Вирок № 11061956, 06.09.2010, Оболонський районний суд міста Києва

Справа N 1-283/2010 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2010 року Оболонський районний суд міста Києва

у складі: головуючого - судді - Мамонтової І.Ю.

при секретарях - Клещенко О.М.

- Сердюк А.В.

- Дубровській М.В.

за участю прокурорів - Сімонова Я.Г.

- Синицького О.В.

за участю захисників - ОСОБА_4

- ОСОБА_5

- ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с.м.т.Іванків, Київської області, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, з середньою освітою, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст.355 ч.2 КК України

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця с.Прибірськ, Іванківського району, Київської області, одруженого, який має на утриманні малолітніх дітей, 23.01.2005 та 17.11.2008 років народження, працюючого приватним підприємцем, з вищою освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст.355 ч.2 КК України

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, українця, громадянина України, уродженця с.Кірово, Бориспільського району, Київської області, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 народження, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст.355 ч.2 КК України

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановлені слідством особи, відносно яких матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою, вчинили примушування ОСОБА_10 до виконання цивільно-правових зобовязань, з погрозою вбивства та із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоровя, тобто вимагали від ОСОБА_10 виконання цивільно-правового зобовязання стосовно отримання, розробки технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельні ділянки під забудову та відповідного оформлення на ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх родичів земельних ділянок в Іванківському районі Київської області, за що ОСОБА_10 вже отримав грошові кошти від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 при наступних обставинах.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приблизно з 2007 року знайомі з потерпілим ОСОБА_10 З боку останнього приблизно в березні 2008 року до кожного з них окремо надійшла пропозиція допомоги в отриманні, розробці технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку під забудову та відповідного оформленні цих земельних ділянок на ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх родичів земельних ділянок в Іванківському районі Київської області з відповідною оплатою цих дій, так як він сам оформляє земельну ділянку та у нього є знайомства в адміністрації району. На вказану пропозицію ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погодились.

ОСОБА_8 написав заяву до сільради с.Страхолісся, Іванківського району, Київської області, додав необхідні ксерокопії документів, передавши їх ОСОБА_10 Також, в квітні 2008 року він передав ОСОБА_10 15000 доларів США за допомогу в отриманні, розробці технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку під забудову та відповідного оформленні земельної ділянки в с.Страхолісся, Іванківського району, Київської області. Крім цього, ОСОБА_8 передав додатково ОСОБА_10 талони на бензин, таким чином взагалі передавши ОСОБА_10 17000 доларів США, не оформивши передачу грошей документально. Зі слів ОСОБА_10 ОСОБА_8 повинен був отримати державний акт на земельну ділянку в с.Страхолісся в червні 2008 року. До липня 2009 року ОСОБА_11 свої зобовязання перед ОСОБА_8 не виконав, постійно посилаючись на якісь-то затримки та проблеми в оформленні, а на початку 2009 року взагалі почав уникати зустрічей.

ОСОБА_7 в квітні 2008 року написав заяву до сільрад с.Страхолісся, с.Олізарівка, Іванківського району, Київської області, додав необхідні ксерокопії документів, передавши їх ОСОБА_10 Також, в кінці квітня 2008 року, в кінці червня 2008 року та приблизно в серпні 2008 року передав ОСОБА_10 гроші на загальну суму в 50000 доларів США, не оформивши передачу грошей документально. Зі слів ОСОБА_10 ОСОБА_7 повинен був отримати державні акти на земельні ділянки в с.Страхолісся та с.Олізарівка до кінця 2008 року. До липня 2009 року ОСОБА_11 свої зобовязання перед ОСОБА_7 не виконав, постійно посилаючись на якісь-то затримки та проблеми в оформленні, а на початку 2009 року взагалі почав уникати зустрічей.

Після цього, в липні 2009 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8, порадившись та зрозумівши, що ОСОБА_10 уникає спілкування з ними, не виконує свої зобовязання, взявши та не повертаючи їх гроші, вирішили примусити ОСОБА_10 до виконання взятих ним на себе зобовязань стосовно допомоги в отриманні, розробці технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку під забудову та відповідного оформленні цих земельних ділянок на ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх родичів земельних ділянок в Іванківському районі Київської області. При цьому вони вирішили звернутись до сторонніх осіб з метою впливу на ОСОБА_10 та примушування виконання обіцяного чи повернення грошей.

В липні 2009 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зустрілися на станції метрополітену «Дарниця» в м.Києві з ОСОБА_9 та невстановленими досудовим слідством особами на імя «ОСОБА_4» та «ОСОБА_1», відносно яких матеріали виділені в окреме провадження, та домовились про спільні дії стосовно примушування ОСОБА_10 до виконання взятих ним зобовязань стосовно отримання, розробки технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку під забудову та відповідного оформлення на ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх родичів земельних ділянок в Іванківському районі Київської області.

