Рішення № 11062687, 02.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "02" вересня 2010 р. Справа № 18/1054

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кизенко Д.О., довіреність №390/04 від 28.04.2010р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз" (м.Київ)

до Державного підприємства "Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області (№8)" (м.Житомир)

про стягнення 5597,92грн.,

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 5597,92грн. заборгованості за поставлені на підставі договору №ГЖ-325/09 від 16.09.2009р. паливно-мастильні матеріали.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали господарського суду від 11.08.2010р. надав для огляду оригінали видаткових накладних, довідку, відповідно до якої заборгованість відповідача станом на 02.09.2010р. не змінилась та складає 5597,92грн., та витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача - Державного підприємства "Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області (№8)".

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.34).

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2009р. між ТОВ "Фактор Нафтогаз" (продавець, позивач) та Державним підприємством "Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області (№8) (Покупець, відповідач) укладено Договір №ГЖ-325/09 (а.с.11-13), за умовами якого продавець зобов'язується передати на автомобільній газонаповнюючій компресорній станції, що розташована за адресою: 10000, м.Житомир, вул.Малинська, 10-В стиснений природний газ у власність покупця, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти пальне на умовах, визначених цим договором (п.1.1 договору).

Пунктом 3.2 договору сторони встановили, що покупець розраховується з продавцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Розрахунок здійснюється протягом 2-х (двох) банківських днів з дати отримання рахунку, але у б у д ь - я к о м у разі не пізніше 10-го числа наступного місяця має бути здійснено зведений платіж за весь місяць.

На виконання умов договору №ГЖ - 325/09 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 5597,92грн., що підтверджується видатковими накладними №РС-0002839 від 31.12.2009р., №РС-0002285 від 31.10.2009р., №РС-0002531 від 30.11.2009р. (а.с.14-16), оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару не виконав.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 5597,92рн.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з купівлі-продажу товару.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ст.655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ст.ст.525, 527 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 5597,92грн.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі до ст. 193 ГК України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 629, 639, 655, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Житомирської установи виконання покарань управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області №8 (10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 172, код ЄДРПОУ 08680017)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз" (03150, м.Київ, вул.Тельмана, 5 код ЄДРПОУ 36134497):

- 5597,92грн. основного боргу;

- 102,00грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. з повід.)