Ухвала суду № 110652711, 04.05.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7140/23

1-кс/308/1792/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання відносно:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської області, Мостиського району, м. Судова Вишня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, тимчасово не працюючого, такого, що має на утриманні трьох дітей та вагітну дружину, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України

- запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

на розгляд слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтоване тим, що встановлені під час досудового розслідування обставини та зібрані докази, свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Крім того, сторона обвинувачення вважає наявними ризики, визначені ч.1 ст.177 КПК України, та стверджує про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор та слідча клопотання підтримали, просили його задовольнити.

У судовому засіданні захисник проти клопотання сторони обвинувачення заперечив повністю, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

У судовому засіданні підозрюваний свого захисника підтримав повністю, проти клопотання сторони обвинувачення заперечив та додатково пояснив, що вину у вчиненому визнає, проти не згоден із кримінально-правовою кваліфікацією.

Заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно дослідивши фактичні обставини та докази, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, слідчий суддя встановив таке.

Головним управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2023 за №12023070000000091.

02.05.2023 о 18 год. 50 хв. ст.слідчою відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області затримано у порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03.05.2023 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КПК України.

Зі змісту повідомленої підозри вбачається, що у ОСОБА_5 у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.04.2023, виник злочинний умисел на протиправне збагачення шляхом організації незаконного переправлення осіб, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації через державний кордон України та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод.

Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що з 24.02.2022 у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам-громадянам України, віком від 18 до 60 років, обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за попередньою змовою із не встановленими на даний час особами організували протиправний механізм незаконного переправлення військовозобов`язаних громадян України, що підлягають призову на військову службу через державний кордон України.

На виконання вказаного протиправного механізму ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими особами 22.04.2023 о 20 год. 37 хв., перебуваючи в с. Баранинці, біля магазину «Кефір», зустрівся з ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, при цьому достовірно знаючи, що ОСОБА_7 обмежено виїзд за кордон, повідомив останньому, що може організувати внести його дані до інформаційної системи, що дозволить ОСОБА_7 безперешкодно перетинати кордон України з іншими країнами за грошові кошти в сумі 9000 доларів США, при цьому зазначив, що потрібно буде передати всю суму разом із зібраними документами, які необхідні для внесення в інформаційну систему.

У подальшому 02.05.2023 близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, приїхав на автомобілі марки «Volkswagen Touran» сірого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 , на стоянку АЗС «WOG», за адресою: Ужгородський район, с. Розівка, пр. Свободи, 49, де, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України за грошову винагороду, зустрівся із ОСОБА_7 , під час чого повідомив йому про необхідність надання грошових коштів у розмірі 9000 доларів США за організацію незаконного переправлення його через державний кордон України.

У ході розмови, яка мала місце в транспортному засобі, ОСОБА_5 , зобов`язався, за грошову винагороду організувати незаконне переправлення ОСОБА_7 через кордон та надав останньому вказівку очікувати від нього подальших інструкцій, а саме телефонного дзвінка від нього коли саме йому готуватися до виїзду для переправлення його через державний кордон, зазначивши, що за ним приїде жінка, яка його відвезе в необхідному напрямку.

На виконання вищезазначеної пропозиції ОСОБА_5 , 02.05.2023 ОСОБА_7 , знаходячись у наведеному вище автомобілі, що був припаркований на стоянці АЗС «WOG», за адресою: Ужгородський район, с. Розівка, пр. Свободи,49, передав йому 9000 доларів США.

Однак після передачі грошових коштів ОСОБА_5 був викритий та затриманий працівниками правоохоронних органів, що мало місце о 18 годині 50 хвилин 02.05.2023 року на території автостоянки АЗС «WOG», за адресою: Ужгородський район, с. Розівка, пр. Свободи,49.

Виходячи з наявності підстав для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторона обвинувачення звернулася до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Слідчий суддя, вирішуючи подане клопотання, дійшов до такого висновку.

Відповідно до приписів ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.

Згідно з положеннями ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За таких обставин слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

За обставин цього клопотання слідчий суддя поділяє позицію сторони обвинувачення про обґрунтованість підозри, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) б/н від 11.04.2023, протоколом обшуку б/н від 02.05.2023, письмовою згодою на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій б/н від 11.04.2023, протоколам допитів свідка ОСОБА_7 б/н від 11.04.2023 та від 02.05.2023, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину б/н від 02.05.2023, протоколом вручення речей (грошей) б/н від 02.05.2023 та іншими матеріалами клопотання.

Також слідчий суддя враховує позицію сторони захисту, яка обґрунтованість підозри не оспорює.

Резюмуючи дослідження обґрунтованості поданого клопотання, слідчий суддя зазначає про необхідність здійснення аналізу наявності ризиків, які персоніфіковані стороною обвинувачення у поданому клопотанні.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Тобто ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених статтею 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому ризик кримінального провадження, як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що санкція кримінального правопорушення, вчинення якого інкриміновано підозрюваному, передбачає допустимість застосування основного покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, тобто за правилами статті 12 КК України кримінальне правопорушення, детерміноване ч.3 ст.332 КК України, є тяжким злочином.

За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Окрім цього, на переконання слідчого судді, обґрунтованими є посилання сторони обвинувачення про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний особисто чи шляхом використання зв`язків у кримінальному середовищі зможе незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також на осіб яких необхідно встановити та допитати в якості свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою надання чи зміни ними показань на його користь.

Також слідчий суддя поділяє твердження сторони обвинувачення про наявність ризику, визначеного п.4 ч.1 ст.177 КПК України, позаяк підозрюваний, перебуваючи на свободі, зможе інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні вчинення кримінального правопорушення, досудове розслідування якого проводиться, однак на даний час не допитані.

Поряд із цим, заслуговують на увагу доводи клопотання про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК, зважаючи на те, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, кваліфікуючою ознакою передбачає корисливий мотив. При цьому з фактичних обставин вбачається, що сам підозрюваний протягом тривалого часу офіційно не працює, іншого джерела доходів не має. Вказане зумовлює висновок про можливість продовження ним злочинної діяльності.

Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов`язує слідчого суддю перевірити також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до особи.

Частина 1 ст.176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

За правилами статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Також слідчий суддя бере до уваги приписи ст.178 КПК України, за якими при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3)вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4)міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10)наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12)ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За обставин клопотання, що розглядається, слідчий суддя бере до уваги те, що підозрюваний перебуває у шлюбі із ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 12.10.2019 серії НОМЕР_2 .

При цьому підозрюваний є батьком трьох дітей, що підтверджується копіями свідоцтв про народження від 07.12.2021 № НОМЕР_3 , від 02.02.2010 №231752, від 04.07.2006 №058200.

Крім того, підозрюваний фактично проживає за адресою реєстрації дружини, а саме: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №1361 від 04.05.2023, виданою Холмківською сільскою радою Ужгородського району.

При цьому згідно з характеристикою від 04.05.2023 №627/02-23 скарг за місцем проживання підозрюваного від односельчан не поступало, за місцем проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно.

Із урахуванням наведеного слідчий суддя доходить до переконання про те, що у вимірі фактичних обставин достатнім та пропорційним буде застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю та з покладенням на підозрюваного додаткових обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 182, 183, 186, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обрати відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської області, Мостиського району, м. Судова Вишня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, тимчасово не працюючого, такого, що має на утриманні трьох дітей та вагітну дружину, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, заборонивши покидати місце свого проживання, а саме - АДРЕСА_2 .

Строк дії ухвали визначити до 2 місяців у межах строку досудового розслідування, тобто до 03 липня 2023 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

- носити електронний засіб контролю;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного , а саме до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_1