24.09.2009 року близько 19.20 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, неподалік магазину «Сільпо», невстановлені досудовим слідством особи на імя «ОСОБА_4» та «ОСОБА_1» та ОСОБА_9, маючи від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 інформацію стосовно вигляду ОСОБА_10, його автомобіля, маршруту пересування, помітили ОСОБА_10, який підходив до свого автомобіля. В цей час невстановлена досудовим слідством особа на імя «ОСОБА_1» нанесла удар в голову потерпілому ОСОБА_10 та штовхнула останнього в салон його власного автомобіля ВАЗ 1119, державний номерний знак НОМЕР_1. В подальшому невстановлені досудовим слідством особи на імя «ОСОБА_4» та «ОСОБА_1» та ОСОБА_9, діючи спільно та узгоджено, сіли до салону вищевказаного автомобіля. Невстановлені досудовим слідством особи на імя «ОСОБА_4» та «ОСОБА_1» та ОСОБА_9, за попередньою змовою групою осіб, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого ОСОБА_10, предявили останньому вимогу повернення грошових коштів, отриманих від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за допомогу в отриманні та оформленні земельних ділянок чи передачу документів на вказані ділянки.

Після чого, невстановлені досудовим слідством особи на імя «ОСОБА_4» та «ОСОБА_1», ОСОБА_9 на вищевказаному автомобілі, що належить потерпілому ОСОБА_10, разом з останнім направилися в сторону с.Катюжанка, Вишгородського району, Київської області. По дорозі невстановлені досудовим слідством особи на імя «ОСОБА_4» та «ОСОБА_1» домовились з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про місце, куди вони мали привезти потерпілого. Приїхавши до вказаного населеного пункту близько 21.00 год. того ж дня, невстановлені досудовим слідством особи на імя «ОСОБА_4» та «ОСОБА_1», ОСОБА_9 та потерпілий ОСОБА_10 на автомобілі останнього під керуванням ОСОБА_9 зїхали з дорожнього полотна в сторону лісопосадки с.Катюжанка та зупинились. На вказаному місці в с.Катюжанка на власному автомобілі ОСОБА_12, державний номерний знак НОМЕР_2, діючи спільно та заздалегідь узгоджено за попередньою змовою групою осіб, на невстановлених досудовим слідством осіб на імя «ОСОБА_4» та «ОСОБА_1», ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_10 чекав ОСОБА_7, який відразу ж предявив ОСОБА_10 вимогу повернення йому грошової суми в 50 тисяч доларів США, або передачі йому права власності на земельну ділянку в с.Олізарівка, Іванківського району, Київської області. Вказана вимога виконати зобовязання супроводжувалась погрозою вбивства та впливом невстановленими досудовим слідством особами на імя «ОСОБА_4» та «ОСОБА_1» у виді накидання на шию потерпілого мотузки та примушуванні потерпілого копати для себе місце майбутнього захоронення.

Близько 21.00 год. того ж дня, на вищевказане місце в лісополосі с.Катюжанка на власному автомобілі Шевроле Лачетті, державний номерний знак НОМЕР_3 приїхав ОСОБА_8, який за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим слідством особами на імя «ОСОБА_4» та «ОСОБА_1», ОСОБА_9 та ОСОБА_7, предявив вимогу потерпілому ОСОБА_10 виконати свої зобовязання - передати йому права власності на земельну ділянку в с.Страхолісся, Іванківського району, Київської області.

ОСОБА_10, будучи наляканим злочинними діями ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановлених досудовим слідством осіб на імя ОСОБА_4 та ОСОБА_1, запропонував останнім поїхати за місцем проживання його тещі, а саме: АДРЕСА_5, де виконуючи їх вимоги під погрозою подальшого застосування насильства, передати на користь останніх грошові кошти в сумі 20 тисяч гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, близько 23.30 год. того ж дня, ОСОБА_7, ОСОБА_8 із невстановленою досудовим слідством особою на імя ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_10 на автомобілі ОСОБА_12, державний номерний знак НОМЕР_2 поїхали до с.Олізарівка, Іванківського району, Київської області, а ОСОБА_9 та невстановлена досудовим слідством особа на імя ОСОБА_1 залишились на місці в с.Катюжанка Вишгородського району, Київської області. Перебуваючи за адресою по АДРЕСА_5 у дворі будинку тещі ОСОБА_10, останній застосував пристрій для відстрілу гумових куль відносно невстановленої досудовим слідством особи на імя ОСОБА_4, після чого ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановлена досудовим слідством особа на імя ОСОБА_4 з місця події зникли.

