Рішення № 11062690, 02.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "02" вересня 2010 р. Справа № 18/1067

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гоц Н.О., довіреність №5/36 від 02.01.2010р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Любар-Агро" (с.Провалівка Любарського району)

про стягнення 238 738,70грн.,

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 238738,70грн. заборгованості за поставлені на підставі договору №АП-21-0002 від 17.02.2010р. засоби захисту рослин.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали господарського суду від 12.08.2010р. надав акт звірки взаєморозрахунків станом на 02.09.2010р., підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.62), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 238738,70грн.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.60).

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17 лютого 2010р. між ТОВ "Хімагромаркетинг" (продавець, позивач) та ТОВ з іноземними інвестиціями "Любар-Агро" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №АП-21-0002 та додаткові угоди до нього (а.с.10-19), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити засоби захисту рослин (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору сторони встановили, що вартість товару на дату укладення цього договору становить 300285,23грн. Вартість товару в період дії договору може змінюватися в порядку, передбаченому п.2.2 договору. Покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару в наступні строки:

- не пізніше 25 лютого 2010р. - 90085,57грн.;

- не пізніше 01 липня 2010р. - 210199,66грн. (п.2.1 договору).

На виконання умов договору №АП-21-0002 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 333824,27грн., що підтверджується видатковими накладними №АП-21-0011 від 09.04.2010р., №АП-21-0017 від 14.04.2010р., №АП-21-0026 від 21.04.2010р., №АП-21-0030 від 21.04.2010р., №АП-21-0031 від 21.04.2010р., №АП-21-0038 від 27.04.2010р., №АП-21-0080 від 18.05.2010р., №АП-21-0087 від 21.05.2010р., №АП-21-0097 від 26.05.2010р., №АП-21-0124 від 08.06.2010р., №АП-21-0134 від 14.06.2010р., №АП-21-0141 від 17.06.2010р., №АП-21-145 від 18.06.2010р., №АП-21-0163, №АП-21-0164 від 05.07.2010р., №АП-21-0180 від 20.07.2010р. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, виданих на ім'я Левінського М.О. (а.с.20-50), оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково на суму 95058,57грн (а.с.54-55).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отримані нафтопродукти в сумі 238738,70грн., яка на час розгляду справи не змінилась. В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 02.09.2010р., підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.63), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 238738,70грн.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем є правовідносинами з поставки товару.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ст.ст.525, 527 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 238738,70грн.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі до ст. 193 ГК України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 629, 639, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Любар-Агро" (13144, Житомирська область, с.Провалівка Любарського район, вул.1 Травня, 3, код ЄДРПОУ 34403441)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м.Київ, проспект Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30262667)

- 238738,70грн. основного боргу;

- 2387,39грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3- відп. (рек. з повід).