Ухвала суду № 110621351, 01.05.2023, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 681/746/21

№ 2/688/15/23

Ухвала

Іменем України

01 травня 2023 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Зінченка Д.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полонського відділу державної виконавчої служби в Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна та повернення грошових коштів та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до Полонського відділу державної виконавчої служби в Шепетівському районі Хмельницької області Центральнго міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 про визнання права власності, зняття арешту з майна та зобов`язання передати грошові кошти,

встановив:

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022 року вказана цивільна справа передана для розгляду судді Козачук С.В.

Ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Козачук С.В. від 22.02.2022року призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до Полонського відділу державної виконавчої служби в Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про зняття арешту з майна та повернення грошових коштів і за позовом ОСОБА_3 до Полонського відділу державної виконавчої служби в Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про зобов`язання передати грошові кошти підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 23.03.2022 року, яке за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Вітюка С.В. відкладено на 11 год. 00 хв. 21.04.2022 року.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.04.2022року витребувано у Полонської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №150/2021 року, заведеної після смерті ОСОБА_5 , у Полонського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) належним чином завірені копії актових записів про народження дітей, батьком у яких значиться ОСОБА_5 , відкладено проведення підготовчого засідання в справі на 16 год. 00 хв. 16.05.2022 року, через відсутність витребуваних судом доказів до 15 год. 00 хв. 08.06.2022 року та через неявку учасників справи до 15 год. 00 хв. 05.08.2022 року.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.08.2022 року до участі у справі за клопотанням третьої соби з самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_3 залучено у якості співвідповідача неповнолітнього ОСОБА_4 та орган опіки і піклування за місцем проживання останнього, запропоновано ОСОБА_1 доручити ведення справи в суді від імені її неповнолітнього сина ОСОБА_4 іншій особі адвокату (ч. 1 ст. 60 ЦПК України) та відкладено проведення підготовчого засідання в справі на 14 год. 00 хв. 31.08.2022 року, яке через неявку учасників справи відкладалось на 11 год 00 хв. 21.09.2022 року, 14 год. 00 хв. 20.10.2022 року, а в подальшому у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню на 14 год 00 хв. 22.11.2022 року, та через неявку всіх учасників справи на 15 год. 30 хв. 01.12.2022 року.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.12.2022 року задоволено клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 про долучення до матеріалів справи заяви про уточнення та збільшення позовних вимог; підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 год. 00 хв. 16.01.2023 року, який у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_4 відкладено до 10 год. 00 хв. 17.02.2023 року.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.02.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 про відновлення підготовчого засідання для вчинення процесуальних дій у справі, відкладено судовий розгляд до 10 год. 00 хв. 24.03.2023 року, а через перебування головуючого судді у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню до 11 год. 00 хв. 06.04.2023 року.

У судові засідання, призначені на 11 год. 00 хв. 06.04.2023 року, 09 год. 15 хв. 20.04.2023 року та на 16 год. 00 хв. 01.05.2023 року третя особа,яка заявляєсамостійні вимогищодо предметаспору ОСОБА_3 не з`явився, причини неявки не повідомив, заяву про проведення судового розгляду у його відсутності не подав.

Представник відповідача Полонського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, начальник ВДВС Яремова А.В. надіслала на електронну адресу суду заяву, у якій просила розгляд справи провести у відсутності представника відділу.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомив, відзив не подав.

Законний представник відповідача ОСОБА_4 - представник служби у справах дітей виконавчого комітету Полонської міської ради ОТГ О.Вощатинський на електронну адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у відсутності представника служби.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Вітюк С.В. у судовому засіданні клопотав про залишення позовних вимог ОСОБА_3 без розгляду у зв`язку із його повторною неявкою.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Згідно ч. 3 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21); від 28 жовтня 2021 року № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Судовий розгляд справи призначався на 11 год. 00 хв. 06.04.2023 року, 09 год. 15 хв. 20.04.2023 року, 16 год. 00 хв 01.05.2023 року, про що третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 був повідомлений належним чином, однак до суду не прибув, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав.

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20); від 28 жовтня 2021 року № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства», від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року справа № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 28 жовтня 2021 року № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 , будучи обізнаним про можливість розгляду справи без його участі, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав, чим затягував розгляд справи та позбавляв суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

Крім того, залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Враховуючи те,що третяособа,яка заявляєсамостійні вимогищодо предметаспору ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, призначене на 01.05.2023 року, і від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина другастатті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод у даному випадку не відбувається.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Керуючись ст.ст. 257, 260, 353 ЦПК України, суд -

постановив:

Справу в частині позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до Полонського відділу державної виконавчої служби в Шепетівському районі Хмельницької області Центральнго міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 про визнання права власності, зняття арешту з майна та зобов`язання передати грошові кошти залишити безрозгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: С.В. Козачук