Рішення № 110595088, 17.04.2023, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1612/22

Провадження № 2/314/112/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2023 року м.Вільнянськ

Справа № 314/1612/22;

провадження № 2/314/112/2023;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 ;

-відповідач Акціонерне товариство «СЕНС БАНК»;

-третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального Шаповалова Олена Георгіївна;

-третя особа ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального Шаповалова Олена Георгіївна, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса, поновлення права власності,

за участю: представника позивача адвоката Валочкіна В.В.,

стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом доАкціонерне товариство «СЕНС БАНК», треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального Шаповалова Олена Георгіївна, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса, поновлення права власності.

Позов обґрунтований тим, що 25.05.2007 між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 310-07П005-К, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 20000 доларів США. У забезпечення виконання зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, 25.05.2007 між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки за № 310-07П005-1, відповідно до якого передано в іпотеку житловий будинок з відповідними господарчими і побутовими будівлями і спорудженнями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Боржник ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором виконувала не належним чином внаслідок чого утворилась заборгованість. 20.11.2015 ПАТ «Укрсоцбанк» пред`явив ОСОБА_2 вимогу про дострокове погашення кредитного зобов`язання в строк не менше ніж 30 днів. Таким чином кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання і строк дії кредитного договору. Боржник ОСОБА_2 не виконала дану вимогу банку, а тому у кредитора виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки протягом трьох років, починаючи з дня наступного після закінчення строку наданого боржнику для дострокового виконання кредитних зобов`язань. Цей строк настав 20.12.2015, але кредитор ПАТ «Укрсоцбанк» цим правом не скористався та суттєво порушив трьохрічний строк позовної давності. Згодом правонаступником по кредитному договору став АТ «Альфа-Банк», який 05.08.2020 звернувся до суду з позовом до іпотекодавця ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинок ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог долучив претензію та квитанції від 2015 року. 21.10.2021 Вільнянський районний суд Запорізької області розглянувши зазначений позов, ухвалив рішення яким відмовив АТ «Альфа-Банк» в задоволенні позову, а саме відмовив у зверненні стягнення за договором іпотеки. Дане рішення суду оскаржене не було та набрало законної сили. 11.01.2022 приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Шаповалова О.Г. зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за АТ «Альфа-Банк» на будинок АДРЕСА_1 . Позивач вважає реєстрацію права власності за АТ «Альфа-Банк» протиправною, оскільки на час зазначеної реєстрації права власності на будинок, набрало законної сили рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.10.2021 по справі № 314/3319/20, яким відмовлено в зверненні стягнення на предмет іпотеки. Крім того, позивач зазначає, що при вчиненні виконавчого напису, приватним нотаріусом було порушено «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», який затверджено наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5. Також, позивач звертає увагу на те, що 07.06.2014 набрав чинності Закон України №1304-VII «Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», підпунктом 1 пункту 1, яким передбачено, що не може бути примусово стягнуто (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави або предметом іпотеки згідно статті 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме майно використовується як місце постійного проживання майнового поручителя, а також за умови, що загальна площа такого нерухомого майна не перевищує площу 250 м? для житлового будинку. Пунктом 4 вказаного закону передбачено, що протягом дії цього закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Представник позивача адвокат Валочкін В.В. у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, просив задовольнити на тих підставах, що зазначені в позові.

Представник відповідача АТ СЕНС БАНК» у судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позову просить відмовити на тих підставах, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності.

Третя особа приватний нотаріус також в судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила, суд вважає можливим розглядати справу у її відсутності.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів для їх дослідження та доведення їх перед судом, у зв`язку з чим, з метою уникнення затягування розгляду справи, суд приходить до висновку, що учасники справи мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав щодо подання доказів, а тому вважає можливим розглянути справу на підставі тих доказів, які містяться в матеріалах справи.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання в приміщенні Вільнянського районного суду Запорізької області; роз`яснено права сторін.

