Рішення № 11063377, 02.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

02.09.10                                                                                           Справа№ 24/93

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Автоторгова група „Спецтехніка”, м.Харків

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробнича фірма „Каскад”, м.Львів

Про стягнення 136 756,77грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Плужник О.О. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 149296,47грн.. в т.ч.: 92700,00грн. основного боргу, 9600,00грн. пені, 13976,79грн. курсової різниці, 27144,96грн. втрат від інфляції та 5874,72грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 20.10.2008 року сторонами укладено договір №КП20.10-03, відповідно до умов якого позивач передає відповідачу у власність товар (ЗІЛ-5301Р1 у кількості 2шт.), а останній зобов’язується його прийняти та оплатити. Загальна сума договору встановлена в розмірі 192000,00грн.

Посилаючись на акти приймання передачі від 07.11.2008 року, позивач зазначає, що свої зобов’язання за договором ним виконані, відповідачу поставлений товар на загальну суму 192000,00грн.

Як зазначено у позовній заяві, відповідач отриманий товар оплатив частково, заборгованість становить 92700,00грн., з вимогою про стягнення якої, позивач звернувся з позовом до суду. 1

За прострочення виконання грошового зобов’язання на підставі п.6.1 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 9600,00грн.

Посилаючись на п.2.5 договору, позивач просить стягнути курсову різницю в сумі 13976,79грн.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 27144,96грн. та 3 % річних в сумі 5874,72грн.

18.08.2010року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 150642,07грн., в т.ч.: 92700,00грн. основного боргу, 9600,00грн. пені, 13885,30грн. курсової різниці, 28445,23грн. втрат від інфляції та 6011,54грн. 3% річних.

02.09.2010року представник позивача в судове засідання з’явився, вдруге подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 92700,00грн. основного боргу, 9600,00грн. пені, 28445,23грн. втрат від інфляції та 6011,54грн. 3% річних, нарахованих за період з 08.12.2008р. по 07.06. 2010р.

Відповідач явку представника в судові засідання 18.08.2010року та 02.09.2010року не забезпечив, відзиву на позов чи будь-яких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 15.07.2010року та 25.08.2010року поштових відправлень, які додані до матеріалів справи.

Враховуючи норми ст.22 ГПК України, якою надано право позивачеві до прийняття рішення у справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 136756,77грн., в т.ч.: 92700,00грн. основного боргу, 9600,00грн. пені, 28445,23грн. втрат від інфляції та 6011,54грн. 3% річних

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне

20.10.2008 року сторонами укладено договір №КП 20.10-03, відповідно до умов якого позивач зобов’язується передати відповідачу у власність товар - ЗІЛ-5301 Р1, шасі, база 3650, 2005року випуску, в кількості 2 шт., а останній зобов’язується його прийняти та оплатити. Загальна сума договору складає 192000,00грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується поданими суду двома актами прийому-передачі транспортного засобу від 07.11.2008 року.

Термін оплати товару встановлено сторонами в п.2.2.1 договору – 30 календарних днів після отримання товару.

Взяті на себе зобов’язання відповідач виконав частково, сплативши позивачу за період з 04.11.2008 року по 08.12.2009 року суму 99300,00грн., а саме:

04.11.2008року –10000,00грн.

26.06.2009року –30000,00грн.

05.08.2009року –32000,00грн.;

11.09.2009року –11600,00грн.;

23.11.2009року –8500,00грн.;

08.12.2009року –7200,00грн.

Сплата відповідачем вказаних сум підтверджується поданими суду виписками банку з рахунка клієнта (виписки банку додані до матеріалів справи).

Відтак, заборгованість відповідача становить 92700,00грн. (192000,00 –99300,00).

Слід зазначити, що відповідач в листі від 05.06.2009р. просив позивача надати йому відстрочку оплати товару. В цьому ж листі відповідач запропонував графік погашення боргу, згідно з яким він обіцяв до кінця вересня 2009р. оплатити товар в повній сумі.

На день вирішення спору доказів сплати боргу в сумі 92700,00грн. суду не подано.

За прострочення виконання грошового зобов’язання, на підставі п.6.1 договору, яким передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості товару, позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 9600,00грн, яка нарахована в розмірі, що не перевищує 5% від вартості товару.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 28445,23грн. та 3 % річних в сумі 6011,54грн., які нараховані за період 08.12.2008 року по 07.06.2010року.

Розрахунки пені, втрат від інфляції та 3% річних додані до матеріалів справи.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано ( п.6 ст.232 ГК України).

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору № КП 20.10-03 від 20.10.2008р. позивач поставив відповідачеві 07.11.2008 року товар на суму 192000,00грн., який підлягав оплаті упродовж 30 календарних днів з дня отримання товару, тобто, до 08.12.2008р. Фактично відповідач оплатив товар частково за період з 04.11.2008р. по 08.12.2009р. в сумі 99300,00грн., заборгованість становить 92700,00грн.

За несвоєчасну оплату товару умовами договору передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості товару.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробнича фірма „Каскад”, ідентифікаційний код 33753125, адреса: 79035, м.Львів, вул.Зелена,149-Е, на користь Закритого акціонерного товариства „Автоторгова група „Спецтехніка”, ідентифікаційний код 30884849, юр. адреса: 61161, м.Харків, вул.Ак. Павлова,120-А, фак. адреса: 61013, м.Харків, вул.Шевченка,111, - 92700,00грн. основного боргу, 9600,00грн. пені, 28445,23грн. втрат від інфляції, 6011,54грн. 3% річних, 1367,56грн. державного мита та 216,17грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя