Рішення № 110567218, 11.04.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 16/22/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2023 Справа № 908/2465/22 (908/2217/22)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Авраменко К.О., розглянувши матеріали справи № 908/2465/22 (908/2217/22)

за позовом Іноземного підприємства СЖС Україна (вул. Чорноморського козацтва, буд. 103, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 14367709)

до відповідача Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (Південне шосе, буд.80, кабінет 9, м.Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00191129)

про стягнення 2403743,85 грн

в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (Південне шосе, 80, каб.9, м.Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00191129)

розпорядник майна арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович (пл.Вокзальна, 2, літ.Н, поверх 4, м.Дніпро, 49038)

У відсутність учасників

УСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство СЖС Україна звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про стягнення заборгованості в сумі 1740990,79 грн, пені в сумі 402574,31 грн, інфляційних втрат в сумі 230701,14 грн, трьох процентів річних в сумі 29477,61 грн (всього -2403743,85 грн) за договором № MIN/33-2018L/2108 від 03.12.2018.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2022 зазначену позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2217/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 20.12.2022 о 10 год. 50 хв.

Ухвалою суду від 20.12.2022 продовжено Приватному акціонерному товариству Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча строк для надання відзиву на позовну заяву - до 10.01.2023, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 08.02.2023, відкладено підготовче засідання на 16.01.2023 о 12 год. 30 хв.

Зазначається, що ухвалою від 19.12.2022 у справі № 908/2465/22 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. відкрив провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.

Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ ММК імені Ілліча суд здійснив 19.12.2022 (номер публікації 69739).

Частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3 статті 7 КУзПБ унормовано, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Постановленою поза межами судового засідання ухвалою суду від 09.01.2023 (суддя Азізбекян Т.А.), матеріали справи № 908/2217/22 за позовом Іноземного підприємства СЖС Україна до Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про стягнення заборгованості в сумі 1740990,79 грн, пені в сумі 402574,31 грн, інфляційних втрат в сумі 230701,14 грн, трьох процентів річних в сумі 29477,61 грн передані до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи №908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча.

За результатами автоматизованого розподілу, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.01.2023 розгляд судової справи № 908/2217/22 визначено судді Ніколаєнку Р.А.

З огляду на викладені обставини та правові норми, ухвалою від 16.01.2023 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. справу за позовом Іноземного підприємства СЖС Україна до ПрАТ ММК імені Ілліча про стягнення 2403743,85 грн прийняв до розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ ММК імені Ілліча; ухвалив розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства; підготовче засідання призначив на 14.02.2023 об 11.30.

Суд у зазначеній ухвалі звернув увагу позивача на правові положення ч. 1 ст. 45 КУзПБ щодо заявлення вимог конкурсних кредиторів у справі про банкрутство, повідомив про офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ ММК імені Ілліча, що відбулося 19.12.2022 (номер публікації 69739).

Позивач грошові вимоги до ПрАТ «ММК ім.Ілліча» - боржника у справі про банкрутство № 908/2465/22 станом на дату судового засідання у даній справі не заявив.

Слід зазначити, що наразі в Україні триває воєнний стан, який введений згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні та неодноразово продовжувався.

Водночас, Господарський суд Запорізької області не зупинив та здійснює судочинство відповідно до ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану, враховуючи роз`яснення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, оприлюднені 04.03.2022.

13.02.2023 о 19.48 год. на адресу електронної пошти суду, із застосування кваліфікованого електронного підпису, від представника позивача надійшли пояснення (вих.б/н від 13.02.2023), які зареєстровані канцелярією суду 14.02.2023 за вх.№3039/08-08/23. Зокрема позивачем надані пояснення щодо подальшого руху позовного провадження у справі №908/2465/22 (908/2217/22) про стягнення заборгованості з відповідача за наявності в провадженні суду справи №908/2465/22 про банкрутство відповідача (ПрАТ ММК імені Ілліча). Так, позивач просить суд продовжити розгляд позову про стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ, до надходження до Господарського суду Запорізької області кредиторської вимоги у справі №908/2465/22 від Іноземного підприємства СЖС Україна стосовно майнових вимог, що є предметом позову, яку Іноземне підприємство СЖС Україна має намір якнайшвидше подати з метою реалізації прав та обов`язків кредитора, передбачених КУзПБ.

Ухвалою від 14.02.2023 суд відклав підготовче засідання з розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча» позову Іноземного підприємства «СЖС Україна» до ПрАТ «ММК ім.Ілліча» до 16.03.2023, 11.00.

