Рішення № 11063558, 02.09.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.10           Справа № 13/65-10. за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Градієнт Групп»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗБХП Немішаєво-Суми»

про стягнення 1578714 грн. 93 коп.

                                                             СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.

За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт

За участю представників сторін:

від позивача:           Вертепа С.О., довіреність від 21.10.2009 р.

від відповідача :           не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 1578714 грн. 93 коп., в тому числі 1458420 грн. 40 коп. попередньої оплати за договором від 26.10.2009 року № 3006-2009, 48852 грн. 61 коп. штрафу відповідно до п. 11.1. Договору, 71441 грн. 92 коп. процентів за користування чужими коштами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у позові.

У судове засідання 02.09.2010 року представник позивача подав письмові пояснення, в яких наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 02.09.2010 року не з’явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд задовольняє позовні вимоги частково, виходячи з наступного:

26.10.2009 року між позивачем – ТОВ «Градієнт Групп» та відповідачем – ТОВ «ЗБХП Немішаєво-Суми» був укладений договір поставки № 3006-2009, відповідно до умов якого відповідач зобов’язувався передати у власність позивача лігносульфонат технічний ТУ-13-0281036-029-94, а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити товар, найменування, кількість і показники якості якого вказані у Специфікаціях, які є невід’ємними частинами Договору.

Згідно з умовами розділу 2 Договору відповідач зобов’язаний був відвантажити товар у строк протягом 30 календарних днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати, відповідно до п. 5.1 Договору. Строк поставки товару при цьому (згідно з Додатком № 1 до Договору), складав 40 календарних днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме, перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 100 % вартості товару на загальну суму 1628420 грн. 40 коп. (відповідно до рахунків-фактур № 28/1 від 28.10.2009 р. на суму 816094,80 грн. та № 28/2 від 28.10.2009 р. на суму 812325,60 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями № 3920 від 02.11.2009 р. та № 3921 від 02.11.2009 р., та банківською випискою від 02.11.2009 р. (копії у справі).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобов’язання за Договором щодо поставки товару не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 16/1109 від 24.11.2009 року відповідач повідомив, що не має можливості поставити узгоджений відповідно до Договору товар, а в листі № 21/1209 від 01.12.2009 р. висловив готовність повернути отриману від позивача попередню оплату.

04.12.2009 року позивачем було направлено відповідачу лист № 04/12-68 з вимогою повернути не пізніше 07.12.2009 року суму сплаченої за товар попередньої оплати у розмірі 1628420 грн. 40 коп.

Як зазначив позивач, відповідач вимогу позивача виконав лише частково і повернув грошові кошти у розмірі 170000 грн. 00 коп., у зв’язку з чим станом на день звернення з позовом заборгованість відповідача склала 1458420 грн. 40 коп.

У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач заперечував факт підписання Специфікації № 1 від 26.10.2009 р. до Договору, яка містила істотні умови договору, а тому наполягав на існуванні позадоговірних відносин між сторонами, та відсутності, у зв’язку з цим, встановленого строку виконання обов’язку боржником.

У зв’язку з цим ухвалою господарського суду Сумської області від 22.07.2010 року, було призначено почеркознавчу та технічну експертизи.

Відповідно до висновку комплексної почеркознавчої та техніко-криміналістичної експертизи № 117 від 10.08.2010 р. (у справі) підпис у графі «Поставщик Усиков И.М.» в специфікації № 1 до договору поставки № 3006-2009 від 26.10.2009 р. виконаний Усіковим Ігорем Михайловичем (директором підприємства), відповідно до зразків, наданих на дослідження. Досліджуваний відбиток печатки «ЗБХП Немішаєво-Суми», ідентифікаційний код 36550301 в специфікації № 1 до договору поставки № 3006-2009 від 26.10.2009 року, нанесений печаткою підприємства «ЗБХП Немішаєво-Суми», ідентифікаційний код 36550301, відповідно до зразків, наданих на дослідження.

Заперечення відповідача щодо відсутності договірних відносин між сторонами судом не приймаються та спростовуються також наступними доказами, наданими позивачем: копіями листів відповідача № 21/1209 від 01.12.2009 року, № 0306/2010 від 03.06.2010 року, в яких є посилання на спірний договір, копіями банківських виписок від 22.12.2009 р., від 24.12.2009 р., від 12.01.2010 року (а.с.28-30).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Відповідач не подав доказів перерахування позивачу суми попередньої оплати в розмірі 1458 520 грн. 40 коп., тому позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 11.1 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків відвантаження товару та/або не поставки кожної окремої партії товару постачальник зобов’язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 3 % від вартості несвоєчасно відвантаженого та/або не поставленого товару.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

За визначенням, що міститься у Господарському кодексі України (ч. 1 ст. 230), штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з поданим розрахунком штраф за порушення строків відвантаження та не поставку товару становить 48852 грн. 61 коп.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 48852 грн. 61 коп. штрафу ґрунтуються на умовах вищезазначеного договору, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 71441 грн. 92 коп. процентів за користування чужими грошовим коштами суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, договором поставки № 3006-3009 від 26.10.2009 року, укладеним між сторонами, розмір відсотків за користування чужими коштами передбачений не був, а визначення позивачем такого розміру на рівні облікової ставки Національного банку України на підставі ст.. 1048 Цивільного кодексу України суд вважає неправомірним, оскільки положення статті 1048 ЦК Украйни регулюють відносини за договором позики, а не за договором поставки.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам 15072 грн. 73 коп. державного мита та 225 грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗБХП «Немішаєво-Суми» (40034, м. Суми, вул.. Інтернаціоналістів, буд. 17, кв. 46, код 36550301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Градієнт Групп» (61082, м. Харків, просп.. Московський, буд. 144, к. 211/3, код 32337566) суму попередньої оплати у розмірі 1458420 грн. 40 коп., штраф у розмірі 48852 грн. 61 коп., витрати по державному миту у розмірі 15072 грн. 73 коп. та 225 грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                Б.І. ЛИХОВИД

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну чистини рішення.

Повний текст рішення підписано 07.09.2010 року.

Суддя