В результаті вчиненого злочину ОСОБА_10 були спричинені легкі тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст.355 ч.2 КК України визнав. Суду показав, що з ОСОБА_13 він познайомився на початку 2008 року і вони стали дружити сімями. Десь в березні 2008 рок ОСОБА_13 запитав його, чи не хоче він заробити на землі. Сказав, що ОСОБА_8 від цієї пропозиції відмовився, а він би сам і хотів, але у нього немає грошей. Також ОСОБА_13 сказав, що у нього є вихід на голову адміністрації і він може вирішити питання. Через декілька днів вони зустрілись з ОСОБА_13 і той повідомив, що за 2 га землі необхідно сплатити 15000 доларів США. Він (ОСОБА_7) передав вказану суму ОСОБА_13, також під диктовку ОСОБА_13 він написав заяву на імя голови селищної ради с.Олізарівка, яку також віддав ОСОБА_13. Через три тижні ОСОБА_13 привіз йому копію рішення ради про передачу йому (ОСОБА_7) земельної ділянки у користування. Також ОСОБА_13 сказав, що через 2-3 місяці буде виготовлений акт на землю. У кінці квітня 2008 року ОСОБА_13 знову запропонував йому ще 2 га землі біля м.Іванків, він погодився та передав ОСОБА_13 на його вимогу 12000 доларів США, заяву на імя голови Іванківської райдержадміністрації, копію паспорту та коду. Через тиждень ОСОБА_13 показав йому технічну книгу по землі в с.Олізарівка і сказав, що питання вирішується. Через деякий час ОСОБА_13 сказав, що потрібна тонна бензину, щоб прискорити процес оформлення документів на землю. Він разом з ОСОБА_13 поїхав на заправку біля ТРЦ «Караван» та придбав талонів на бензин на загальну вартість 7000 грн., які він також віддав ОСОБА_13. При цьому ОСОБА_13 пообіцяв, що акти на землю будуть готові через 2-3 місяці. У червні 2008 року ОСОБА_13 приїхав до нього додому і сказав, що необхідно ще 4000 доларів США, але у нього було тільки 3000 доларів США, які він також віддав ОСОБА_13. У серпні 2008 року ОСОБА_13 знову запропонував йому 2 га землі у с.Страхолісся, які коштували 20000 доларів США. Він відмовився від цієї пропозиції, повідомивши, що у нього немає грошей. На той час він посварився зі своєї жінкою і ОСОБА_13 про це знав. Скориставшись цим, ОСОБА_13 підійшов до його дружині та запропонував їй цю землю, на що вона погодилась та передала ОСОБА_13 15000 доларів США. Про це дружина йому повідомила, коли вони помирились і сказала, що треба віддати ОСОБА_13 ще 5000 доларів США, що вони і зробили. Усього він віддав ОСОБА_13 50000 доларів США та талони на бензин на суму 7000 грн. за те, щоб ОСОБА_13 оформив йому землю у с.Олізарівка, у с.Страхолісся та у м.Іванків загальною площею 6 га. Через деякий час він звернувся до земельного упорядника, який повідомив йому, що по Олізарівській землі є якісь документи, про Іванківську землю він взагалі не чув, а земля у с.Страхолісся вже давно продана іншій особі. Почувши це, він зателефонував ОСОБА_8 і запитав, що це у нього за друг такий ОСОБА_13. ОСОБА_8 повідомив, що він також віддав ОСОБА_13 гроші за оформлення 2 га землі у с.Страхолісся. Він разом із ОСОБА_8 поїхали до с.Страхолісся, де зясували, що ОСОБА_13 взяв з них обох гроші за одну і ту ж земельну ділянку. Також вони зясували, що ОСОБА_13 також взяв гроші за землю у ОСОБА_14 та ОСОБА_22. Після цього він з ОСОБА_8 звернулись до УБОЗ, де їм повідомили, що якщо у них немає розписок від ОСОБА_13 про передачу грошей, то вони нічого не добються. Тоді він с ОСОБА_8 поїхали до ОСОБА_13 додому, але його дружина повідомила їм, що він у командировці. По телефону з ОСОБА_13 також нічого не вдалось зясувати. Через деякий час ОСОБА_8 сказав йому, що він знайшов людей колекторів, які допоможуть повернути їх гроші. ОСОБА_8 зустрівся з цими людьми, поговорив, а потім поїхав у відпустку та сказав йому, щоб він також з ними зустрівся, передавши номер телефону одного з них на імя ОСОБА_1. Він зустрівся з ОСОБА_1 та розповів свою ситуацію, на що ОСОБА_1 відповів, щоб він не хвилювався і що ОСОБА_13 поверне гроші. Потім він, ОСОБА_8 та ці люди їздили до управління юстиції, прокуратури, а потім поїхали до ОСОБА_13, але його вдома не було. У вересні 2009 року йому зателефонував ОСОБА_8 і сказав, що автомобіль ОСОБА_13 знаходиться на пл.