Ухвалою від 16.03.2023, зважаючи на встановлені ч.1 ст.195 ГПК України процесуальні строки, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрив підготовче провадження з розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча» справи за позовом Іноземного підприємства «СЖС Україна» до ПрАТ «ММК ім.Ілліча» про стягнення 2403743,85 грн та призначив справу до судового розгляду по суті. Судове засідання призначив на 11.04.2023, 14.30.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв, клопотань від відповідача на дату призначеного ухвалою від 16.03.2023 судового засідання не надійшло.

Неявку представника відповідача суд не знайшов перешкодою для розгляду справи по суті та підставою для відкладення судового засідання.

Ухвалою про призначення судового засідання явку в засідання розпорядника майна відповідача, представників позивача, відповідача суд визнав необов`язковою.

Відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання шляхом надсилання ухвали суду за його адресою реєстрації згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адреси електронної пошти, відомості про які наявні у справі.

Доцільно зазначити, що з аналізу положень ст.202 ГПК України слідує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Також суд не знайшов перешкодою для розгляду справи по суті й неявку представника позивача, який також в судове засідання не викликався.

Натомість, суд знайшов наявні у справі докази достатніми для вирішення спору по суті та прийняття судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог Іноземне підприємство «СЖС Україна» - Позивач послалося на невиконання ПрАТ «ММК ім.Ілліча» - Відповідачем зобов`язань з оплати послуг за укладеним сторонами договором № MIN-33/2018-L/2108 від 03.12.2018 та утворення у зв`язку з цим заборгованості в сумі 1 740 990 грн 79 коп, що в свою чергу потягло наслідком нарахування за період прострочення пені, 3% річних та втрат від інфляції згідно з умовами цього договору.

Відповідач відзив на позов суду не подав.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріали справи містять заяву Відповідача по справі № 908/2217/22 (вих.№ 09/2 від 06.12.2022) у якій він, посилаючись на наслідки подій та обставин, за яких в Україні введено воєнний стан, просив суд: 1) визнати поважними причини ненадання до суду відзиву у строки, встановлені судом та документи його підтвердження; 2) продовжити встановлений ухвалою суду строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву на строк до закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та до деокупації м. Маріуполь; 3) з метою надання до суду відзиву на позовну заяву та документального його підтвердження доказів: первинних документів, оформлених сторонами на виконання вимог спірного договору, та інших доказів відповідача, які стосуються умов спірного договору (в тому числі і довідку головної бухгалтерії про сплату суми за договором грошовими коштами або погашенням іншим способом спірної суми за договором), які знаходяться у місті Маріуполі і доступ до яких тимчасово припинений, - встановити додатковий строк для надання суду вказаних доказів по справі № 908/2217/22 до закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та до деокупації м. Маріуполя; 4) без надання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву та відповідних доказів по справі справу № 908/2217/22 не розглядати.

Зміст ухвали Господарського суду Запорізької області від 20.12.2022 у справі № 908/2217/22 (суддя Азізбекян Т.А.) свідчить про те, що зазначену заяву суд задовольнив частково та продовжив Відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву до 10.01.2023.

Відповідач, як вже згадано, право на надання відзиву не реалізував, хоча з 06.05.2022 юридичної адресою, а отже - роботи Відповідача являється: Південне шосе, буд.80, кабінет 9, м.Запоріжжя.

Тому варто зазначити, що учасники справи мають активно використовувати визначені законом права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надані. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню у судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Діяльність судів України в період воєнного стану регламентується, зокрема, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 12-2, 26 якого встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Господарський суд Запорізької області не зупинив здійснювати судочинство та в умовах воєнного стану продовжує роботу.

Питання щодо продовження строків, тривалості продовження вирішується судом з урахуванням всіх обставин у конкретній справі.

Суд звертає увагу, що до процесуального закону не внесено будь-яких змін щодо порядку/строків розгляду господарських справ в умовах воєнного стану, а тому його введення не є законодавчо визначеною підставою для відтермінування розгляду справи.

За вимогами ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом (ч.3 ст.2 ГПК України).

Фіксування судового засідання 11.04.2023 технічним засобом згідно з ч.3 ст.222 ГПК України не здійснювалась, за наслідками засідання суд ухвалив рішення.

Вивченням матеріалів справи, наданням оцінки правовідносинам сторін, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.

Предметом розгляду справи є позовні вимоги Іноземного підприємства - Позивача до ПрАТ «ММК ім.Ілліча про стягнення 2 403 743,85 грн, з яких: 1 740 990 грн 79 коп. основна заборгованість за договором № MIN-33/2018-L/2108 від 03.12.2018, 402 574,31 грн - пеня, 29 477 грн 61 коп. - 3% річних, 230 701 грн 14 коп. - втрати від інфляції.

