Ухвала суду № 110632772, 03.05.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6526/22

Провадження № 1-кс/461/2295/23

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу

03.05.2023 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого 2-ого відділення слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

в с т а н о в и в :

старший слідчий 2-ого відділення слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні № 22022140000000270 від 03.12.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 та ч. 3 ст.436-2 КК України, погодженим прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , без можливості внесення застави строком на 60 діб із утриманням його у Львівській установі виконання покарань №19, в межах строку досудового розслідування.

Мотивує клопотання тим, що з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність продовження застосовування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні. Просив клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні клопотання заперечили. Вважають, що ризики, зазначені у клопотанні, не обґрунтовані.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною четвертою статті 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022140000000270 від 03.12.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 та ч. 3 ст.436-2 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що у період повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, з 24.02.2022 року, не сприймаючи державну владу в Україні та сповідуючи ідеї проросійської спрямованості, сформовані на основі комуністичної ідеології та радянської пропаганди щодо верховенства радянського соціалізму над відкритим суспільством, діючи умисно, з ідеологічних мотивів та мотивів непогодження з політикою представників української влади, встав на злочинний шлях за наступних обставин.

Так, у невстановлений органом досудового розслідування період часу, але не раніше 08 березня 2022 року, в умовах ведення бойових дій рф на території України, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на співпрацю з рф, її представниками, шляхом збирання з метою передачі вказаним представникам відомостей про пересування Збройних Сил України, місць розташування військових об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури у м. Запоріжжі та Запорізькій області, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України та з метою допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, способу та часу, у невстановлений органом досудового розслідування період часу, але не раніше 08 березня 2022 року, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, встановив зв`язок із невстановленим слідством представником рф, використовуючи для зв`язку з ним, отримання завдань та надання інформації месенджер «Telegram», з використанням власного мобільного телефону Sony Xperia J9110 з абонентським номером НОМЕР_1 .

За результатами встановлення контакту із представниками розвідувальних органів російської федерації, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, способу та часу, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, розпочав збір з метою передачі представникам російської федерації відомостей про пересування Збройних Сил України, місць розташування військових об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури у м. Запоріжжі та Запорізькій області.

Водночас, з метою конспірації своєї протиправної діяльності щодо передачі зібраної ним інформації, ОСОБА_4 використовував зареєстрований на його абонентський номер НОМЕР_1 обліковий запис у месенджері «Telegram», надсилав вищезазначену інформацію, представнику іноземної держави, позначивши його у телефонній книжці ім`ям « ОСОБА_9 ».

За викладених обставин, у невстановлений органом досудового розслідування період часу, ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Запоріжжя, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, з використанням власного мобільного телефону Sony Xperia J9110 з абонентським номером НОМЕР_1 , в ході здійснення телефонної розмови із представником іноземної держави, яку позначено в його телефонній книжці ім`ям « ОСОБА_9 », повідомив останній виробничі та науково-дослідні потужності НВК «Іскра», зокрема щодо діяльності об`єктів: - приміщення № 45 - складально-монтажний цех; приміщення № 44 - монтажно-складальне виробництво; приміщення № 51 - інструментальний цех.

Разом з тим, ОСОБА_4 на виконання завдання невстановленої особи на ім`я « ОСОБА_10 » корегував ракетні обстріли міста Запоріжжя 16.11.2022, у тому числі виробничих потужностей казенного підприємства «НВК «Іскра» Державного концерну «Укроборонпром» та повідомляв про результати завданих атак.

Крім цього, у вказаний вище спосіб ОСОБА_4 за власною ініціативою, а також на виконання завдання представника іноземної держави (РФ), повідомляв отриману за невстановлених слідством обставин інформацію щодо переміщення Збройних Сил України.

Також, ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому на даний час досудовим розслідуванням місці, 25.05.2022 о 10 год 48 хв, умисно, з ідеологічних мотивів, поширив із використанням електронного застосунку для обміну текстовими та графічними повідомленнями «Viber» за яким закріплено номер мобільного телефону НОМЕР_1 надіславши користувачу зазначеного застосунку, який використовує ім`я « ОСОБА_11 » та номер мобільного телефону НОМЕР_2 текстове повідомлення наступного змісту «Запорожская область после полного освобождения от украинских националистов возьмет курс на вхождение в состав России. Сообщил глава военно-гражданской администрации области ОСОБА_12 », чим здійснив поширення матеріалів у яких міститься виправдовування тимчасової окупації частини території України, через звинувачення України у нацизмі.

Крім цього, ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому на даний час досудовим розслідуванням місці, 25.05.2022 о 10 год 48 хв, умисно, з ідеологічних мотивів, поширив:

12.09.2022 о 15 год 28 хв із використанням електронного застосунку для обміну текстовими та графічними повідомленнями «Viber» за яким закріплено номер мобільного телефону НОМЕР_1 надіславши користувачу зазначеного застосунку, який використовує ім`я « ОСОБА_11 » та номер мобільного телефону НОМЕР_2 текстове повідомлення наступного змісту: «Общался с женщиной из Изюма. У нее сестра осталась в городе под ВСУ. Парализован муж. От рассказа озноб! После захода ВСУ начался полный беспредел. Тотальные обыски, жуткое мародерство, убийства. Вошли западенцы". Открыто говорят, что вы для нас тут все москали и "вата". Пощады вам не будет никакой. Три месяца жили с русскими душа в душу, значит все зрадники. И теперь вы Никто! Забирают все что нравится - телевизоры, смартфоны, бытовую технику, еду. Арестовали кучу народа и увезли. Несколько человек просто расстреляли на месте, тех кто пытался мародерству мешать. Говорят, что всех кто будет пытаться расплачиваться в магазинах рублями - сразу будут с Стенке. Спросили, где взять гривны - ответ. «Сосите! Теперь это ваша главная праця!» Вылезли «Дружинники» - те, кто сидел ждал их прихода. Теперь откровенно сводят счeты с теми, с кем сварились. Просто OБВИНЯЮТ В сотрудничестве с русскими и людей увозят. Скорее всего на расстрел. Город прос парализован ужасом Теперь мы вообще никто. Плачет.»;