Шевченка в м.Києві і що колектори зараз поїдуть і поговорять з ним. Близько 19.00 год. йому зателефонували з невідомого номеру та сказали, щоб він їхав у с.Катюжанка, де буде зясовуватись питання, хто кому що винен. Він підїхав на зупинку в с.Катюжанка та потім побачив автомобіль ОСОБА_13, за кермом якого сидів ОСОБА_9. Також в автомобілі знаходились ОСОБА_13, чоловік на імя ОСОБА_1 і ще один невідомий чоловік, як потім зясувалось на імя ОСОБА_4. ОСОБА_1 запропонував виїхати за село і вони всі поїхали. Потім вони звернули з дороги, зупинились та вийшли з автомобілів. ОСОБА_13 сказав йому, що поверне гроші. Він с ОСОБА_9 залишились біля автомобілів, а ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 пішли до лісу. Через деякий час ОСОБА_1 повернувся та запитав, чи є у нього мотузка та лопата. Він дав ОСОБА_1 маленьку лопату та буксирувальний трос і ОСОБА_1 пішов до лісу. Потім ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 повернулись. Він сів за кермо свого автомобіля, поруч з ним сів ОСОБА_4, ОСОБА_13 посадили у його автомобіль у будку. ОСОБА_9 з ОСОБА_1 сіли до автомобіля ОСОБА_13. Разом вони поїхали до с.Катюжанка, куди пізніше приїхав ОСОБА_8. ОСОБА_8 підійшов до автомобіля та про щось поговорив з ОСОБА_13. «Колектори» пізніше також підійшли до автомобіля та поговорили з ОСОБА_13, а потім сказали, що вони про все домовились з ОСОБА_13 і забирають його автомобіль у заставу. Він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_13 поїхав до с.Олізарівка, а ОСОБА_8 на своєму автомобіля також поїхав за ними. В с.Олізарівка він висадив ОСОБА_4 та ОСОБА_13 та поїхав до Іванкова. Потім йому телефонував ОСОБА_8 та повідомив, що там стріляють і він тікає. Цивільний позов ОСОБА_13 не визнає. У вчиненому кається, просить суворо не наказувати.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст.355 ч.2 КК України визнав. Суду показав, що з ОСОБА_13 він познайомився у 2007 році. На початку 2008 році ОСОБА_13 запропонував йому свої послуги у придбанні 2 га землі у с.Страхолісся та сказав, що за це необхідно заплатити 15000 доларів США. В квітні 2008 року він передав ОСОБА_13 копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, заяву до Іванківської РДА та 15000 доларів США. ОСОБА_13 сказав, що в червні 2008 року буде готовий акт на землю. Гроші він передав ОСОБА_13 у присутності свідків, але розписку про це не взяв, тому, що між ними були дружні стосунки. Пізніше ОСОБА_13 повідомив, що необхідно ще талони на 1 тонну бензину. Частину талонів на бензин він передав ОСОБА_13, а частину вартості бензину віддав грошима. Закінчився червень, але акт на землю ОСОБА_13 йому не передав, казав, що все знаходиться в процесі оформлення, потім став казати, що виникли якість-то проблеми. На початку 2009 року він зустрів свого знайомого ОСОБА_7, від якого дізнався, що той також віддав ОСОБА_13 гроші на оформлення землі, але ОСОБА_13 його обманув. Тоді він (ОСОБА_8) звернувся до прокуратури. Через деякий час ОСОБА_13 вибачився перед ним та сказав, що землі він не оформлював, а його гроші він витратив на власні потреби і поверне їх 10 днів, але не повернув. Обіцянки ОСОБА_13 тривали до літа 2009 року. В один з днів він (ОСОБА_8) розмістив в Інтернеті повідомлення, в якому виклав свою історію з неповерненням грошей. Через деякий час йому зателефонував незнайомий чоловік, який представився ОСОБА_1 і сказав, що він з колекторної служби. Він зустрівся з ОСОБА_1 та розповів про свою та ОСОБА_7 ситуації. ОСОБА_1 сказав, що йому потрібно порадитись зі своїми партнерами і вони розійшлись, при цьому він дав ОСОБА_1 номер телефону ОСОБА_7. Потім він поїхав відпочивати, а ОСОБА_7 зустрічався з колекторами. В серпні 2009 року він повернувся з відпочинку та разом з ОСОБА_7, ОСОБА_1 і ще невідомими поїхали до Іванківської прокуратури. Потім ОСОБА_1 сказав, що потрібно зустрітись з ОСОБА_13 і вони всі поїхали до нього додому, але ОСОБА_13 там не було. В вересні 2009 року йому зателефонував ОСОБА_1 і сказав, що потрібно підїхати у с.