Ухвала суду № 11063040, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 41/22106.09.10 За заявою                     Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» Про                               зміну способу та порядку виконання рішення

У справі № 41/221

За позовом                    Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»

До           Закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест»

Про           стягнення 5878,91 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                    Мариніч Н.В. (за дов.)

Від відповідача           Шевченко К.П. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест» про стягнення заборгованості 5 878,91 грн.

Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути 8 239,15 грн. інфляційних та три проценти річних в сумі 1 164,94 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва № 41/221 від 15.10.2008 р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суд від 03.12.2008 р., позов задоволено частково.

12.01.2009 р. на виконання рішення Господарського суду м. Києва № 41/221 від 15.10.2008 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 р. видано наказ № 41/221 про стягнення з закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест» на користь державного підприємства «Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» 6443,55 грн. інфляційних втрат, 1044,92 грн. трьох процентів річних, 81,22 грн. державного мита та 93,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2009 р. касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест» залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 15.10.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 р. без змін.

02.11.2009 р. державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» звернулось до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій просило видати наказ про звернення стягнення на майно ЗАТ «Укртара-Інвест»на суму 7663,65 грн., мотивуючи свою вимогу тим, що у боржника відсутні кошти, що унеможливлює виконання рішення суду № 41/221 від 15.10.2008 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2009 р. у задоволенні заяви державного підприємства національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» від 02.11.2009 р. про зміну способу та порядку виконання рішення № 41/221 від 15.10.2008 р. відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 р. у справі № 41/221 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2009 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2010 р. у справі № 41/221 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 р. у справі № 41/221. Справу № 41/221 направлено на новий розгляд заяви до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

За резолюцією голови Господарського суду міста Києва справу № 41/221 передано на розгляд судді Удалової О.Г.

          Ухвалою від 20.07.2010 р. заяву було призначено до розгляду на 06.09.2010 р..

У вказаному судовому засіданні представником позивача було підтримано заяву. Відповідач проти задоволення останньої заперечив.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги, викладені в заяві, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду заяви позивача, суд встановив:

12.01.2009 р. на виконання рішення Господарського суду м. Києва № 41/221 від 15.10.2008 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 р. було видано наказ № 41/221 про стягнення з закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест»на користь державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»6443,55 грн. інфляційних втрат, 1044,92 грн. трьох процентів річних, 81,22 грн. державного мита та 93,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем до відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві було направлено заяву № 28-14/3570 від 24.02.2009 р. про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 41/221.

У подальшому позивачем направлено до згаданого органу виконання рішень запит № 28-14/15036 від 15.07.2009 р. щодо надання інформації про хід виконавчого провадження, за результатами розгляду якого позивачеві направлено низку листів банківських установ про відсутність коштів на рахунках боржника або закриття останніх (лист № 725/б від 25.12.2008 р. Державної податкової інспекції ц Шевченківському районі міста Києва, лист № 10/01-0365-0192 від 16.04.2009 р. Київської філії АКБ «Промислово-фінансовий банк», лист № 618 від 16.04.2009 р. ВАТ АК «Укргазпромбанк», лист № 12/15-950 від 24.04.2009 р. АБ «Енергобанк», лист № 854/24-8455-02 від 15.04.2009 р. ВАТ «Агрокомбанк», лист № 13/0/0951 від 23.04.2009 р. АТ «Український інноваційний банк», лист № 11/30 від 22.04.2009 р. АБ «Банк регіонального розвитку»).

Відповідно до статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (описі), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок його виконання.

Згідно з роз’ясненнями Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України», під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

За таких обставин, враховуючи відсутність у боржника присуджених до стягнення грошових коштів, суд вважає за необхідне змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва № 41/221 від 15.10.2008 р. шляхом видозмінення зазначеної у рішенні грошової форми виконання на майнову форму.

Згідно з пунктом 5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України», якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», у наказі суду не повинно зазначатися конкретне майно, а має міститися лише вказівка про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, заява державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від № 41/221 від 15.10.2008 р. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва № 41/221 від 15.10.2008 р. задовольнити.

Сягнути з закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, код 25392969) на користь державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»(71500, м. Енергодар, Промзона, код 19355964) 6443 (шість тисяч чотириста сорок три) грн. 55 коп. інфляційних, 1044 (одну тисячу сорок чотири) грн. 92 коп. трьох процентів річних, 81 (вісімдесят одну) грн. 22 коп. державного мита, 93 (дев’яносто три) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу шляхом звернення стягнення на майно закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, код 25392969) на загальну суму 7653 (сім тисяч шістсот п’ятдесят три) грн. 65 коп.

Видати наказ.

Наказ Господарського суду м. Києва від 12.01.2009 р. № 41/221 визнати таким, що втратив чинність.

Примірники даної ухвали направити сторонам та органу державної виконавчої служби.

Суддя                                                                                                    О.Г. Удалова