Ухвала суду № 11063011, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06.09.10№ 05-5- 39 / 10530 Суддя , розглянувши

позовну заяву Приватного підприємства "Мобіл - Пейдж"

до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

третя особа: Національна комісія з питань регулювання зв"язку України

про про зобов"язання переоформлення багатоканального телефона 054 (нині 1554) назад на Приватне підприємство "Мобіл-Пейдж"

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 05.07.2010 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Пунктом 2 частині 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб).

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Місцезнаходження юри дичної особи визначається засновниками в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструючому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 квітня 2007 р. № 54).

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Позивачем до позовної заяви доданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (НОМЕР_1) щодо ПП "Мобіл - Пейдж" станом на 23.03.2010 р. , відповідно до яких адресою місцезнаходження позивача є наступна адреса: АДРЕСА_1 , тоді як фактично у позовній заяві міститься інша (поштова) адреса позивача: АДРЕСА_2.

Дані про внесення змін до єдиного державного реєстру стосовно місцезнаходження юридичної особи позивача (після 23.03.2010 р.) в позовній заяві відсутні, а як свідчать додатки до позовної заяви, до останньої такі документи і не додавались.

Крім того, відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - субєктом підприємницької діяльності або його представником та повинна містити, зокрема, ідентифікаційні коди субєкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) (п. 2 ч. 1 ст. 54 ГПК України).

Фактично позовна заява не містить ідентифікаційних кодів позивача, відповідача та третьої особи, що є порушенням вищенаведених приписів статті 54 ГПК України та тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 статті 63 ГПК України (Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми.

У абз. 2 стор. 1 позовної заяви зазначено, що "В процесі діяльності підприємства до складу власників був залучений громадянин України ОСОБА_1, однак не вказано на докази, які мають такі зазначення підтверджувати, а саме: відсутнє посилання на відповідне рішення власників ПП "Мобіл - Пейдж", а рівно останнє не додано до позовної заяви у якості додатку.

Крім того, в абз. 6, 8 стор. 2, абз. 1 стор. 3 позовної заяви позивач стверджує, що підпис ОСОБА_2 в протоколі засідання власників ПП "Мобіл - Пейдж" № 2 від 16.12.2004 р., документи, які ОСОБА_1 10.08.2006 р. надав до виконавчого комітету Чернігівської міської ради та печатка ПП "Мобіл - Пейдж" були підроблені, проте не вказано належних доказів, які мають такі зазначення підтверджувати (вирок суду по кримінальній справі).

У абз. 1 стор. 4 позовної заяви зазначено про направлення "24.03.2010 р. заяви про прохання скасувати Рішення Національної Комісії з питань регулювання зв"язку України", однак не вказано ким і куди була направлена відповідна заява, а рівно докази її направлення не зазначені.

Згідно абз. 2 п. 3.3 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з послідуючими змінами і доповненнями) підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Тільки якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача (абз. 4 п. 3.3 вищенаведених Роз"яснень).

Фактично зазначені позивачем у абз. 6, 8 стор. 2, абз. 1 стор. 3, абз. 1 стор. 4 позовної заяви відомості не містять жодних вказань (посилань) на існування конкретно - визначених доказів на підтвердження цих відомостей, т.т. такі докази позивачем не зазначені. А тому суд позбавлений можливості діяти в порядку п. 11 ч. 1 ст. 65 ГПК України, оскільки сам позивач такі докази не зазначив (т.т невідомо які саме докази суду вимагати).

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, а саме: статут ПП "Мобіл - Пейдж" фактично поданий у ксерокопії, а інші додані до позовної заяви документи не містять зазначення посади, прізвище та ініціалів особи, що засвідчувала дані документи, дати їх засвідчення.

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 р. повідомлено, що станом на 23 червня 2010 року Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві були змінені реквізити та коди платежів при сплаті судових витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справ для Господарського суду міста Києва, зокрема, оновлені реквізити є наступними:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 82019;

- Отримувач ГУ ДКУ у м. Києві;

- код платежу 22050003;

- банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В порушення вищезазначеного, позивач фактично платіжним дорученням № 1 від 27.08.2010 р. здійснив оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., не вірно зазначивши при цьому реквізит щодо одержувача платежу, а саме: УДК у Шевченківському районі.

Відповідно до п. 11, 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N1258, з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою та сторони судового процесу. Документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Крім того, у призначенні платежу вищезазначеного платіжного доручення не зазначено найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою та сторони судового процесу.

А тому платіжне доручення № 1 від 27.08.2010 р. не приймається судом у якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега