Рішення № 110608726, 03.05.2023, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2364/23

Провадження № 2-о/456/88/2023

РІШЕННЯ

іменем України

03 травня 2023 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Стасів О.Я.,

учасники справи:

заявниця - ОСОБА_1 ;

заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);

зміст заяви - про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України;

розглянувши дану цивільну справу невідкладно у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, 89, за правилами окремого провадження, на підставі наявних у суду матеріалів, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад заяви про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Заявниця ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Колупаєва В.А. (ордер на надання правничої допомоги серія КС № 827542 від 15.06.2020 року у належно засвідченій копії приєднаний до матеріалів заяви) 02.05.2023 року, сформувавши документ у системі «Електронний суд», скерувала у Стрийський міськрайонний суд Львівської області заяву у порядку окремого провадження, що надійшла та була зареєстрована в діловодстві 02.05.2023 року за вх. № 7092, в якій просить суд ухвалити рішення про встановлення факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України, яка перебуває в тимчасовій окупації, а саме у м. Луганськ, громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Донецьк, Україна. Розгляд вищевказаної заяви заявниця ОСОБА_1 просить проводити за її відсутності та за відсутності її уповноваженої представниці, а ухвалене рішення за її заявою у порядку окремого провадження заявниця ОСОБА_1 просить допустити до негайного виконання.

Заяву обґрунтовано тим, що заявниця ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у м. Донецьк та померла у віці 85 років у м. Луганськ. Однак, на територію Луганської територіальної громади, в силу тимчасової окупації, станом на дату смерті зазначеної громадянки України фактично поширювалася юрисдикція російської федерації, відповідно, було застосоване її законодавство, а тому документи про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були видані за формою, встановленою російською федерацією, яка є неприйнятною для українських державних органів реєстрації актів цивільного стану. Заявниця ОСОБА_1 зазначає, що скільки м. Луганськ станом на дату смерті зазначеної громадянки України було тимчасово окупованим, та надалі знаходиться в окупації, то свідоцтво про її смерть, видане за законами російської федерації, є недійсним та, відповідно, не є підставою для реєстрації смерті зазначеної громадянки на території України. У свою чергу, встановлення факту смерті матері заявниці ОСОБА_1 необхідне останній для отримання свідоцтва про смерть особи встановленого законодавством України зразка та реалізації в подальшому всіх належних їй прав щодо спадкування.

Заяви та клопотання учасників справи.

Як уже йшлося вище, при зверненні до Стрийського міськрайонного суду Львівської області із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, заявниця ОСОБА_1 одночасно заявила клопотання про проведення судового розгляду такої заяви за її відсутності та за відсутності її уповноваженої представниці.

Інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи до суду не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 03.05.2023 року заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, прийнято до розгляду. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами окремого провадження. Судове засідання щодо розгляду справи по суті, враховуючи невідкладність розгляду справи даного типу, призначено на 03.05.2023 року о 14.45 год., з урахуванням особливостей, визначених у статтях 294, 317 ЦПК України.

Суд, виходячи з положень ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, вважав за доцільне та можливе здійснювати судовий розгляд цієї справи за відсутності її учасників на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового засідання у цій справі технічними засобами.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. рішення Європейського Суду з прав людини від 21.02.1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

Згідно із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В силу частин 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст правовідносин із оцінкою відповідних доказів.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, що стверджується її паспортом громадянки України серії НОМЕР_1 (копія міститься у справі, а. с. 4-6), а її зареєстрованим місцем проживання на території України є АДРЕСА_1 .

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Ленінським відділом ЗАГС м. Луганськ 20.09.1970 року (копія міститься у справі, а. с. 11), з урахуванням свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Ленінським відділом ЗАГС м. Луганськ 21.10.1989 року (копія міститься у справі, а. с. 12), заявниця ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , а її батьками значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Як вбачається з паспорта громадянки України серія НОМЕР_4 , виданого Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 19.12.1997 року (копія міститься у справі, а. с. 7--9), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 10.03.2005 року була зареєстрованою по АДРЕСА_2 .

Судом встановлено й те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років м. Луганськ, причина смерті - хронічна судинна енцефалопатія, атеросклероз судин головного мозку, проте усі документи про її смерть, зокрема й свідоцтво про смерть, були видані за формою, встановленою російською федерацією, яка в цей час тимчасово окупувала м. Луганськ.

У свою чергу заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ, не може отримати свідоцтво про її смерть встановленого законодавством України зразка, у зв`язку з чим необхідним є встановлення факту смерті матері на тимчасово окупованій території України, для реалізації в подальшому всіх належних їй прав щодо спадкування після смерті матері.

Норми та джерела права, а також роз`яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях, визначені як тимчасово окупована територія. В силу ч. 2 ст. 4 вказаного Закону правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Відповідно до ст. 9 вказаного Закону державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до висновків Європейського Суду з прав людини, зроблених зокрема у справах «Лоїзіду проти Туреччини» («Loizidou v. Turkey», заява № 15318/89 рішення від 18.12.1996 року) , «Кіпр проти Туреччини» («Cyprus v. Turkey», заява № 25781/94, рішення від 10.05.2001 року), а також «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»» («Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», заява № 11138/10, рішення від 23.02.2016 року) та «Ілашку та інші проти Республіки Молдова та Росії» («Ilascu and Others v. Moldova and Russia», заява № 48787/99, рішення від 08.07.2004 року), першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Пунктом 8 частини 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Статтею 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Як роз`яснюється у пунктах 10, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту цивільного стану. У цей-же час, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, котрі видають уповноважені на те органи, а є лише підставою для їх одержання.

В силу ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для усіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на усій території України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» внесення відомостей про смерть особи здійснюється органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

За встановлених у судовому засіданні обставин щодо перебування Луганської територіальної громади станом на 04.12.2022 року у переліку територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації, а також беручи до уваги те, що факт смерті особи на тимчасово окупованій території України може бути встановленим у порядку окремого провадження, виходячи також з інтересів заявниці ОСОБА_1 щодо отримання відповідного свідоцтва про смерть матері та захисту свого права на спадкування після її смерті, суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву, зокрема встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, а саме у м. Луганськ, громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки Донецьк, Україна.

Ухвалене рішення суду про встановлення зазначеного факту має наслідком виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків заявниці ОСОБА_1 , зокрема буде служити підставою для отримання нею свідоцтва про смерть своєї матері встановленого законодавством України зразка, а також реалізації свого права на спадкування після смерті матері.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Оскільки заявниця ОСОБА_1 була звільненою від сплати судового збору за пред`явлення нею до суду заяви про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, на підставі пункту 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то такі судові витрати у справі слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 315, 317 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, - задовольнити.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, а саме у м. Луганськ, громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Донецьк, Україна.

Щодо виконання рішення суду.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Оскарження такого рішення не зупиняє його виконання.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання суддею без проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів); місцезнаходження юридичної особи: вул. Т. Шевченка, 73, м. Стрий, Львівська область, 82400; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 33318827.

Дата складення повного судового рішення: 03 травня 2023 року.

Суддя Володимир МИКИТИН