13.09.2022АТ «Альфа-Банк» надіслав до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 29.09.2022 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.01.2023 до участі у справі залучено правонаступника відповідача АТ «Альфа-Банк» - АТ «СЕНС БАНК», роз`яснено права.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив

25.05.2007 між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 310-07П005-К, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 20000 доларів США. У забезпечення виконання зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, 25.05.2007 між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки за № 310-07П005-1, відповідно до якого передано в іпотеку житловий будинок з відповідними господарчими і побутовими будівлями і спорудженнями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Боржник ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором виконувала не належним чином внаслідок чого утворилась заборгованість. 20.11.2015 ПАТ «Укрсоцбанк» пред`явив ОСОБА_2 вимогу про дострокове погашення кредитного зобов`язання в строк не менше ніж 30 днів. ОСОБА_2 не виконала дану вимогу банку, а тому у кредитора виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки протягом трьох років, починаючи з дня наступного після закінчення строку наданого боржнику для дострокового виконання кредитних зобов`язань. Цей строк настав 20.12.2015, але кредитор ПАТ «Укрсоцбанк» цим правом не скористався. Згодом правонаступником по кредитному договору став АТ «Альфа-Банк», який 05.08.2020 звернувся до суду з позовом до іпотекодавця ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинок ОСОБА_1 . 21.10.2021 Вільнянський районний суд Запорізької області розглянувши зазначений позов, ухвалив рішення яким відмовив АТ «Альфа-Банк» в задоволенні позову, а саме відмовив у зверненні стягнення за договором іпотеки. Дане рішення суду оскаржене не було та набрало законної сили.

11.01.2022 приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Шаповалова О.Г. зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за АТ «Альфа-Банк» на будинок АДРЕСА_1 .

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору № 310-07П005-К, Банк наклав стягнення на спірну квартиру шляхом реєстрації за собою права власності в позасудовому порядку. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 62795125 від 11.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального Запорізької області Шаповаловою Оленою Георгіївною.

У подальшому назву Банку змінено з АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК».

Проте,відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 зазначеного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положеннями ст. 37 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержательможе задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" норми ст. 37 Закону України "Про іпотеку" передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Ст. 36 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після внесення Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" змін до ст. 36 Закону України "Про іпотеку" її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим,відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Згідно з умовами іпотечного договору підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.

Проте, 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України № 1304-VII "Про мораторійна стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місцепостійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомогожитлового майна(об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна)не перевищує 140 кв. м для квартирита 250 кв. м для житлового будинку.

П. 4 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" передбачено, щопротягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитівдіють з урахуванням його норм.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку"звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 2 ст. 36 Закону України "Про іпотеку").

Отже, Закон України "Про іпотеку" прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель.

Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки(як у судовому, так ів позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавцябез згоди останнього на його відчуження.

При вищевикладених обставинах,враховуючи відсутністьзгоди позивача,як іпотекодавця, суд вважає, що дії Банку тадержавного реєстратора є протиправними, тому рішення державного реєстратораномер: 62795125 від 11.01.2022 про державну реєстрацію права власності на вищезазначений будинок позивача за Банком є протиправним та підлягає скасуванню з поновленням за позивачем права власності на будинок.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разіскасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав,документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, діючим законодавством закріплено, що скасування запису про реєстрацію права власності можливе у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Отже, при вищевикладених встановлених судом фактичних обставинах цієї справи, у вищезазначеного державного реєстратора були відсутні підстави для проведення державної реєстрації права власності на вказаний будинок за Банком.

Аналогічний висновок щодо застосування положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, провадження № 11-474апп19; від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18-ц, провадження № 14-45цс20, який є обов`язковим для врахування апеляційним судом у цій справі в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.

Відсутність підстав у вищезазначеного державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності на вищезазначений будинок за Банком у позасудовому порядку без згоди позивача в силу вимог дії вищезазначеного мораторію є самостійною підставою для задоволення позову позивача у цій справі.

З оглядуна сукупністьдосліджених судомдоказів,суд доходитьвисновку,що позовпідлягає задоволеннюв повномуобсязі

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-80, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерне товариство «СЕНС БАНК»,треті особи:приватний нотаріусЗапорізького міськогонотаріального ШаповаловаОлена Георгіївна, ОСОБА_2 про визнанняпротиправним таскасування рішеннянотаріуса,поновлення прававласності задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62795125 від 11.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального Запорізької області Шаповаловою Оленою Георгіївною щодо реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714.

3.Поновити за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в РПВН 17929132, на підставі ухвали суду, серія та номер: б/н, виданий 10.12.2003, видавник: Вільнянський районний суд Запорізької області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 17.04.2023.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», Ідентифікаційний код юридичної особи 23494714, адреса: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100.

Третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального Шаповалова Олена Георгіївна, адреса: місто Запоріжжя, вулиця Олександрівська, 29/27.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

17.04.2023