Рішення № 11063125, 19.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/23219.07.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКиївського міського пологового будинку № 3

Простягнення 190948, 88 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Цурка Н.О. –дов. № Д07/2010/06/25-8 від 25.06.2010 року;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського пологового будинку № 3 про стягнення 161910, 75 грн. –основного боргу, 12792, 99 грн. –пені, 13263, 88 грн. –інфляційних втрат та 2981, 26 грн. –3% річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору № 70777 (о/р 70777017) від 20.06.2006 року позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 25.05.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.06.2010 року.

В судовому засіданні 14.06.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.06.2010 року надав усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог та додаткові документи на виконання вимог узвали суду про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 14.06.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 09.07.2010 року.

В судовому засіданні 09.07.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі та докази погашення боргу.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 09.07.2010 року у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.07.2010 року.

В судовому засіданні 19.07.2010 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 19.07.2010 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.07.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2006 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Київським міським пологовим будинком № 3 (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 70777 (о/р 70777017) на постачання електричної енергії (далі - Договір) та додаткові угоди до нього від 20.06.2006 року, від 08.08.2008 року (далі - Додаткові угоди).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Договору позивач зобов’язувався виконувати умови договору, постачати електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу») з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил устройства електроустановок. 6 видання. 1986 р. (із змінами і доповненнями) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання визначених Додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію через засоби масової інформації за п’ять днів до введення їх в дію, а відповідач в свою чергу, виконувати умови даного Договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору, оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів», здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з Додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії», забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника електричної енергії за пред’явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю за показниками якості електроенергії.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком № 2Д до Договору, п.п.1, 2, 3, 5 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається з першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання лічильників 21 числа кожного місяця. Період між датами зняття показань засобів прирівнюється до розрахункового періоду, тариф якого застосовується для розрахунків вартості електричної енергії.

Щомісяця 22-25 числа споживач, зобов’язується направляти свого уповноваженого представника до постачальника за адресою: вул. Довженка, 12-Б для надання звіту про використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період.

Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого за розрахунковий період, один раз за фактичними показаннями споживання електричної енергії до 15 числа місяця, наступного після розрахункового.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 08.08.2008 року з 01.09.2008 року нарахування за перетікання реактивної електроенергії здійснюється постачальником за підсумками розрахункового періоду в день надання споживачем звітів про спожиту електроенергію.

У день проведення нарахування за перетікання реактивної електроенергії уповноваженому представнику споживача постачальник надає розрахункові документи для проведення оплати.

Оплата за перетікання реактивної електроенергії здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника протягом п’яти днів з моменту отримання розрахункового документа.

П. 7.1 Договору, передбачено, що облік спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Додатком 5 до Договору передбачено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення оплати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (затверджена Наказом Мінпаливоенерго України № 19 від 17.01.2002 року, погоджена НКРЕ, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 року за № 93/6381).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.04.2009 р. по 01.04.2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито активної електричної енергії на суму 396494, 23 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 235190, 51 грн., у зв’язку з чим нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 157015, 90 грн.

Крім того, за період з 01.03.2009 року по 01.04.2010 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито реактивної електричної енергії на суму 18139, 34 грн., відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 13244, 49 грн., у зв’язку з чим у нього за поставлену реактивну електричну енергію виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 4894, 85 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту активну та реактивну електричну енергію складала 161910, 75 грн. (157015, 90 грн. + 4894, 85 грн.), що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що частина боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 40605, 95 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 1197, 05 грн. погашено до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів від Київського міського пологового будинку № 3 в рахунок погашення боргу за спірний період, яка міститься в матеріалах справи, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту активну та реактивну енергію складала 120107, 75 грн. (116409, 95 грн. + 3697, 80 грн.), що сторонами не заперечується.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Під час розгляду справи, відповідач погасив заборгованість в частині основного боргу на суму 120107, 75 грн., що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів від Київського міського пологового будинку № 3 в рахунок погашення боргу за спірний період, яка міститься в матеріалах справи, а тому у відповідності до п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.4 – 2.2.5 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатками «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів», споживач сплачує постачальнику електричної електроенергії пеню у розмірі 0, 1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач керуючись п. 4.2.2 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 12792, 99 грн. пені.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

          Як вбачається з наданих відповідачем документів, Київський міський пологовий будинок № 3 є бюджетною установою, фінансування послуг за спожиту відповідачем електроенергію здійснюється виключно за рахунок видатків місцевого бюджету. Однак, фінансування з місцевого бюджету на оплату спожитої відповідачем електроенергії вчасно не здійснювалось, бюджетні асигнування на погашення кредиторської заборгованості на зазначені потреби також не передбачались, що в свою чергу унеможливлює своєчасного та повного розрахунку за спожиту відповідачем електроенергію.

Зважаючи на викладене та враховуючи тяжке матеріальне становище відповідача, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 6500, 00 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 13263, 88 грн. та 3 % річних в розмірі 2981, 26 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 7226, 14 грн. та 3 % річних в сумі 2958, 57 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київського міського пологового будинку № 3 (03148, м. Київ, Василя Кучера, 7, код ЄДРПОУ 05496796) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 6500 (шість тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. пені, 7226 (сім тисяч двісті двадцять шість) грн. 14 коп. інфляційних втрат, 2958 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 57 коп. 3 % річних, 1302 (одна тисяча триста дві) грн. 93 коп. державного мита та 161 (сто шістдесят одна) грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження в частині стягнення з Київського міського пологового будинку № 3 заборгованості в розмірі 116 409, 95 грн. за спожиту активну електроенергію та заборгованості в розмірі 3697, 80 грн. за спожиту реактивну електроенергію.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяО.М. Спичак Дата підписання рішення 07.09. 2010 р.