного пакету документів, визначених Кодексом України з процедур банкрутства для підтвердження наявності підстав за яких господарський суд без будь-яких сумнівів може відкрити провадження у справі про неплатоспроможність такої фізичної особи. Оскільки Кодексом України з процедур банкрутства лише боржнику - фізичній особі надано право ініціювати провадження про свою неплатоспроможність, то відповідно і обов`язок доведення перед судом наявності ознак такої неплатоспроможності покладається саме на нього.

Тобто, саме на заявника покладено обов`язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.

У ст. 77 ГПК України закріплено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.3 ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства, яка застосовується судом відповідно до ст. 113 цього кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У ч.ч. 2,4 ст.174 ГПК України зазначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суд зазначає, що інститут залишення без руху заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство покликаний надати захист заявнику, враховуючи, що допущення ним формальних помилок при оформленні заяви та формуванні додатків до неї не вплине на визначений строк подання заяви, а при їх усуненні, дозволить суду вирішити питання щодо прийняття до провадження заяви для призначення у підготовчому засіданні.

За положеннями ч.1 ст. 117 КУзПБ господарський суд у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду.

Згідно з ч.1 ст. 35 цього Кодексу у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду.

Аналіз норм КУзПБ свідчить про визначення стадійності вирішення питань розгляду заяви про відкриття справи про банкрутство. Так, спочатку вирішується питання прийняття, відмови у прийнятті, залишення без руху або повернення заяви. Тільки після прийняття заяви та призначення у підготовчому засіданні суду вирішується питання відкриття чи відмови у відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд розглядає питання прийняття заяви про відкриття справи про неплатоспроможність з врахуванням ухвали про залишення її без руху та заяви про усунення недоліків.

Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені ст.ст. 119, 120 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, виходячи з наведених норм, перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози як підстави для відкриття провадження у справі, є завданням саме підготовчого засідання господарського суду на стадії розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. На стадії ж вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність суд перевіряє дотримання заявником вимог ст. 116 цього Кодексу при поданні заяви, зокрема щодо надання відповідних додатків, не здійснюючи їх оцінки на предмет наявності підстав для відкриття провадження у справі, а перевіряє відповідність їх вимогам закону щодо таких додатків та їх наявності взагалі.

Суд аналізує заяву про усунення недоліків на предмет виконання ухвали від 17.04.2023р.

Щодо доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Згідно ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 01.01.2023р. встановлено у розмірі 2684 грн.

Таким чином, авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 40 260 грн.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додані платіжні доручення №24996010 від 20.11.2021р., №28630336 від 20.12.2021р., №32030743 від 18.01.2022р., квитанції №18929-1051-213668998 від 29.10.2021р., №73177971 від 14.03.2023р., згідно яких заявником на рахунок суду згідно було перераховано суму в розмірі 10 000 грн., тоді як необхідно 40 260 грн.

Таким чином, доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у повному розмірі не надано.

У постанові Верховного Суду, на яку посилається заявник, зазначено, що законодавцем обрано спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому, Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Зазначене обґрунтовує виконання державою свого позитивного обов`язку забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство у спосіб невстановлення для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цієї особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.

Отже, у вказаній справі Верховний Суд зазначає про наявність у господарського суду можливості (а не обов`язку) прийняття в якості альтернативного мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому угоди заявника з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи за наслідком дослідження всіх доказів.

Разом з тим, у договорі про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 07.09.2022р. сторонами передбачено не відстрочення оплати винагороди арбітражного керуючого, а її зменшення від законодавчо визначеної суми у розмірі 40 260,00 грн до 20 130ь грн. одночасно з розстроченням платежу на 10 місяців.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2020р. у справі №922/1734/20 зазначив, що виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення від її сплати не вплине на баланс інтересів держави та заявника в цій справі, оскільки є лише платою суб`єкту незалежної професійної діяльності за виконання ним своїх обов`язків. В той же час звільнення заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (абз. 5 ч. 2 ст. 3 КУПБ).

