Ухвала суду № 110631958, 01.05.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9517/22

1-кп/308/508/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженні, відомості про яке 25.05.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071170000272 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 25.05.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071170000272 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України.

Прокурором у судовому засіданні було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Подане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті.

Вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілих, а тому жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам. Наголосив, що ОСОБА_4 вчинив нові кримінальні правопорушення в період дії іспитового строку.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01 травня 2023 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив задоволити з підстав та мотивів, викладених у ньому. Разом з тим, заперечив проти зменшення обвинуваченому розміру застави та зауважив, що частина застави уже була повернута заставодавцю. Зауважив, що доводи обвинуваченого про те, що він не розуміє мову та не розумів суть обвинувачення не заслуговують уваги, так як він учився в українській школі та при розгляді минулого кримінального провадження відносно нього, перекладач залучений не був та останній розумів мову судочинства.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Одночасно, просив зменшити розмір застави, у разі вирішення судом продовжити строк запобіжного заходу його підзахисному. Одночасно вказав, що клопотання про продовження запобіжного заходу його підзахисному було вручено невчасно, а аткож без відповідного перекладу на мову, якою володіє ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та також просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати йому домашній арешт.

Заслухавши думку прокурора, доводи обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.

Одночасно, згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний з урахуванням особи обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, не має міцних соціальних зв`язків, а також суду не надано будь-яких даних щодо наявності у нього хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою, а тому існують ризики того, що він може в подальшому переховуватись від суду, тим самим ухилятися від виконання покладених на них процесуальних обов`язків, незаконно впливати на свідків та потерпілих.

Судом встановлено, що зазначені ризики не зменшились та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а наведені в доводах прокурора обставини перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії ухвали про тримання обвинувачених під вартою.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування.

Щодо несвоєчасного вручення обвинуваченому клопотання про продовження строку його тримання під вартою суд зазначає, що останній у судовому засіданні висловив свою думку про можливість розгляду такого.

Доводи обвинуваченого про те, що йому не зрозуміла мова, якою здійснюється кримінальне провадження та він не розумів суть обвинувачення, суд до уваги не приймає виходячи з наступного.

Статтею 29 КПК Українивизначено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є громадянином України, від народження постійно проживає на території України, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, був засуджений та до розгляду попереднього кримінального провадження перекладач з української мови не залучався, що свідчить про те, що обвинувачений розуміє українську мову.

Вказані обставини свідчать про те, що доводи обвинуваченого про те, що він не володіє державною мовою та не розуміє суть обвинувачення є надуманими і не підтверджені жодними фактичними обставинами, а тому суд розцінює такі як спосіб захисту з метою непритягнення його до кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Таким чином, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочинів, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв`язку з якими відносно останнього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою не зменшились, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов`язків, тому суд вважає за необхідне продовжити йому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-178,331, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів до 25 червня 2023 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, надіслати обвинуваченому та начальнику державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1