Рішення № 11062606, 03.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.10 р.                     Справа № 20/218                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест”, м.Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ

про стягнення 512462,51 грн.

За участю представників:

від позивача: Дашивець В.Г. – дов.

від відповідача: Нікітін В.В. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест”, м.Донецьк, із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ, про стягнення 512462,51 грн., з яких 497809,65 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 14652,86 грн. – сума пені.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 30200002 від 21.06.04 р. про постачання електричної енергії, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов № 26/272 від 31.08.10 р., в якому, посилаючись на приписи Правил користування електричною енергією, просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” у задоволенні позовних вимог.

31 серпня 2010 року відповідач звернувся до господарського суду Донецької області із письмовою заявою № 26/271, в якій відповідач посилається на тяжке фінансове становище підприємства та на те що негайне виконання рішення суду призведе підприємство до банкрутства, відповідач просить суд надати розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців. В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У письмовому клопотанні від 31.08.10 р. відповідач просив суд залучити до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Приватного підприємця Олександренкова О.О., фізичну особу – підприємця Манойло Вікторію Іванівну, ТОВ „Укрінструмент”, ТОВ „Укрметалорукав”, ТОВ „Рембуденерго”, ТОВ „Укрмашкомплект”, фізичну особу – підприємця Щекотіхіну Світлану Вікторівну.

У клопотанні від 31.08.10 р. відповідач просив суд витребувати від позивача копії договорів на поставку електроенергії з субабонентами ВАТ „КЗТС”, а саме – Краматорською філією ЗАТ КБ „Приватбанк”, ПП Олександренковим О.О., фізичною особою – підприємцем Манойло В.І., ТОВ „Укрінструмент”, ТОВ „Укрметалорукав”, ТОВ „Рембуденерго”, ТОВ „Укрмашкомплект”, фізичною особою – підприємцем Щекотіхіною С.В.

Вищезазначені клопотання відповідача судом залишені без задоволення у зв’язку із необґрунтованістю.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.08.10 р. до 03.09.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

21 червня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Інвест” (далі-Постачальник електричної енергії) та Відкритим акціонерним товариством “Краматорський завод важкого верстатобудування” (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 30200002 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно із п.2.2.2 Договору, Споживач зобов’язується дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та підтримувати показники якості електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж, дотримання яких залежить від Споживача, на рівні , визначеному державним стандартом.

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії, знімати та надавати Постачальнику відомості про показання розрахункових приладів обліку згідно із додатками “Порядок розрахунків” та “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Згідно із п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених додатком “Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається окремим розрахунковим документом.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на те, що відповідач не виконує свої обов’язки відповідно до умов Договору, не сплачує спожиту активну електроенергію, чим порушує права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест”, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 512462,51 грн., з яких 497809,65 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 14652,86 грн. – сума пені.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду письмові відзиви на позов.

Заперечення відповідача та його клопотання судом до уваги не приймаються, оскільки з їх змісту вбачається, що дані заперечення та клопотання викликані незгодою відповідача із вимогами про стягнення боргу з реактивної електроенергії. Однак дані вимоги у позовній заяві відсутні.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

           Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

           Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наявними в матеріалах справи договором № 30200002 від 21 червня 2004 р., додатками до Договору, розрахунками, рахунками, актами про покази розрахункових приладів обліку.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 497809,65 грн. – суми заборгованості за спожиту активну електроенергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 14652,86 грн. – суми пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Відповідач звернувся до суду із письмовою заявою про розстрочку виконання рішення, в якій посилається на тяжке фінансове становище підприємства, у зв’язку з чим просив суд розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обставини, на які посилається відповідач у клопотанні про розстрочку можуть суттєво ускладнити виконання рішення, суд, враховуючи заперечення позивача та його майнові інтереси, задовольняє клопотання відповідача частково, та надає відповідачеві розстрочку виконання рішення на 4 місяці. Виконання рішення суду від 03.09.10 р. слід розстрочити, зобов’язавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 512462,51 грн. та 5124,63 грн. витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у такий спосіб: до 03.10.10 р. – 129455,78 грн., до 03.11.10 р. – 129455,78 грн., до 03.12.10 р. – 129455,78 грн., до 03.01.11 р. – 129455,80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест”, м.Донецьк, до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ, – задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 6; поточний рахунок 26002301510689 у філії АК ПІБ м.Краматорськ Донецької області, МФО 334141, код ЄДРПОУ 00222999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Інвест” (юридична адреса: 83001, м.Донецьк, б.Шевченка, 11; поштова адреса: 83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 151; поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260393011290 в Донецькому обласному управлінні ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 335106) 497809,65 грн. – суму заборгованості за спожиту активну електроенергію.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 6; поточний рахунок 26002301510689 у філії АК ПІБ м.Краматорськ Донецької області, МФО 334141, код ЄДРПОУ 00222999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Інвест” (юридична адреса: 83001, м.Донецьк, б.Шевченка, 11; поштова адреса: 83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 151; поточний рахунок 26006001312038 у ЗАТ „ОТП Банк” в м.Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 31018149) 14652,86 грн. – суму пені, 5124,63 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виконання рішення суду від 03.09.10 р. розстрочити, зобов’язавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 512462,51 грн. та 5124,63 грн. витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у такий спосіб: до 03.10.10 р. – 129455,78 грн., до 03.11.10 р. – 129455,78 грн., до 03.12.10 р. – 129455,78 грн., до 03.01.11 р. – 129455,80 грн.

Видати накази у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 03.09.10 р.

Повне рішення складено 03.09.10 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.