Ухвала суду № 110559878, 01.05.2023, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/327/23

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 року смт Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго», ПрАТ «Харківенергозбут», про здійснення нечесної підприємницької практики, відповідно до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «Харківобленерго» та ПАТ «Харківенергозбут», у якому просить скасувати незаконно нараховану суму боргу, яка складає 24223 грн.10 коп.

Суддя, розглянувши позовну заяву, доходить висновку про необхідність залишити її без руху з таких підстав.

Зазначена позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Разом з тим, позивачем в позовній заяві не зазначено номер телефону та офіційної електронної адреси відповідачів.

Крім того, у порушення вимог, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

В порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

В порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Щодо сплати судового збору за позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про захист прав споживачів" крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.04.96 р. "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивачі, вважаючи себе споживачами, при зверненні до суду у дотримання вимог статті 175 ЦПК України, зобов`язані викласти зміст позовних вимог та обставини, якими вони обґрунтовують вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України "Про захист прав споживачів", зазначивши про те, яке право споживача порушено відповідно до статті 21 Закону України "Про захист прав споживачів", таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України "Про захист прав споживачів".

Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог, а посилання на ЗУ «Про захист прав споживачів», не враховуючи зазначений предмет та підстави позову, не дає підстав у публічному договорі про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, який є публічним договором приєднання та був опублікований на веб-сайті АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, у разі ймовірного порушення прав позивача захистити його права в повному обсязі, згідно із заявленими позовними вимогами.

Крім того, системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»).

На підставі викладеного, враховуючи те, що позивачем не доведено підстав звернення до суду в порядку статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до положень частини четвертої статті 177 ЦПК України, позивач має подати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно зі ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви (вимоги) немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звертається до суду з однією вимогою немайнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в сумі 1073,60гривень, надавши до суду відповідний оригінал квитанції, що підтверджує таку сплату. Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Краснокут/22030101, код отримувача(ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA518999980313131206000020613, кодкласифікації доходів бюджету: 2203010.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачум.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статями 175-177, 185 ЦПК України суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго», ПрАТ «Харківенергозбут», про здійснення нечесної підприємницької практики, відповідно до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» залишити без руху, надавши позивачу семиденний строк із дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних вище недоліків.

Попередити позивача про наслідки невиконання ухвали суду, передбачені ч. 3ст. 185 ЦПК України, а саме, що позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І. В. Бугаєнко