Вирок № 11054891, 18.08.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №1-86/10

В И Р О К

Іменем України

18 серпня 2010 року. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді - Скоріна А.В.

при секретарі - Кузьковій Т.Л., Яблонській І.К., Чоловській А.А., Вольф Т.Л.

з участю прокурора - Марунича О.В., Літавського Т.В., Устименко О.І., Кацюби М.С

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта вища, працюючого головою ЖБК «Картвелішвілі-5», одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Під час судового слідства по справі встановлено, що ОСОБА_2, 03.05.2005 року, приблизно в 18 годин 14 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, умисно заподіяв гр-ну ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Так, ОСОБА_2, 03.05.2005 року, приблизно в 18 годин 10 хвилин, керуючи автомобілем "Форд Скорпіо " д.н. НОМЕР_1, рухаючись по підїзній дорозі, підїжджав до будинку АДРЕСА_1 в м. Києві, в якому він проживає. В цей час від даного будинку, назустріч по підїзній дорозі на головну дорогу вказаної вулиці, став виїжджати автомобіль НОМЕР_2, яким керував гр-н ОСОБА_4 Коли вказані автомобілі зупились по підїзній дорозі один напроти одного і не могли розїхатись на вузькій дорозі, то ОСОБА_4 і ОСОБА_2 стали вимагати один від одного уступити дорогу для подальшого руху саме його автомобіля. Коли у виниклій суперечці ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не захотіли першим пропустити один одного і уступати дорогу для руху автомобіля, то сварка, яка між ними виникла, переросла в обопільну бійку. Після припинення бійки, ОСОБА_2, відчуваючи до ОСОБА_4 сильну неприязнь, вирішив помститись останньому, використовуючи наявний у нього револьвер, призначений для стрільби кулями "Флобера". З цією метою ОСОБА_2 підійшов до свого автомобіля " Форд Скорпіо " д.н. НОМЕР_1, із салону якого взяв револьвер моделі "МЕ38 Роскеt-4R, калібру 4 мм., який згідно балістичної експертизи № 75 від 26.05.2005 року до вогнепальної зброї не відноситься і призначений для стрільби патронами "Флобера" калібру 4 мм. Після цього ОСОБА_2, в цей же день, приблизно в 18 годин 14 хвилин, з метою помсти підійшовши до гр-на ОСОБА_4, схопив його рукою за куртку і впритул зробив декілька пострілів в груди останньому, чим заподіяв гр-ну ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого поранення грудної клітки зліва з травматичним переломом четвертого ребра, пораненням переднього середостіння і верхівки серця, з явищами гемоперікарда , лівостороннього гемоторакса, трьох непроникаючих поранень грудної стінки зліва, які згідно судово-медичної експертизи №1058 від 29.09.2005 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння . Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 спочатку свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченому ч.1 с.121 КК України не визнав, але в кінці судового слідства він змінив покази і визнав вину повністю. Також ОСОБА_2показав, що фактичні обставини справи, а саме час, дату, місце, спосіб скоєння злочину, він не оспорює, щиро кається у скоєному. Більш детальні покази по справі ОСОБА_2 давати відмовився. Крім його власних показів, вина ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченому ст.121 ч.1 КК України, підтверджується показами потерпілого та свідків. Так, потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що 03.05.2005р., близько 18 години, він їхав по АДРЕСА_1. Біля третього парадного назустріч йому їхав автомобіль форд світлого кольору. Єдине місце, де можна розминутись це навпроти третього парадного і він думав, що людина знає правила, як розминутись у цьому дворі. ОСОБА_2 проїхав місце де можна було розминутись і вони зупинились на відстані приблизно трьох метрів один від одного. Із автомобіля вийшла жінка, підійшла до нього та грубо сказала і він зрозумів, що ніхто не уступить