Рішення № 110671589, 04.05.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/544/22

Справа № 725/1654/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; адреса листування: АДРЕСА_3 ) до Департаменту патрульної поліції /далі - Департамент/ (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

25.03.2021 вказаний адміністративний позов, датований 23.03.2021, за підписом позивача, надійшов до Першотравневого районного суду Чернівецької області.

В позові позивач просить скасувати постанову від 17.03.2021 серії ДП18 № 823979 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Першотравневого районного суду Чернівецької області від 25.03.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 передано на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва, з огляду на те, що відповідач знаходиться на території, що належить до юрисдикції Шевченківського районного суду міста Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.04.2021 справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва. Зазначена ухвала мотивована тим, що адреса місцезнаходження відповідача: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, територіально відноситься до Солом`янського районного суду міста Києва.

22.09.2021 справа надійшла до Солом`янського районного суду міста Києва із супровідним листом Шевченківського районного суду міста Києва від 17.09.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2021 для розгляду зазначеного позову визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 27.09.2021 позов ОСОБА_1 було залишено без руху, зокрема, в зв`язку з відсутністю в матеріалах позову доказів сплати судового збору.

11.10.2021 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків (з додатком).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13.10.2021 відповідний позову прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Клопотань від позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС України/).

Обґрунтування позову

В позові, зокрема, вказується, що 17.03.2021 старшим інспектором ВБДР УПП в Чернівецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Федерюком І.Я. відносно ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДП18 № 823979.

Зазначається, що згідно тексту даної постанови, 17.03.2021 о 08 год 30 хв, на автомобільній дорозі О 26052 «Заставна-Малий Кучурів», ОСОБА_1 порушив правила, норми та стандарти, що стосуються безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, а саме своєчасно не вжив заходів для ліквідації снігоочищення та зимової слизькості на всій протяжності автодороги, чим порушив п. 1.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 140 КУпАП.

В позові наголошується, що позивач протиправно притягнутий до адміністративної відповідальності, за відсутності складу правопорушення, а тому вказана постанова підлягає скасуванню.

Зауважується, що зазначену ділянку дороги обслуговує підрядник - ТОВ «ШБУ-77», з яким управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації 15.01.2021 уклало Договір № 1-ДГ. Вказує, що за таких обставин, ТОВ «ШБУ-77» несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов`язків за вказаним договором лише перед Замовником, тобто управлінням інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації.

Також в позові вказується, що до кола посадових обов`язків інженера не входять обов`язки щодо прийняття рішень по ремонту та утриманню автомобільних доріг, а тому позивач не є і не може бути суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Звертається увага на те, що зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити ані дату, ані час та місце вчинення адміністративного правопорушення. Не зазначено також конкретної норми та стандарту ДСТУ, порушеного позивачем.

Підсумовується, що інспектор Федерюк Є.Я., в порушення інструкції з оформлення адміністративних матеріалів притягнув позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних та допустимих доказів.

Щодо правової позиції відповідача

16.11.2021 до суду від Департаменту надійшов відзив на позов в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У відзиві вказується, що твердження позивача, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Зазначається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі здійснювався в передбаченому законом порядку.

Інспектор Федерюк Є.Я., встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, роз`яснив позивачу його права та оголосив оскаржувану постанову.

Зауважується, що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення з огляду на положення п. 1.9 ПДР, яким встановлено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 17.03.2021 старшим інспектором ВБДР УПП в Чернівецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Федерюком І.Я. відносно ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДП18 № 823979 (а.с. 10), за змістом якої 17.03.2021 о 08 год 30 хв, на автомобільній дорозі О26052 «Заставна-Малий Кучурів», інженер ТОВ «ШБУ-77» ОСОБА_1 порушив правила, норми та стандарти, що стосуються безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, а саме своєчасно не вжив заходів для ліквідації снігоочищення та зимової слизькості на всій протяжності автодороги, чим порушив п. 1.5 ПДР України.

У зв`язку з такими обставинами, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1 020,00 грн.

До матеріалів справи позивачем долучено копію наказу №1-к від 12.02.2020 про прийняття ОСОБА_1 на посаду інженера у ТОВ «ШБУ» з 13.02.2020 (а.с. 14) та перелік доріг Заставнівського району, Чернівецької області (а.с. 11-13).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху тягнуть за собою-накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доході громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Як вбачається з оскаржуваної постанови підставою для її винесення було те, що ОСОБА_1 порушив правила, норми та стандарти, що стосуються безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, а саме своєчасно не вжив заходів для ліквідації снігоочищення та зимової слизькості на всій протяжності автодороги, чим порушив п. 1.5 ПДР України

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Акцентуючи увагу на цьому питанні, ПДР України мають на меті турботу про безпеку людей і збереження майна. Очевидна і суть цієї вимоги: зобов`язати учасників дорожнього руху і посадових осіб під час руху або його забезпечення (утримання доріг та їх облаштування) своїми діями прагнути звести негативні наслідки, що виникають, до мінімуму.

Відповідно до п. 38 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, основними вимогами до транспортно-експлуатаційного стану дорожніх об`єктів є відповідність контрольованих показників окремих їх елементів і об`єктів у цілому ДСТУ 3587-97.

Положеннями ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху» встановлено вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць і доріг населених пунктів, залізничних переїздів та вимоги до експлуатаційного стану технічних засобів організації дорожнього руху, обладнання автомобільних доріг, вулиць і доріг населених пунктів, а також залізничних переїздів.

В оскаржуваній постанові інспектором ВБДР УПП в Чернівецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Федерюк І.Я. не зазначено посилання на пункт ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху», який порушив позивач.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Об`єктом правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 140 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб`єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 статті 140 КУпАП, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

Таким чином, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до частини 1 статті 140 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб`єктом даного правопорушення.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, при складанні постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою про:

1) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху;

2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху;

3) перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття;

4) пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу;

5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху;

6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій;

7) порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.

Як вбачається з матеріалів справи старшим інспектором ВБДР УПП в Чернівецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Федерюк І.Я. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

До матеріалів відзиву не долучено матеріалів справи СЕ-00117, яка зазначена в додатках до постанови. Оскаржувана постанова не містить посилання на жодний з вказаних доказів.

Таким чином, вбачається, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Отже, виходячи з тексту постанови, обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, інспектором патрульної поліції не досліджувались, а отже - до уваги не брались.

Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, при винесенні постанови від 17.03.2021 посадова особа патрульної поліції припустилась порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд приходить висновку про наявність правових підстав для скасування постанови від 17.03.2021, складеної старшим інспектором ВБДР УПП в Чернівецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Федерюк І.Я. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Щодо вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Водночас, суд звертає увагу на те, що виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в ст. 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у ст.ст. 221-222 КУпАП.

Згідно з приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 140 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (ч. 1 ст. 283 КУпАП). Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.

Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених статтею 284 КУпАП замість вказаного суб`єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.

Саме така правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 2301/243/17.

На підставі наведеного, суд відмовляє в задоволені вимог в частині закриття справи щодо позивача про вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Висновок суду

Скасувати постанову серії ДП18 № 823979 від 17.03.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, винесену старшим інспектором ВБДР УПП в Чернівецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Федерюк І.Я. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Щодо судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, з урахуванням задоволення позову на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 454,00 грн, сплачений позивачем за подання відповідного позову (а.с. 37)

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 18, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ДП18 № 823979 від 17.03.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, складену старшим інспектором ВБДР УПП в Чернівецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Федерюк І.Я. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л. Л. Зуєвич