Катюжанка, так як вони розмовляли з ОСОБА_13 і він хоче повернути гроші. Десь 24 чи 25 вересня 2009 року близько 21.00год він поїхав на своєму автомобілі до с.Катюжанка. Коли він підїхав до зупинки, там вже стояв автомобіль ОСОБА_7, в якому сидів ОСОБА_13. Також там знаходились ОСОБА_7, ОСОБА_9, чоловіки на імя ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Він запитав у ОСОБА_13, коли той поверне гроші, на що останній відповів, що 10 днів. Потім ОСОБА_4 сказав, щоб він їхав за автомобілем ОСОБА_7. Він на своєму автомобілі, а ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 на автомобілі ОСОБА_7 приїхали до будинку тещі ОСОБА_13 у с.Олізарівка. Потім ОСОБА_7 поїхав, а ОСОБА_4 та ОСОБА_13 пішли до будинку. Він чекав ОСОБА_4 близько 30 хв., а потім почув постріли, сів до автомобілю до поїхав. Цивільний позов не визнає. У вчиненому кається, просить суворо не наказувати.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст.355 ч.2 КК України визнав. Суду показав, що в вересні 2009 року йому зателефонував його знайомий ОСОБА_1 і сказав, що у ОСОБА_7 виникли проблеми. Він, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зустрілись і сказав, що він із ОСОБА_8 дали ОСОБА_13 70000 доларів США за оформлення земельних ділянок, але ОСОБА_13 їх обманув, документи на землю не оформив, гроші не повертає. ОСОБА_7 просив допомогти з поверненням грошей чи документів. Він погодився допомогти. Десь через місяць йому зателефонував ОСОБА_1 і сказав, щоб він підїжджав до магазину Сільпо на пл.Шевченка в м.Києві. Коли він туди приїхав, там вже були ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Потім на автомобілі приїхав ОСОБА_13. Вони підійшли до ОСОБА_13 та запитали, чи знає він ОСОБА_7 і сказали, що він повинен повернути 70000 доларів США. ОСОБА_13 сказав: «Давайте все зясуєм». Він (ОСОБА_9) сів за кермо автомобіля ОСОБА_13, ОСОБА_4 сів поруч, а ОСОБА_13 та ОСОБА_1 сіли позаду. ОСОБА_1 подзвонив ОСОБА_7 в вони поїхали до с.Катюжанка. Коли вони приїхали до с.Катюжанка, там вже був ОСОБА_7. ОСОБА_4 поговорив з ОСОБА_7 і вони на автомобілі ОСОБА_13 поїхали за автомобілем ОСОБА_7. Приїхали до лісу, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 вийшли з автомобілів, а він поїхав на трасу чекати ОСОБА_8. Потім до них підїхали ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_13. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 поговорили з ОСОБА_13 та після цього ОСОБА_1 повідомив, що машина ОСОБА_13 залишається у заставу, поки той не поверне гроші, на що ОСОБА_13 погодився. ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 поїхала у напрямку села, а він з ОСОБА_1 на автомобілі ОСОБА_13 поїхали до м.Києва, де поставили автомобіль на СТО на масиві Виноградар. У вчиненому кається, просить суворо не наказувати.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 суду показав, що ОСОБА_8 він знає з 2007 року, а ОСОБА_7 з 2008 року. 25.09.2009 року близько 19.00год. він підійшов до свого автомобіля ВАЗ, нахилився до грошима та відчув удар ззаду. Потім його посадили до автомобіля та запитали, чи знає він ОСОБА_7 і чи є у нього земля с.Олізарівка і сказали, що він повинен віддати гроші чи передати документи на землю. ОСОБА_9 сів за кермо автомобіля, один невідомий сів поруч з ОСОБА_9, а другий невідомий сів поруч з ним. Потім невідомий, який сидів поруч з ним, зняв з його руки дві золоті обручки, золотий браслет, забрав з кишені 40000 грн. та положив собі в карман, браслет потім повернули. Вони поїхали у напрямку села Катюжанка. По дорозі невідомий, який сидів поруч з ним, наніс йому декілька ударів по обличчю. Другий невідомий комусь зателефонував і сказав: «ОСОБА_14, ми зараз будемо». Коли вони підїхали до с.Катюжанка, там вже знаходився ОСОБА_7 біля свого автомобіля. Вони поїхали за автомобілем ОСОБА_7 і приїхали до лісу. Його вивели з автомобіля, нанесли декілька ударів, привязали до дерева, накинули мотузку на шию. Потім невідомий сказав ОСОБА_7, щоб той давав лопату, щоб він (ОСОБА_13) копав собі яму. Потім хтось зателефонував, його посадили в автомобіль і всі поїхали на трасу. Підїхав ОСОБА_8 і сказав, щоб він віддав документи на землю, на що він (ОСОБА_13) відповів, що потрібно поїхати до с.