Обов`язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не містять умов та не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди керуючому реструктуризацією при поданні заяви та вирішенні судом питання про її прийняття до розгляду. Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди керуючому реструктуризацією чинним законодавством України не передбачено (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 17.02.2021 у справі № 927/166/20).

Суд зауважує, що ні нормами Кодексу України з процедур банкрутства, ні будь-які інші норми чинного законодавства не передбачають ні права суду, ні права сторін на самостійне визначення, зокрема, зменшення на власний розсуд розміру авансування послуг арбітражного керуючого, а також розстрочення авансування винагороди арбітражному керуючому протягом тривалого періоду.

Ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак, оцінка доказів здійснюється судом самостійно у порядку ст.ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України.

Крім того, боржником не надано жодних доказів можливості в подальшому здійснювати оплату послуг арбітражного керуючого у справі про його неплатоспроможність.

Суд зазначає, що укладений боржником договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого із конкретним арбітражним керуючим не може ототожнюватися з вимогами ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства про авансування винагороди, оскільки цей договір не є гарантією справедливого проведення реструктуризації боргів боржника.

Крім того, укладення договору з арбітражним керуючим не є безумовною підставою для суду для його призначення керуючим реструктуризацією.

Також, арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі неналежного виконання ним своїх повноважень.

Таким чином, у разі непризначення арбітражного керуючого, з яким підписано договір, або його відсторонення судом, може виникнути ситуація, яка фактично призведе до того, що призначеному/новопризначеному судом арбітражному керуючому у разі відсутності авансованої боржником винагороди не буде гарантовано належну оплату праці.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України, здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відтак, встановлення процесуальним законодавством, зокрема Кодексом України з процедур банкрутства, механізму авансування винагороди арбітражного керуючого при звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, не обмежує право заявника на доступ до правосуддя.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Стосовно доказів наявності заборгованості перед кредиторами.

ОСОБА_1 не додано ані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ані до заяви про усунення недоліків оригіналів або засвідчених належним чином копій договорів та інших документів, які підтверджують наявність правовідносин з АТ "Універсал Банк", АТ "А-Банк", АТ КБ "Приватбанк" та наявності заборгованості, про що заявником особисто зазначено у заяві.

При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Суд звертає увагу на те, що відсутність належних доказів в частині, що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованість за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором не звільняє заявника від обов`язку, визначеного п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов`язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у тому числі у банківської установи. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ч. 3 ст. 164, ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, додана до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредитна історія боржника, не може бути допустимим доказом в силу ст. 77 ГПК України, якою встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування(вимоги щодо допустимості доказів).

У відповідності до положень ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Відповідна правова позиція щодо роздруківки з сайту ТОВ Українське бюро кредитних історій щодо кредитної історії боржника як доказу у справі про неплатоспроможність фізичної особи викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.11.2022р. у справі № 909/937/21.

У заяві про неплатоспроможність заявник вказувала, що згідно з даними УБКІ та особистими підрахунками розмір її заборгованості складає приблизно 254 817, 75 грн, однак в порушення вимог ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заявником не в повному обсязі надано документальне підтвердження їх наявності, а також строку виконання зобов`язань.

Тобто, заявником не додано належних доказів, що підтверджують обставини, що викладені ним у заяві.

Заявником ані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ані до заяви про усунення недоліків не надано жодних доказів того, що вона зверталася до банківських та фінансових установ з метою отримання кредитних договорів, інших документів, що підтверджують виникнення заборгованості, порядок нарахування та її розмір.

Таким чином, не надання доказів наявності заборгованості перед кредиторами, первісної документації, на підставі якої виникла ця заборгованість свідчить про недотримання заявником вимог п.14 ч 3 ст. 116 КУзПБ для розгляду наявності підстав, передбачених ст. 115 Кодексу для відкриття провадження у справі в підготовчому засіданні суду.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 вправі самостійно отримати такі докази та зобов`язана надати ці відомості суду на виконання вимог ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Доказів неможливості самостійного отримання заявником доказів наявності заборгованості (кредитних договорів, банківських виписок, платіжних доручень та інше) суду не надано (доказів звернення до банківських установ).

