Рішення № 11062824, 18.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/27318.08.10 За позовом Приватного підприємства «Виробничо-торгова компанія «Лукас»

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ДанІко"

Про стягнення 45126,09 грн.

                                                                                 Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Лишевський І.І. (дов. №8 від 13.05.2010р.)

Від відповідача не з’явились

Обставини справи:

Приватне підприємство «Виробничо-торгова компанія «Лукас»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДанІко" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 45126,09 грн. заборгованості згідно видаткових накладних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 18.08.2010 року.

Заявлені позовні вимоги позивач підтримав, та мотивує їх неналежним виконанням умов договору поставки, у зв’язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідач у судове засідання 18.08.2010 року не з’явився, вимог ухвали суду від 13.07.2010 року не виконав, проте направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Суд відхилив дане клопотання з підстав його недоведеності (не надано доказів перебування представника на лікарняному) та необґрунтованості, оскільки представляти юридичну особу може будь-яка уповноважена особа по довіреності.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи Приватне підприємство «Виробничо-торгова компанія «Лукас»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Даніко»дійшли згоди про поставку товару в асортименті, кількості та по ціні узгодженій сторонами у накладних.

Відповідно до ст.. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Як встановлено ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сторонами було укладено усний правочин поставки товарів.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 64738,84 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, підписаних сторонами та завірених мокрими печатками, а саме: видатковою накладною № РН-0000812 від 27.07.2008р. на суму 27582,64 грн.; видатковою накладною № РН-0000915 від 17.08.2008р. на суму 10190,81 довіреність серії ЯОБ № 726138 від 15.08.2008р.; видатковою накладною № РН-0000999 від 03.09.2008р. на суму 26965,39 грн., довіреність серія ЯОБ № 726145.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за 3 квартал 2008 року, підписаний сторонами та завірений мокрими печатками, заборгованість відповідач перед позивачем складає 86967,28 грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар по вищевказаним накладним у розмірі 19612,75 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем зменшилась та становить 45126,09 грн.

29.05.2010р. позивачем направив на адресу відповідача вимогу про сплату боргу №2/17-10 від 25.05.2010р., в якій просить відповідача погасити заборгованість в розмірі 45126,09 грн. протягом 2 календарних днів з дня отримання даної вимоги.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення дана вимога була отримана відповідачем 02.06.2010 року.

Однак відповідач заборгованості в розмірі 45126,09 грн. не погасив, відповіді на вимогу не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (п.2 ст.530 ЦК України).

Оскільки сторонами строки оплати не обумовлені, письмовий договір відсутній, такою вимогою у розумінні ст.530 ЦК України можна вважати вимогу позивача №2/17-10 від 25.05.2010р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення 45126,09 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши у судовому засіданні 18.08.2010 року клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовляє в задоволені даного клопотання, враховуючи вищевикладене.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення.

Суд приходить до висновку, що обставин, які дають можливість зробити достатньо обгрунтоване припущення, що виконання рішення буде утруднено чи неможливо, не має, оскільки відповідачем підписано акт звірки взаєморозрахунків, проведено часткову оплату за поставлений товар, відповідач знаходиться за юридичною адресою, тобто наявні в справі докази свідчать про те, що відповідач не має наміру ухилятися від виконання обов'язкового до виконанян рішення суду.

За таких обставин, підстав для вжиття заходів до забезпечення позову суд не вбачає.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

2.Позов задовольнити повністю.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДанІко»(03151, м. Київ,

вул. Аеродромна, 14; код ЄДРПОУ 33492298) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного підприємства «Виробничо-торгова компанія «Лукас»(39621, м. Кременчук, вул. І. Приходька, 69; код ЄДРПОУ 23808087) 45126 (сорок п’ять тисяч сто двадцять шість) грн. 09 коп. заборгованості, 451 (чотириста п’ятдесят одна) грн. 27 коп. державного мита та 206 (двісті шість) грн. 50 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку

подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 03.09.2010 року