Олізарівка, і там він віддасть 20000 грн. та документи на землю. Коли вони приїхали до будинку його тещі, невідомий відчинив двері автомобіля і вони разом пішли до будинку. У дворі він відправив смс повідомлення дружині, щоб вона викликала міліцію, потім достав пістолет, який весь час знаходився у нього та став стріляти в невідомого. Після цього всі втекли. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 насильства до нього не застосовували. Стверджує, що ніяких грошей у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 він не брав та нічого їм не обіцяв. Просить стягнути з підсудних матеріальну шкоду у розмірі 53234,00 грн., посилаючись на те, що підсудні під час нападу відібрали у нього гроші в сумі 40587 грн., золотий перстень, вартістю 5800 грн., золоту каблучку, вартістю 987 грн. та ноутбук «Тошиба А-100» вартістю 5860 грн. Також просить з підсудних моральну шкоду в сумі 60000 грн.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду показав, що 24.09.2009 року він разом зі своєю дружиною та дружиною ОСОБА_13 на імя ОСОБА_4 перебував у с.Олізарівка. Приблизно о 18.30год. дружина ОСОБА_13 зателефонувала своєму чоловіку та той повідомив, що знаходиться біля магазину «Сільпо» на пл.Шевченка в м.Києві, купить продукти і приїде до них. Через годину дружина ОСОБА_13 знову зателефонувала чоловікові, але той не відповів на дзвінок. Ірина почала хвилюватись, тоді він викликав таксі і вони всі поїхали на зустріч ОСОБА_13. Коли вони доїхали до смт.Димер, то ОСОБА_13 зателефонував до ОСОБА_4 і сказав, що він знаходиться у с.Олізарівка і що поруч з ним знаходиться ОСОБА_7 Потім на телефон ОСОБА_4 прийшло смс повідомлення від ОСОБА_13, щоб вони викликали міліцію. Водій таксі зателефонував до свого оператора та попросив викликати міліцію. Близько 21.00год. вони підїхали до будинку, де проживає їх з ОСОБА_13 теща і побачили, як з подвіря вийшов ОСОБА_13, який одразу ж зайшов назад і він почув, як пролунав постріл. Він одразу зайшов на подвіря та помітив незнайомого чоловіка, який біг у його бік. Той чоловік відштовхнув його (ОСОБА_15) у сторону та побіг далі, а ОСОБА_13 побіг за цим чоловіком та два рази вистрелив у нього. Потім він побачив, що той чоловік та ОСОБА_13 впали. Тоді він (ОСОБА_15) наздогнав незнайомого чоловіка та схопив його за реглан. Цей чоловік кинув йому в обличчя пісок та втік.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показала, що вона є дружиною підсудного ОСОБА_7 Її чоловік познайомився з ОСОБА_13 наприкінці 2007 року, у них були дружні стосунки. Влітку 2008 року ОСОБА_13, скориставшись тим, що вона посварилась з чоловіком, запропонував їй оформити 2 га землі в с.Страхолісся на своє імя та сказав, що за це потрібно віддати 20000 доларів США. Вона передала ОСОБА_13 копію свого паспорту, копію коду, написала заяву до РДА та віддала 15000 доларів США, а 5000 доларів повинна була віддати пізніше. Коли вона помирилась з чоловіком, то вони разом віддали дружині ОСОБА_13 5000 доларів США. ОСОБА_13 не виконав свою обіцянку, документи на землю не оформив, гроші не повернув. Також раніше її чоловік передав ОСОБА_13 гроші на загальну суму 30000 доларів США за оформлення землі в с.Олізарівка та м.Іванків.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показала, що вона є дружиною підсудного ОСОБА_8 Їх сімя та сімя ОСОБА_13 дружили між собою. ОСОБА_13 розповів її чоловіку, що у нього є можливість допоїти оформити на них землю в с.Страхолісся та за це запросив 15000 доларів США. В квітні 2008 року вони передали ці гроші ОСОБА_13 у присутності свідка ОСОБА_18, у якого позичили 5000 доларів США. ОСОБА_13 документи на землю не оформив, гроші не повернув. Також їй відомо, що ОСОБА_13 таким чином обманув ОСОБА_7 та ОСОБА_14.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показав, що наприкінці літа 2008 року ОСОБА_13 запропонував йому допомогти оформити дві земельні ділянки по 0,5 га кожна у с.Страхолісся і за це взяв у нього гроші. Документи на землю ОСОБА_13 не оформив, гроші не повернув.

