Рішення № 11063700, 31.08.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2010 р.                                                   Справа № 18/1590

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача –Вишник Д.С. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” в

особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ”, м. Черкаси

до кооперативу Черкаського заводу телеграфної апаратури

“Житлобуд”, м. Черкаси

про стягнення 44 363 грн. 63 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося відкрите акціонерне товариство “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” до кооперативу Черкаського заводу телеграфної апаратури “Житлобуд” про стягнення заборгованості, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді за №340 від 01 липня 2006 року, в розмірі 44 363 грн. 63 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 серпня 2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 31 серпня 2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду заяву в якій повідомив, що відповідач сплатив частину боргу, та просив суд стягнути з відповідача 40 063 грн. 63 коп. основного боргу, 443 грн. 63 коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з урахуванням поданої заяви.

Заяви про зменшення позовних вимог, в порядку ст.22 ГПК України, позивач суду не заявляв, в зв’язку з чим судом розглядаються первинні позовні вимоги про стягнення 44 363 грн. 63 коп.

Відповідач в судове засідання представника не направив, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 31 серпня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/1590.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 01 липня 2006 року між відкритим акціонерним товариством “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” (енергопостачальна організація) та кооперативом Черкаського заводу телеграфної апаратури “Житлобуд” (споживач) було укладено договір №340 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Договір укладався на строк з 01 липня 2006 року по 31 грудня 2006 року, проте строк дії договору сторонами щорічно пролонговувася на підставі п. 10.4 договору.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору енергопостачальна організація взяла на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Позивачем на виконання умов договору в період з 01 лютого 2010 року по 01 травня 2010 року було відпущено відповідачу –194,62 Гкал, за тарифом 189,9583 грн. за 1 Гкал. + 20% ПДВ, на суму 44 363 грн. 63 коп.

Позивач свої зобов’язання згідно умов договору № 340 від 01 липня 2006 року виконав повністю, що підтверджується довідками наданими позивачем (а.с. 13-14) та копіями рахунків фактур № Р-00000859 від 25 лютого 2010 року, № Р-00001865 від 25 березня 2010 року, № Р-00002550 від 27 квітня 2010 року (копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи).

Згідно п. 6.2 договору № 340 від 01 липня 2006 року розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок енергопостачальної організації коштів не пізніше 10 (десятого) числа наступного за розрахунковим місяця.

Отже, відповідач повинен був оплатити вартість спожитої теплової енергії до 10 березня 2010 року за спожиту теплову енергію в лютому 2010 року, до 10 квітня 2010 року за спожиту теплову енергію в березні 2010 року та до 10 травня 2010 року за спожиту теплову енергію в квітні 2010 року.

Проте, відповідач в порушення умов договору зобов’язання по оплаті спожитої теплової енергії виконав не повністю.

Станом на 03.08.2010 року, відповідач мав заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію за період з 01 лютого 2010 року по 01 травня 2010 року в розмірі 44 363 грн. 63 коп.

04.08.2010 року відповідач сплатив позивачу 3000,00 грн. боргу, що підтверджується копією банківської виписки про рух коштів.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 11.08.2010 року.

18.08.2010 року відповідач сплатив позивачу 1300,00 грн. боргу, тобто після звернення позивача до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст.ст.33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію в повному обсязі.

Таким чином, борг в розмірі 40 063 грн. 63 коп. за спожиту теплову енергію підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, відповідачем частково було сплачено заборгованість, то суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 4 300 грн. 00 коп. на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки відповідач 3000,00 грн. боргу сплатив до порушення провадження у справі, то судові витрати в цій частині покладаються на позивача, а в решті - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 400 грн. 65 коп. державного мита та 228 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з кооперативу Черкаського заводу телеграфної апаратури “Житлобуд”, вул. Хоменка, 14, к. 411, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33903413, п/р 26007044517700 в Акціонерному комерційному інноваційному банку “Укрсиббанк”, м. Черкаси, МФО 354455 на користь відкритого акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ”, просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33282969, п/р 260083102002 в ЧФ АБ “Енергобанк”, МФО 354488 –40 063 грн. 63 коп. заборгованості, 400 грн. 65 коп. витрат на сплату державного мита та 228 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3.          В решті вимог –в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                     А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 03 вересня 2010 року.