Рішення № 11062599, 02.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.09.10 р.                     Справа № 20/155                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка

до відповідача: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Донецьк

про стягнення 3942634,09 грн.

За участю представників:

від позивача: Секлейді – дов.

від відповідача: Тимощук Н.І. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Донецьк, про стягнення 3942634,09 грн., з яких 3767483,76 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 144461,22 грн. – сума пені, 9163,44 грн. – сума інфляції, 21525,67 грн. – сума 3% річних.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 26.12.08 р. № 15, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов № 1591 від 16.08.10 р., в якому відповідач визнав у повному обсязі суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію та суму 3% річних. Крім того, відповідач зазначив, що пред’явлену суму пені у розмірі він не визнає в розмірі 144461,22 грн., оскільки у договорі про постачання електричної енергії від 26.12.08 р. № 15 відсутній пункт, яким передбачена оплата пені відповідачем за порушення строків розрахунків.

Крім того, 17.08.10 р. відповідач звернувся до суду із письмовою заявою, в якій посилався на тяжке фінансове становище підприємства та просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 20/155 строком на два роки з метою добровільного його виконання відповідно до передбачених державою механізмів.

17 серпня 2010 року позивач надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що задоволення клопотання відповідача щодо зменшення пені призведе до ще більшого погіршення фінансового становища позивача, що порушить співвідношення майнових інтересів сторін. Крім того, позивач вважає, що відповідач не навів конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у зв’язку із чим просив суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені та клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

02 вересня 2010 року відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням № 1683, в якому, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства, систематичні неплатежі населення, підприємств та інших споживачів за надані послуги з водопостачання, на те, що КП „Компанія „Вода Донбасу” є стратегічним підприємством, яке зобов’язане забезпечувати безперебійне водопостачання регіону, просив суд зменшити розмір стягуваної пені на 95%.

Клопотанням від 02.09.10 р. відповідач залучив до матеріалів справи акт звірки боргу за спожиту електроенергію.

За клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.07.10 р. до 27.07.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

26 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (далі-Постачальник) та Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” (далі-Споживач) було підписано договір про постачання електричної енергії № 15 (далі-Договір) із приміткою „Із протоколом розбіжностей”.

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об”єктами) приєднаною потужністю 35883,6 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно із п.2.3.4 Договору, Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та № 5 “Порядок розрахунків” до Договору.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 – 2.3.5 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 “Порядок розрахунків” до Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання за Договором повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Сума пені, 3% річних, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або здійснюється на підставі окремого розрахункового документа.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.03.09 р. по справі № 25/26пд врегульовані розбіжності, що мали місце при укладанні Договору, та пункт 4.2.1 Договору викладено в наступній редакції: „За внесення платежів, передбачених п.п.2.3.4 – 2.3.5 Договору, з порушення термінів, визначених Додатком № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати”.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийняття-передавання.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовними вимогами та просить суд стягнути з відповідача 3942634,09 грн., з яких 3767483,76 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 144461,22 грн. – сума пені, 9163,44 грн. – сума інфляції, 21525,67 грн. – сума 3% річних.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором про постачання електричної енергії від 26.12.08 р. № 15, додатками до договору на постачання електричної енергії, актами прийняття-передавання, розрахунками, рахунками, рішенням від 19.03.09 р. по справі № 25/26пд, додатковим рішенням у справі № 25/26пд від 04.08.09 р.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3767483,76 грн. – суми заборгованості за спожиту активну електроенергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9163,44 грн. – суми інфляції, 21525,67 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовною вимогою, крім іншого, щодо стягнення з відповідача 144461,22 грн. суми пені.

У своєму відзиві від 16.08.10 р. № 1591 відповідач не визнав пред’явлену суму пені у розмірі 144461,22 грн. у повному обсязі, оскільки у договорі про постачання електричної енергії від 26.12.08 р. № 15 відсутній пункт, яким передбачена оплата пені відповідачем за порушення строків розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 19.03.09 р. по справі № 25/26пд пункт 4.2.1 Договору викладено в наступній редакції: „За внесення платежів, передбачених п.п.2.3.4 – 2.3.5 Договору, з порушення термінів, визначених Додатком № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати”.

Крім того, в матеріалах справи наявне додаткове рішення від 04.08.09 р. по справі № 25/26пд, яким доповнено мотивувальну частину рішення суду від 19.03.09 р. по справі № 25/26пд 45 абзацом та доповнено резолютивну частину рішення абзацами 5-73.

Отже, з резолютивної частини рішення суду від 19.03.09 р. по справі № 25/26пд не було виключено 3 абзац щодо вимог про сплату пені, тобто зазначеним рішенням суду встановлена сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 144461,22 грн. – суми пені є обґрунтованими.

Під час розгляду справи відповідач звертався до господарського суду Донецької області із письмовим клопотанням про зменшення розміру суми пені на 95%.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач є комунальним підприємством, суд зменшує розмір стягуваної пені на 20%, тобто до 115568,97 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області суд залишає без розгляду, оскільки відповідач не надав суду доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, та враховуючи заперечення та майнові інтереси позивача.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.216, 217, 218, 233, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Донецьк, – задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної суми пені до 115568,97 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) в особі відокремленого підрозділу Єнакіївського регіонального виробничого управління (86427, Донецька область, м.Єнакієве, вул.Луганське шосе, 22) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на рахунок зі спеціальним режимом № 230939031296 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадний банк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130903) 3767483,76 грн. – суму заборгованості за спожиту активну електроенергію.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) в особі відокремленого підрозділу Єнакіївського регіонального виробничого управління (86427, Донецька область, м.Єнакієве, вул.Луганське шосе, 22) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на розрахунковий рахунок № 26003045265000 у АКІБ „УкрСіббанк”, м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00130903) 9163,44 грн. – суму інфляції, 21525,67 грн. – суму 3% річних, 115568,97 грн. – суму пені.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) в особі відокремленого підрозділу Єнакіївського регіонального виробничого управління (86427, Донецька область, м.Єнакієве, вул.Луганське шосе, 22) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на поточний рахунок № 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка Донецької обл., МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) 25500,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 02.09.10 р.

Повне рішення складено 03.09.10 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.