Із показань свідка ОСОБА_19, які він давав під час досудового слідства та які були оголошені та перевірені у судовому засіданні (т.2 а.с.76-77) убачається, що він знімає бокс в ГБК по пров.Квітневому, 1 в м.Києві, де обслуговує автомобілі. 24.09.2009 року близько 20.00год до нього приїхав його знайомий ОСОБА_20 ще з одним чоловіком на автомобілі ВАЗ «Калина», державний номерний знак А10130 та попросив провести діагностику цього автомобіля. За кермом автомобіля був незнайомий йому чоловік, як він зрозумів, ще був товариш ОСОБА_20. Автомобіль загнали в бокс та Фролов з другом пішов.

Згідно протоколу огляду місця події від 25.09.2009 року (т.1 а.с.21-22) біля входу у будинок 16 по вул.Зарічній в с.Олізарівка Іванківського району Київської області виявлена гільза.

Із протоколу огляду місця події від 30.09.2009 року (т.1 а.с.50-51) убачається, що у ГБК «Барвинок-3», який знаходиться по пров.Квітневому, 1 в м.Києві, виявлений автомобіль ВАЗ-1119, який належить ОСОБА_13

Із протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 29.09.2009 року (т.1 а.с.109) убачається, що ОСОБА_7 на місце показав та розповів при яких обставинах був вчинений злочин відносно ОСОБА_13

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 659/И від 26.11.2009 року (т.1 а.с.191-192) при судово-медичному обстеженні ОСОБА_13 виявлені синці на повіках правого ока, в ділянці грудної залози (три), садна по передній поверхні правого та лівого колінних суглобів. Дані ушкодження спричиненні тупими предметами, могли утворитись 24.09.2009 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Із протоколів очних ставок, проведених між ОСОБА_13 та ОСОБА_7 від 26.09.2009 року (т.2 а.с.94-95), між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 від 26.09.2009 року (т.2 а.с.96-97), між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 від 02.11.2009 року (т.2 а.с.101-103), між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 від 04.11.2009 року (т.2 а.с.104-106) убачається, що вказані особи підтвердили свої показання.

Згідно постанови слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві від 18.02.2010 року (т.2 а.с.202-204) з кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в окреме провадження виділені матеріали за фактом незаконного заволодіння грошовими коштами та майном потерпілого ОСОБА_13 відносно невстановлених слідством осіб.

Згідно постанови від 03.03.2010 року (т.3 а.с.28-29) дізнавачем СД Іванківського РВ ГУ МВС України в Київській області порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_13 по факту привласнення грошових коштів у великих розмірах шляхом обману за ст.190 ч.3 КК України і потерпілими по цій справі визнані ОСОБА_7 (т.3 а.с.30) та ОСОБА_8 (т.3 а.с.31).

Згідно листа начальник управління прокуратури Київської області від 29.06.2010 року (т.3 а.с.64-65) в ході перевірки законності рішення про порушення Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області кримінальної справи щодо ОСОБА_13 встановлено, що вказана справа порушена з дотриманням вимог ст.98 КПК України та за наявності приводів та підстав для прийняття вказаного рішення.

Із постанови слідчого СВ Іванківського РВ ГУ МВС України в м.Києві від 21.05.2010 року (т.3 а.с.66-67) убачається, що місце знаходження обвинуваченого ОСОБА_13 не відомо, у звязку з чим його оголошено у розшук.

Суд критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_13 в частині того, що між ним та підсудними ОСОБА_7 та ОСОБА_8 існували цивільно-правові зобовязання, i розцінює їх як один із засобів захисту своїх прав і інтересів, оскільки відносно ОСОБА_13 розслідується кримінальна справа по даному факту і він намагається уникнути відповідальності за вчинене.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах предявленого їм обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість підсудних ОСОБА_21, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (кожного) у судовому засіданні доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії підсудних ОСОБА_21, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (кожного) кваліфікувати за ст.355 ч.2 КК України, тому, що вони вчинили умисні дії, які виразились у примушуванні до виконання цивільно-правових зобовязань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, із погрозою вбивства, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоровя.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_7, у відповідності зі ст.ст.65, 68 ч.4 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, характер та ступінь участі підсудного у вчиненні злочину.

