Рішення № 11063232, 31.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2010 р.Справа № 6/90 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 6/90

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії, м. Кременчук Полтавської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Гарпун", м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 4414,25 грн,

Представники сторін:

від позивача: Лещенко Г.М., довіреність № 01-3/8791 від 29.09.2009,

від відповідача: участі не брали.

Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії звернулось до господарського суду Полтавської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Гарпун" 4420,29 грн, з яких 4226,97 грн заборгованості за спожиту теплову енергію, 75,09 грн пені, 112,19 грн збитків від інфляції.

У зв'язку з тим, що позов подано до відповідача, місцезнаходження якого - Кіровоградська область, м. Олександрія, ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.06.2010, позовні матеріали за № 21/140 передані за територіальною підсудністю до господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою від 11.08.2010 господарським судом порушено провадження у справі, призначено до розгляду в судовому засіданні та витребувано від сторін необхідні для вирішення справи документи.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги складаються із суми основного боргу в розмірі 4226,97 грн, пені в розмірі 75,09 грн та інфляційних втрат в розмірі 112,19 грн, що в сумі складає 4414,25 грн, а не 4420,29 грн, як зазначено у позові. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.08.2010.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 6/90 в судовому засіданні 31.08.2010 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Гарпун" укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2010 № 1805 (далі за текстом - Договір).

За умовами вказаного Договору (Розділ 1) теплопостачальна організація (позивач у справі) зобов'язується надавати Споживачеві (відповідачу у справі) вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених Договором та додатками до нього.

У відповідності до пункту 1.2 Договору тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до Закону України "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005.

Згідно підпунктів 2.1.2, 2.1.3 Договору теплопостачальна організація зобов'язалась надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на потреби згідно з Додатком № 1 "Перелік об'єктів споживача та характеристика об'єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з Додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження теплоспоживання", а також забезпечувати вчасне та відповідної якості надання послуг згідно із законодавством та умовами Договору.

За змістом підпункту 2.2.2 споживач зобов'язався оплачувати теплопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами Договору та додатку до нього № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію".

У відповідності до додатку № 4 до Договору "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (а.с. 21) розрахунковим періодом є календарний місяць.

Розрахунки за теплову енергію проводяться споживачем грошовими коштами, або іншими формами розрахунків, які не суперечать чинному законодавству України, на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації.

Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Відповідачем в порушення умов Договору розрахунки за отриману теплову енергію за період з січня 2010 року по квітень 2010 року не проводились.

Як вбачається із наданих позивачем рахунків заборгованість відповідача за січень 2010 року складає 1803,40 грн, за лютий 2010 року - 978,94 грн, за березень 2010 року - 1330,33 грн, за квітень 2010 року - 114,30 грн, всього за даний період - 4226,97 грн.

Позивачем надано суду докази направлення вказаних рахунків на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Гарпун".

Відтак, заборгованість за січень 2010 року відповідач повинен був оплатити до 12.02.2010, за лютий 2010 року - до 12.03.2010, за березень 2010 року - до 16.04.2010, за квітень 2010 року - до 16.04.2010.

Докази проведення такої оплати в матеріалах справи відсутні, відповідачем суду не подано.

Відповідно до положень статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За змістом статті 24 вказаного закону основним обов'язком споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачено право теплопостачальної організації у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії стягувати заборгованість в судовому порядку.

Відповідно до пункту 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Пунктом 23 вказаних Правил визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Господарський суд враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Так, за змістом статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Судом враховується, що відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги, при цьому підписав акт звірки взаємних розрахунків від 22.08.2010, в якому визнав суму основного боргу в розмірі 4226,97 грн.

З огляду на вказане та враховуючи положення перелічених вище норм матеріального права господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 4226,97 грн повністю.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 75,09 грн за період з 01.03.2010 по 30.04.2010.

Вказана сума визнана відповідачем у акті звірки взаємних розрахунків від 22.08.2010.

Судом враховується зміст статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відтак, з огляду на правомірність нарахування позивачем збитків від інфляції, господарський суд задовольняє дану позовну вимогу в повному обсязі на суму 75,09 грн.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 112,19 грн за період з 01.03.2010 по 31.05.2010.

Господарський суд враховує, що підпунктом 4.2.2 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку.

Окрім того, згідно частини 5 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий відповідачем розрахунок пені суперечить здійсненому судом розрахунку, оскільки за розрахунком суду розмір пені за визначений позивачем період складає 189,34 грн.

Відтак вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.03.20110 по 31.05.2010 підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог, а саме в сумі 112,19 грн.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відповідачем факти, викладені в позовній заяві не спростовано, а відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Крім того, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Гарпун" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Луначарського, 10, р/р 260072689 в КФ АБ "Полтава-банк", МФО 331423, код ЄДРПОУ 34472599) на користь відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) в особі Кременчуцької філії (39601, м. Кремечук, вул. 60 років Жовтня, 8, р/р 26008055523465 в ПГРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 25717118) основний борг в сумі 4226,97 грн, збитки від інфляції в сумі 75,09 грн, пеню в сумі 112,19 грн, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання його повного тексту до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г.Кабакова

Повне рішення складено 06.09.2010