Ухвала суду № 110655229, 04.05.2023, Франківський районний суд м. Львова

465/3282/23

1-кс/465/622/23

У Х В А Л А

судового засідання

04.05.2023 року м. Львів

Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого ВРЗЗССВ ЛРУП№2Головного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті ОСОБА_6 у кримінальномупровадженні № 12023141370000356 від 02.04.2023року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської обл.,Котовського р-н, с. Станіславка, громадянинаУкраїни, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного увчиненнікримінальногоправопорушення,передбаченогоч.2ст.190ККУкраїни,-

встановив:

слідчий ВРЗЗССВ ЛРУП№2Головного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141370000356 від 02.04.2023року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 , 29.04.2023, приблизно о 16:52 год, перебуваючи за місцемсвогопроживання, а самеОдеська обл., Ізмаїльського р-н, с. Багате,під час спілкування по мобільному телефону у месенджеріТелеграм, вступив ізневстановленоюдосудовимрозслідуванням особою в попереднюзмову на вчиненнякримінальнихправопорушень, пов`язаних з заволодінням чужого майна шляхом обману, заздалегідьрозподіливширолі.

При цьому, ОСОБА_4 повинен бувприїжджати за адресами, які надавала невстановленаслідством особа та забиратигроші у введених в омануосіб, таким чином отримувати у володіннячужемайно.

З цією метою, невідома особа,02.05.2023, близько 17 години 30 хвилин, зателефонувала до ОСОБА_7 на стаціонарний телефон з номером НОМЕР_1 та повідомилаїйзавідомонеправдивуінформацію про те, щоїї сестра потрапила у дорожньо-транспртну пригоду, у зв`язку з чим останній необхідно надати грошові кошти на лікування сестри, якіпотрібнопередатиособі на ім`я ОСОБА_8 .

В подальшому, продовжуючи спільний умисел на заволодіння продовжуючиреалізовуватиспільнийумисел на заволодіннягрошовими коштами шляхом обману та керуючиськорисливим мотивом, з метою протиправногозбагачення, ОСОБА_4 , отримавши за попередньоюдомовленістювідневстановленоїслідством особи відомостіпро адресупроживання ОСОБА_7 ,приблизно о 18:10 год, прийшов за наданоюадресоюу квартиру АДРЕСА_2 , продовжуючивводити в оману ОСОБА_7 представився як ОСОБА_8 та отримав у неїгрошовікошти в сумі1600 (одна тисячашістсот) доларів США, щозгідноофіційного курсу НБУ станом на 02.05.2023 становило 58 496 (п`ятдесятвісімтисяччотиристадев`яностошість) гривень, 300 (триста) євро, щозгідноофіційного курсу НБУ станом на 02.05.2023 становило 12081 (дванадцятьтисячвісімдесят одну) гривень, 600 (шістсот) гривень, якінібитонеобхідні для лікуваннясестриостанньої.

Заволодівшивищевказанимигрошовими коштами шляхом обману, ОСОБА_4 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, чимзаподіявпотерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 71177 (сімдесят одна тисяча сто сімдесятсім) гривень.

02.05.2023 ОСОБА_4 було затримано слідчим СВ ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчиненого ним злочину.

03.05.2023 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказані потреби досудового розслідування виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просить клопотання задоволити.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила таке задоволити.

Захисник просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Розглянувши клопотання слідчого, погодженого з прокурором, заслухавши доводи учасників, на які вони посилаються, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідност.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Згідно із ч.ч. 1, 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення;

- рапортом про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом огляду місця події від 02.05.2023;

- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду речових доказів;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

Також у рішенні ЄСПЛ в справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; незаконно вплинути на потерпілого та свідків, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 належить до категорії нетяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).

Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі "Ніколова проти Болгарії"). Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії" позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Відповідно дост. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченихст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання.

Так, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення наведено об`єктивні підстави щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання втсановлених ризиків.

Враховуючи те, що є всі підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, вчинити іншекримінальнеправопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та достатність доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, його вік, соціальні зв`язки та те, що він немає офіційного місця роботи та доходу, що може спонукати останнього до повторного вчинення корисливих злочинів, слідчий суддя вважає обгрунтованим доводи прокурора та слідчого щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення обвинуваченому обов`язків, передбачених цим Кодексом. Таким чином, на підставі ч.3 ст.183 КПК України суд дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на неї обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає, що достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього КПК України обов`язків буде застава, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі абз. 2 ч.3 ст.183 КПК України, суддя вважає за необхідне визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки підозрюваному ОСОБА_4 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеною цією ухвалою

застави.

у х в а л и в :

клопотання слідчого ВРЗЗССВ ЛРУП№2Головного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті ОСОБА_6 у кримінальномупровадженні № 12023141370000356 від 02.04.2023року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту фактичного затримання підозрюваного, тобто з 02.05.2023 р.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 30.06.2023 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680(п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят ) гривень.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв`язку;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави визначити 2 - місячний термін дії покладених судом обов`язків для внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь який момент з часу винесення ухвали на рахунок: «одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, IBAN: UA598201720355219002000000757, банк одержувача Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742».

Внесення визначеної застави є підставою для звільнення особи з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівської Установи виконання покарання УДПтСУ у Львівській області .

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Львівської Установи виконання покарання УДПтСУ у Львівській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , з-під варти та повідомити усно і письмово Франківську окружну прокуратуру м. Львова Львівської області та суддю Франківського районного суду м. Львова у даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_4 , зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, судді, суду, слідчого без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику та прокурору після її оголошення та направити начальнику Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що згідно Рішення Конституційного Суду від 13.06.2019 № 4-р/2019 вони вправі оскаржити дану ухвалу суду до Львівського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1