Обставиною, що пом'якшує покарання, згідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, за наявності обставини, що пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, виховує та утримує малолітню дитину, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за відсутністю обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_7 без відбування основного покарання i вважає за можливе застосувати щодо нього ст.75 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_8, у відповідності зі ст.ст.65, 68 ч.4 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, характер та ступінь участі підсудного у вчиненні злочину.

Обставиною, що пом'якшує покарання, згідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, за наявності обставини, що пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, виховує та утримує двох малолітніх дітей, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за відсутністю обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_8 без відбування основного покарання i вважає за можливе застосувати щодо нього ст.75 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_9, у відповідності зі ст.ст.65, 68 ч.4 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, характер та ступінь участі підсудного у вчиненні злочину.

Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, за наявності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, виховує та утримує двох малолітніх дітей, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за відсутністю обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_9 без відбування основного покарання i вважає за можливе застосувати щодо нього ст.75 КК України.

Вирішуючи питання по цивільному позову, який заявлений потерпілим ОСОБА_13 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 53234,00 грн., суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні за нижче викладеними обставинами.

Потерпілий ОСОБА_13 у позові посилається на те, що підсудні під час нападу відібрали у нього гроші в сумі 40587 грн., золотий перстень, вартістю 5800 грн., золоту каблучку, вартістю 987 грн. та ноутбук «Тошиба А-100» вартістю 5860 грн.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах предявленого їм обвинувачення.

Органами досудового слідства ОСОБА_21, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не предявлялось обвинувачення у незаконному заволодінні майном ОСОБА_13

Постановою слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві від 18.02.2010 року (т.2 а.с.202-204) з даної кримінальної справи в окреме провадження виділені матеріали за фактом незаконного заволодіння грошовими коштами та майном потерпілого ОСОБА_13 відносно невстановлених слідством осіб.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди.

Вирішуючи питання по цивільному позову, який заявлений потерпілим ОСОБА_13 про стягнення моральної шкоди в розмірі 60000,00 грн., суд вважає, що дійсно злочинними діями підсудних потерпілому заподіяна моральна шкода та вважає за необхідне задовольнити позов у цій частині частково.

Визначаючі розмір моральної шкоди, суд виходить з норм цивільного законодавства, а саме зі ст.23 ЦК України, та враховує характер і тривалість моральних страждань потерпілого, істотність вимушених змін у життєвих стосунках членів сімї потерпілого, ступень вини кожного з підсудних, та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 30000 гривень солідарно з підсудних, відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п.10 Постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», тому, що сума моральної шкоди у розмірі 60000 грн., яка заявлена потерпілим у позові, є завищеної і не відповідає фактично понесеним моральним втратам.

Також суд вважає за необхідне стягнути з підсудних судові витрати, повязані з проведенням двох експертиз по даній кримінальній справі.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.355 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді пяти років позбавлення волі.

На пiдставi ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на три роки, зобов'язав його, на підставі ст.76 КК України, повідомляти кримінальновиконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятись на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.355 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На пiдставi ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на два роки, зобов'язав його, на підставі ст.76 КК України, повідомляти кримінальновиконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятись на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.355 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На пiдставi ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на один рік, зобов'язав його, на підставі ст.76 КК України, повідомляти кримінальновиконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін кожному: ОСОБА_9 підписка про невиїзд; ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - застава.

Після вступу вироку у закону силу, заставу у розмірі 5000 грн., яка знаходиться у ФінО Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві по квитанції № 000072 від 05.10.2009 року повернути заставодавцю ОСОБА_16, а заставу у розмірі 20000 грн., яка знаходиться у ФінО Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві по квитанції № 000073 від 06.10.2009 року повернути заставодавцю ОСОБА_17.

Речові докази по справі, а саме гільзу знищити; пістолет НОМЕР_4, автомобіль ВАЗ-1119 повернути їх законному володільцю ОСОБА_13; автомобіль Шевроле-Лечетті повернути його законному володільцю ОСОБА_8; автомобіль Форд-Транзит-Конект повернути його законному володільцю ОСОБА_7

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 солідарно на користь ОСОБА_13 30000 грн. завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 за послуги експерта 421,85 грн. (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, УДК у Київській області р/р №35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 11022).

Стягнути з ОСОБА_8 за послуги експерта 421,85 грн. (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, УДК у Київській області р/р №35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 11022).

Стягнути з ОСОБА_9 за послуги експерта 421,85 грн. (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, УДК у Київській області р/р №35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 11022).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: І.Ю.Мамонтова