Постанова № 110601502, 03.05.2023, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/577/23

2-а/385/14/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2023 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справи) в залі судових засідань Гайворонського районного суду Кіровоградської області в м. Гайворон Кіровоградської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області про скасування постанови серії ЕАС №6741899 від 27.03.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсядо судуз адміністративнимпозовом,в якомупросить скасуватипостанову інспекторароти №2батальйону Управлінняпатрульної поліціїв Київськійобласті серіїЕАС №6741899 від 27.03.2023 якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн. та 4000 грн. витрат понесених на правову допомогу.

В обґрунтування позову покликається на те, що постановою інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Київській області серія ЕАС №6741899 від 27.03.2023 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст.126 КУпАП за те, що 27.03.2023 року о 14:59 годині АД М05 Київ - Одеса, керував транспортним засобом без чинного поліса, чим здійснив порушення пункту 2.1 ПДР.

Вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню виходячи з того, що 27 березня 2023 року він прямував з м. Києва до дому на автомобілі марки AUDI А6, НОМЕР_1 . В зазначений час неподалік м. Біла Церква він був зупинений працівниками поліції, зокрема, на блок посту, а саме ОСОБА_2 . Відрекомендувавшись, інспектор попрохав його пред`явити для перевірки посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. Ознайомившись з вказаними документами, він також попрохав надати поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Оскільки на той час страховий поліс був відсутній, старшим лейтенантом поліції Грегуль І.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Він намагався пояснити, що відповідно до норм ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», перевірка у особи наявності полісу цивільно-правової відповідальності може бути здійснена за умови виявлення працівниками Національної поліції порушення такою особою правил дорожнього руху.

Йому не було повідомлено конкретну причину та підставу зупинення транспортного засобу. Крім того, на момент зупинки автомобіля порушень ним правил дорожнього руху працівниками Національної поліції виявлено не було та протокол щодо порушень правил дорожнього руху відносно нього не складався. У зв`язку з чим, дії відповідача протиправні, постанова незаконна підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 10.04.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та надано строк для подачі відзиву, відповіді на відзив.

02.05.2023 року позивач надав до суду заяву з клопотанням про долучення до матеріалів справи документа полісу обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 4006659 від 27.03.2023 року.

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву щодо позовної заяви до суду не направив, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч. 5 ст. 262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.03.2023 року інспектором роти № 2 БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області старшим лейтенантом поліції Грегуль І.О. винесено постанову серії ЕАС №6741899 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с. 5).

В постанові вказано, що 27.03.2023 року о 14.59 год. АД М05 Київ Одеса ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_1 , без чинного стархового поліса, чим порушив п. 2.1Ґ ПДР України відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

26.03.2023 року ОСОБА_1 уклав із АТ «СГ «ТАС» поліс № АТ/4006659 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів забезпечивши транспортний засіб AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_1 , строк дії даного договору з 00.00 год. 27.03.2023 року до 26.03.2024 року включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Однак, суд вважає вказану постанову такою, що не відповідає вимогам закону (неправомірною), є необґрунтованою та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Остаточна оцінка поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дається в постанові по справі.

Постанова (рішення) по справі про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, при складанні якого необхідно враховувати встановлені законом вимоги до змісту і форми цього документа.

Згідност. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова має містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У цьому процесуальному документі необхідно обґрунтовувати і мотивувати юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обґрунтованість постанови по справі пов`язана з повним, всебічним і об`єктивним дослідженням обставин справи, привальним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справи.

Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підставі доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості обов`язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.

Також, згідно абз. 1 та 2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статям283і284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Позивач вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки він вказану норму не порушував та керував транспортним засобом у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України.

Так, порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.1«Ґ» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

З матеріалів справи не вбачається, що що 27.03.2023 року керуючи транспортним засобом AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 порушив вищевказані вимоги Правил дорожнього руху. Жодних доказів вини позивача, відповідач суду не надав.

Суд звертає увагу на те, що, виходячи з вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено саме на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16а.

Зі змісту п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності буде відповідати вимогам ст. 283 КУпАП тоді, коли в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, ст.ст. 278, 279 КУпАП, зумовлює недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови інспектора поліції.

При цьому варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року.

Відтак, суд відхиляє обставини зазначені у постанові серії ЕАС №6741899 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_1 , оскільки при винесенні постанови не наведено жодних належних та достатніх доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема відсутні посилання на відеодокази, тобто повно і всебічно не були дослідженні усі обставини справи. Крім того позивач заперечує факт вчинення ним даного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 7КУпАП передбачає,що ніхтоне можебути підданийзаходу впливуу зв`язкуз адміністративнимправопорушенням інакшеяк напідставах ів порядку,встановлених законом.При цьому,провадження всправах проадміністративні правопорушенняздійснюється наоснові суворогододержання законів.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимогст. 245 КУпАПщодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч.2ст. 33КУпАП).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, в такій поліцейський щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 126 КУпАП, обмежився лише описом правопорушення без належної мотивації, оцінки обставин, без зазначення будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Більше того, зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних у ній.

Відповідачем всупереч вказаному вище, не було вказано в постанові жодних достатніх, належних та допустимих доказів винності водія, а тому така постанова не може вважатись обґрунтованою.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ст. 62 Конституції Українивина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вказані вище обставини та відсутність належних доказів свідчать про недоведеність відповідачем наявності в діях ОСОБА_1 порушення вимог Правил дорожнього руху, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідачем порушено норми вищезазначених нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6741899 від 27.03.2023 року слід скасувати, а провадження у справі закрити.

За таких обставин, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року по справі №543/775/17, яка є обов`язковою для застосування суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, з відповідача - Управління патрульної поліції у Київській області, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.

Поряд з цим, суд вважає, що вимога позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу з відповідача є необґрунтованою.

Положеннями статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц, зазначала, що «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Згідно умов договору про надання правової допомоги № 1 від 06.03.2023 року укладеного між адвокатом Савранчуком С.Л. та Марчуком П.О., розмір гонорару, який клієнт сплачує за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Позивачем не надано суду додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №1 від 06.03.2023 року укладеного між ним та адвокатом Савранчуком С.Л. Також не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості на виконання умов вищезазначеного договору про надання правової допомоги укладеного між позивачем та його представником.

Оскільки доказів на підтвердження факту сплати позивачем коштів за надання правової допомоги та понесення відповідних витрат суду не надано, а відтак не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача суми судових витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 280 КУпАП, ст. ст. 77, 139, 205, 229, 246, 250, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 доУправління патрульноїполіції уКиївській областіпро скасуванняпостанови серіїЕАС №6741899від 27.03.2023про притягненнядо адміністративноївідповідальності задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №6741899 від 27.03.2023, складену інспектором роти№ 2БПП вм.Біла ЦеркваУПП уКиївській областістаршим лейтенантомполіції ГрегульІгорем Олеговичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягненняйого доадміністративної відповідальностіза ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Київській області (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 02000, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. М. Гришак

Дата документа 03.05.2023