При цьому з матеріалами позову Позивач надав договір між Іноземним підприємством «СЖС Україна» та ПрАТ «ММК ім.Ілліча» № MIN-33/2018-L/2108 від 12.06.2018 (тобто з іншим датуванням). Разом з тим пояснив, що саме дату 03.12.2018 слід вважати датою договору № MIN-33/2018-L/2108, оскільки саме цього дня договір є укладеним після тривалого його розгляду та погодження Відповідачем.

Таке пояснення знаходить своє підтвердження.

Так, матеріали справи свідчать про укладення додаткової угоди № 1 від 03.12.2018 до договору про надання послуг № MIN-33/2018-L/2108 від 03.12.2018, якою сторони внесли зміни до п.2.1 розділу 2 «Строк дії договору», виклавши його наступним чином: Даний договір набирає чинності 03.12.2018 та діє по 31.12.2019 включно, а в частині взаємних розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.».

У подальшій договірній документації сторони зазначали договір № MIN-33/2018-L/2108 від 03.12.2018, тому слід визнати визначення ними дійсною датою договору 03.12.2018.

Надалі, додатковими угодами № 2 від 16.12.2019, №3 від 21.12.2020 та №4 від 01.01.2022 строк дії Договору про надання послуг № MIN-33/2018-L/2108 від 03.12.2018 (далі Договір) продовжувався відповідно до 31.12.2020, 31.12.2021 та до 31.01.2022 включно.

Згідно з п.1 Договору Позивач Виконавець за Договором бере на себе зобов`язання надавати послуги, обумовлені в Додатках до Договору («Послуги та розцінки»), у відповідності до умов Договору та загальних умов надання послуг SGS, копії яких представлені Замовнику Відповідачу та які являються невід`ємними частинами цього Договору. Виконавець надає послуги на підставі заявки Замовника (специфікації Замовника).

Представлені Додатки до Договору свідчать про узгодження сторонами переліку та складу інспекційних послуг, пов`язаних із наглядом за вантажними операціями, відбором проб, визначенням якісних характеристик в акредитованій лабораторії, тощо щодо вантажів коксу, вугілля та інших вантажів металургійної промисловості, які надходили до Відповідача залізничним транспортом. Також Додатки містять інформацію про вартість послуг.

Представленими Позивачем восьма актами приймання-здавання наданих послуг від 28.01.2022 з невід`ємними рахунками до них № 8015539 від 28.01.2022 р. на суму 37909,55 грн, №18015546 від 28.01.2022 на суму 13257,88 грн, №18015559 від 28.01.2022 на суму 98442,94 грн, №18015545 від 28.01.2022 на суму 296285,47 грн, №18015551 від 28.01.2022 на суму 294877,98 грн, №18015542 від 28.01.2022 на суму 755073,06 грн, №18015549 від 28.01.2022 на суму 157473,66 грн, № 18015558 від 28.01.2022 р. на суму 87670,25 грн підтверджується надання Позивачем та отримання без зауважень Відповідачем узгоджених та замовлених останнім послуг за Договором на загальну суму 1 740 990,79 грн.

У п.4.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 16.12.2019 до нього сторони домовились, що Замовник сплачує послуги Виконавця після надання Виконавцем послуг на підставі рахунку протягом 45 банківських днів з дня виставлення.

Строк оплати послуг, виходячи з умов Договору та беручи до уваги скасування на період воєнного стану святкових днів, припав на 01.04.2022.

Ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить Господарський кодекс України, ч.ч.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Матеріали справи свідчать про неоплату отриманих послуг за Договором на суму 1 740 990,79 грн Відповідачем та утворення простроченої заборгованості у цій сумі, що Відповідач не спростував та іншого не встановлено.

При цьому Позивач надав адресований йому лист-повідомлення Відповідача про форс-мажорні обставини, яке він отримав 22.04.2022. Відповідач зазначив про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення в Україні воєнного стану. Поінформував, що у зв`язку з навантаженням на банківську систему країни, перебоями в електропостачанні та роботі мережі Інтернет, можуть мати місце випадки прострочення виконання грошових зобов`язань, прийнятих на себе підприємством. Такі обставини Відповідач визначив подіями форс-мажору відповідно до Договору, яким передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх зобов`язань, виконання яких стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин. Підсумовуючи, Позивач повідомив про неможливість виконання зобов`язань за Договором, у тому числі, зобов`язань з оплати.