Стосовно проекту плану реструктуризації.

Примірна форма плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність затверджена наказом Міністерства юстиції України 24.10.2019р. №3258/5.

З доданого до заяви про усунення недоліків заявником плану реструктуризації боргів (проект) вбачається, що він не відповідає примірній формі, яка затверджена зазначеним наказом та не відповідає змісту, передбаченому ч. 2 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки такий план не містить граф: суми вимог кредиторів, що підлягають реструктуризації; майновий стан боржника; перелік майна боржника (рухоме/нерухоме); майно боржника, яке є предметом забезпечення; розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів; розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань; вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб.

Розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

Системний аналіз приписів статей 116, 123, 124 КУзПБ свідчить про те, що проєкт плану реструктуризації боргів, що доданий боржником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, набуває ознак власне плану реструктуризації боргів, який може бути поданий для схвалення зборам кредиторів, лише після включення до такого проєкту всіх передбачених законом обов`язкових положень зміст яких має ґрунтуватися на компромісі між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань, з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.

Таким чином, твердження заявника, вказане у заяві про усунення недоліків, не узгоджується з вищевказаними вимогами законодавства.

Стосовно наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі.

Крім того, ч. 5 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Таких доказів заявником не надано, більш того повідомлено про відсутність майна.

Твердження заявника, зазначене у заяві про усунення недоліків про те, що ст. 116 є особливістю, яка встановлюється Книгою четвертою, завдяки чому положення ст. 34 Кодексу, яка стосується юридичних осіб, не може бути застосована у провадженні щодо фізичної особи, а тому судом помилково зроблено висновок про необхідність виконання фізичною особою, даного припису Кодексу України з процедур банкрутства, судом до уваги не приймається, виходячи з наступного.

Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи та у відповідності до ст. 13 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Крім того, боржником не надано заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами в паперовому вигляді.

Згідно ч.3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Положеннями ст. 174 ГПК України передбачено наслідки усунення недоліків заяви та їх не усунення.

Ч.4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно ч.ч. 6, 7 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Враховуючи те, що заявником вказані в ухвалі Господарського суду Одеської області від 17.04.2023р. недоліки усунено частково, а саме не надано: доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у повному розмірі, суд повертає заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Крім того, не надано доказів наявності заборгованості перед фінансовими установами; проекту плану реструктуризації боргів, оформленого у відповідності до вимог законодавства; доказів наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі).

Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на неприпустимість зловживання процесуальними правами та можливість застосування судом засобу реагування на таке зловживання.

Ст. 43 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

ОСОБА_1 звертається до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду вп`яте, чотири аналогічні заяви повернуті судом ухвалами від 19.05.2021р. №916/1098/21, 07.12.2021р. №916/3177/21, 18.01.2022р. №916/3900/21, 30.12.2022р. №916/2257/22, після того, як заявником не були усунені недоліки, вказані судом в ухвалах від 28.04.2021р. №916/1098/21, 26.10.2021р. №916/3177/21, 28.12.2021р. №916/3900/21, 02.08.2021р. №916/2257/22.

Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. №1527/23 від 10.04.2023р.) є п`ятою заявою, поданою ОСОБА_1 , яка містить ідентичні недоліки, що вже були предметом дослідження судом та, щодо яких судом було постановлено ухвали з викладеними відповідними роз`ясненнями та мотивами, поряд з цим, виявлені судом недоліки заявник не виправляє, а навпаки продовжує подавати заяви, які за своїм змістом фактично були і є незгодою з підставами залишення її заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.

Керуючись ст.ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвала набирає законної сили 08 травня 2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Л.І. Грабован