11.10.2022 о 12 год 28 хв із використанням електронного застосунку для обміну текстовими та графічними повідомленнями «Telegram» за яким закріплено номер мобільного телефону НОМЕР_1 надіславши користувачу зазначеного застосунку, який використовує ім`я « ОСОБА_9 » (ім`я користувача ОСОБА_13 ) текстове повідомлення наступного змісту «Передай привет товарищу генералу! Благодарен за Львов, Киев и всю бандеровщину. Так держать!!!! Груповые слова благодарности от антифашистов города»;

14.11.2022 о 16 год 18 хв із використанням електронного застосунку для обміну текстовими та графічними повідомленнями «Telegram» за яким закріплено номер мобільного телефону НОМЕР_3 надіславши користувачу зазначеного застосунку, який використовує ім`я « ОСОБА_9 » (ім`я користувача ОСОБА_13 ) текстове повідомлення наступного змісту: «Это все конечно хорошо. Кто ответит за сдачу Херсона, как собираются возвращать Херсон? И собираются ли вообще?! Что с Зп. будет?! То что и с "Херсоном или вообще до него не дойдут никогда?! Почему не одна линия жд и не один мост не поврежден? Почему Киев целый и все здания ментов и гестапо? Кто эти вопросы задаeт и на каком согласованном эфире или митинге?», чим здійсним повторне поширення матеріалів у яких міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України виправдовування тимчасової окупації частини території України та глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України.

09 грудня 2022 року, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України, підтверджується здобутими доказами, а саме:

Повідомленням першого заступника начальника УБСБУ у Львівській області №62/2/3-3872 від 03.12.2022 про кримінальне правопорушення, у якому зазначено про протиправну діяльність ОСОБА_4 , пов`язану із надання іноземній державі допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.12.2022, під час якого вилучено мобільний термінал останнього.

Протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 09.12.2022, за допомогою якого ОСОБА_4 пересилав відомості про пересування Збройних Сил України, місця розташувань військових об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури;

допитом підозрюваного ОСОБА_4 від 03.12.2022, під час якого останній, на підставі ст. 63 Конституції України, відмовився від дачі будь-яких показань;

Висновком експерта № 563-Е від 21.04.2023, яким підтверджено факти наявності висловлювань ОСОБА_4 , які спрямовані на виправдовування та визнання правомірною збройної агресії рф проти України, а також глорифікації осіб, які здійснюють збройну агресію проти України;

Протоколом за результатами проведення НСРД № 62/2/3-3997т від 07.12.2022, а саме: аудіоконтроль особи - ОСОБА_4 , в ході якої зафіксовано розповіді останнього про співпрацю з спецслужбами рф.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.12.2022 застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 06.02.2023.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03.05.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022140000000270 від 03.12.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 та ч. 3 ст.436-2 КК України, до шести місяців, тобто до 09 червня 2023 року.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 завершується, виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України, які є особливо тяжким злочином та тяжкими злочинами у розумінні ст. 12 КК України, санкцією яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна, обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої, позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, є підстави вважати що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є актуальними та не відпали, зокрема:

переховуватись від органу досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України, які є особливо тяжким злочином та тяжкими злочинами у розумінні ст. 12 КК України, санкцією яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна, обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої, позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 років до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, а, отже, розуміючи наслідки притягнення до відповідальності, з метою її уникнення, існують ризики того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Попри ситуацію, пов`язану із введенням в Україні воєнного стану, а саме неможливості перетину Державного кордону України у легальний спосіб, ОСОБА_4 може покинути територію України у спосіб, не передбачений законодавством України, оскільки лінія Державного кордону України частково непідконтрольна органам державної влади України станом на даний час.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема, не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення. Ураховуючи вищевикладене, у випадку застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може спілкуватися з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування;

незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний може незаконно впливати на інших осіб, невідомих на даній стадії органу досудового розслідування, яким відомі обставини вчинення вище вказаного кримінального правопорушення з метою примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування в цілому.

У випадку застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення конспірації злочинної діяльності шляхом надання порад та вказівок стосовно показань майбутніх свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Зважаючи на те, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , спрямовані на шкоду державі, у якій на цей час запроваджено воєнний стан, не виключено, що останній може продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що:

- наявні докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого злочину є вагомими, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;

- вік і стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного із позбавленням волі;

- у разі визнання винуватим ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна;

Слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити, враховуючи недоведеність стороною захисту можливості запобігти існуючим ризикам у кримінальному провадженні шляхом застосування альтернативного запобіжного заходу.

Стороною захисту жодним чином не спростовано доводи сторони обвинувачення стосовно того, що тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.

Ризики, які були встановлені під час застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зі спливом часу не зменшились та продовжують існувати.

За таких обставин, з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , приходжу до висновку про необхідність продовження застосовування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому вважаю за необхідне при постановленні ухвали за наслідками розгляду даного клопотання скористатись правом не визначати розмір застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», в межах строку досудового розслідування, тобто до 09 червня 2023 року, без визначення розміру застави.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого 2-ого відділення слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1