Як вбачається зі змісту листа, само по собі існування заборгованості перед Позивачем Відповідач не заперечив.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача основного боргу за Договором в сумі 1 740 990,79 грн суд визнав правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо обставин форс-мажору варто зазначити, що дійсно, у п.7.1 Договору застережено, що жодна з сторін не буде нести відповідальність за повне чи часткове невиконання зобов`язань за Договором якщо таке невиконання викликано обставинами форс-мажору.

Торгово-промислова палата України у листі до всіх, кого це стосується від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 в межах наданих повноважень засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

В той же час, за змістом ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відтак, наявність підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання на загальних засадах доказування має довести відповідна сторона.

Відповідач, крім констатації факту введення та тривання в Україні воєнного стану, не надав доказів неможливості виконання основного зобов`язання та наявності підстав для звільнення від відповідальності через обставини, про які він повідомив Позивача в адресованому йому листі.

Натомість, Позивач надав докази можливості Відповідача здійснювати платежі, представивши копію ухвали (з ЄДРСР) Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 905/1911/21, у відповідності до змісту якої апелянт ПрАТ «ММК ім.Іліча» усунув недоліки поданої ним апеляційної скарги, сплативши судовий збір в сумі 107695,73 грн.

Ст.610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ч.1ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.4.3 Договору сторони передбачили, що у разі виникнення у Замовника заборгованості з оплати рахунків, виставлених Виконавцем, Виконавець залишає за собою право, на свій розсуд, в тому числі, - вимагати від Замовника сплати заборгованості з урахуванням індексу інфляції, пені, розрахованої із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, а також 3% річних від несплаченої суми за весь період прострочення сплати (пп.4.3.3).

Позивач нарахував Відповідачу три проценти річних за період прострочення з 02.04.2022 по 24.10.2022, що склало 29477,61 грн, а також суму втрат від інфляції за цей же період прострочення, що склало 230701,14 грн.

Розрахунки цих нарахувань Позивач виконав правильно, суд визнав позов в цій частині як правомірний, обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню, спираючись при цьому як на правову підставу виключно на ст.625 ЦК України (не враховуючи умови пп.4.3.3 Договору).

В частині стягнення пені в розмірі 402 574,31 грн, яку Позивач нарахував також за період з 02.04.2022 по 24.10.2022 суд не знайшов позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

За приписом ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожними за змістом поняттями.

Сторона вправі вимагати виконання невиконаного за договором зобов`язання й за спливом дії договору.

В п.2.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 01.01.2022 сторони обумовили, що цей Договір набирає чинності з 03.12.2018 та діє до 31.01.2022 включно, а в частині взаємних розрахунків до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Докази подальшого продовження терміну дії Договору відсутні.

Як вже згадувалося, строк оплати послуг Замовником - Відповідачем припав на 01.04.2022.

Закінчення дії Договору безумовно не є підставою для припинення невиконаних за ним зобов`язань (в даному випадку - в частині оплати послуг), і це закріплено в п.2.1 Договору, однак інші умови Договору з закінченням його дії, зважаючи на домовленість цього ж пункту, втратили чинність.

Обов`язок здійснення розрахунків за спливом дії Договору не означає й можливість застосування відповідальності у вигляді нарахування пені.

Беручи до уваги наведені положення законодавства, строк дії Договору та строк виконання зобов`язання Відповідача за Договором, який настав після закінчення строку дії Договору, немає підстав для нарахування Позивачем Відповідачу пені поза межами строку Договору за прострочення виконання зобов`язання з оплати послуг, яке сталося після втрати чинності умовами Договору.

За таких викладених вище обставин, суд задовольнив позов частково в частині стягнення основного боргу, 3% та втрат від інфляції, в частині стягнення пені суд в позові відмовив.

У відповідності до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 30 016 грн 75 коп. відшкодування судового збору.

Керуючись ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 129, 194, 195, 232, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (Південне шосе, буд.80, кабінет 9, м.Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Іноземного підприємства СЖС Україна (вул. Чорноморського козацтва, буд. 103, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 14367709) 1 740 990 /один мільйон сімсот сорок тисяч дев`ятсот дев`яносто/ грн 79 коп основного боргу, 29 477 /двадцять дев`ять тисяч чотириста сімдесят сім/ грн 61 коп. 3% річних, 230 701 /двісті тридцять тисяч сімсот одну/ грн 14 коп. втрат від інфляції та 30 016 /тридцять тисяч шістнадцять/ грн 75 коп. відшкодування судового збору.

В іншій частині позову (402 574,31 грн пені) відмовити.

Копії рішення надіслати сторонам спору, розпоряднику майна ПрАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (за наявності відомостей - на електронні адреси з ЕЦП судді).

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 02.05.2023.

Суддя Р.А.Ніколаєнко