йому дорогу. Він вийшов зі свого автомобіля підійшов і запитав у чому справа? Йому почали у відповідь грубити. В цей момент заїхав у двір якийсь чоловік, підійшов до ОСОБА_2 і сказав йому, щоб той заїхав на бордюр і дав проїхати. Він сказав вийти з машини та подивитись. Він вийшов з машини, але від дверей не відходив. Людей було на вулиці багато. Він сказав йому, щоб той здав назад і він заїде на бордюр. В цей момент він взяв підсудного за плече, але той відбив. Він його у відповідь штовхнув, а потім вони схватились руками, ударились лобами і упали на землю. Він опинився зверху. Підбігла його дружина та за куртку його відтягнула. Все це відбувалось приблизно 40 секунд. Кричали вони один на одного 1-2 хвилини. Потім вони піднялися і пішли до своїх автомобілів. ОСОБА_2 відразу до дверей свого автомобіля, почав щось діставати. Далі ОСОБА_4 показав, що повернувся, підсудний підійшов до нього, і він навіть не зрозумів що сталось, а потім постріл. Люди почали кричати, він пішов навкруги машини. Дружина заштовхнула ОСОБА_2 в машину і той здав назад, а він втратив свідомість. Ніякого кастету у нього не було. Вони сильно вдарились лобами, але ніякої залізяки у нього в руках не було. Кулі досі знаходяться у нього в тілі. Крім вогнепальних поранень у нього були ще синці під очима. Його відразу відвезли до лікарні швидкої допомоги. Що стосується тілесних ушкоджень ОСОБА_2, то він вважає, що вони видумані. У матеріалах справи є висновки балістичної експертизи у яких чітко вказано, що патрони, які були використані у той день були перероблені, шляхом досипання пороху, що підсилює їх силу. Було проведено чотири експертизи, дві з яких були проведені відразу по яких тілесні ушкодження ОСОБА_2 були визнані як легкі і тільки через три роки, ці тілесні ушкодження були визнані як середньої тяжкості. Він підсудного не бив і він на асфальті не лежав. Коли підсудний лежав на землі, він йому ніяких тілесних ушкоджень не наносив. Він не замахувався ні на дружину, ні на дитину підсудного і цеглиною їм не погрожував. Він взяв цеглину в руки після того, як підсудний у нього вистрелив. Під час усього конфлікту він не знав про дитину і вона вийшла після того як ОСОБА_2 у нього вистрелив. Покази, які він давав у ході досудового слідства підтримує. Після 03.05.2005р. він переніс кілька операцій на серці, після чого йому дали спочатку третю, а потім другу групу інвалідності. З серця кулю не дістали тому, що це може призвести до смерті. Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що 03.05.2005р., близько 17 години, він підїхав на своєму службовому автомобілі на АДРЕСА_1 в м.Києві, заїхав у двір де припаркував свій автомобіль на обочині і направився до підїзду. В цей момент біля третього підїзду зупинились два автомобіля «Форд» і «Део», так як вони не могли розїхатись. Потерпілий і підсудний вийшли зі своїх автомобілів і почали сперечатись. Він сказав ОСОБА_2 заїхати на бордюр, бо він невисокий, але той відповів, що у нього низька посадка і він заїжджати не буде. Він йому сказав здати назад, на що той відмовився. В цей час із автомобіля підсудного вийшла його дружина та направилась в сторону 4-5 підїзду. Чоловіки між собою почали штовхатись, а потім це все перейшло у бійку і вони упали. Дружина підсудного повернулась і почала їх розбороняти. Потім він побачив, як ОСОБА_2 щось взяв зі свого автомобіля і коли він підбігав до потерпілого, побачив у його руках пістолет. Підсудний схопив лівою рукою потерпілого за куртку і почав стріляти. Пролунало не менше чотирьох пострілів. Потерпілий впав, а ОСОБА_2 побіг до машини, здав назад і поїхав. Він підбіг до потерпілого та викликав швидку допомогу і міліцію. З потерпілим та підсуднім він раніше знайомим не був. Він приїхав на вул.Картвелішвілі до сестри його дружини, яка проживає в кв.149. Він не бачив, хто перший почав бійку. Потерпілий і підсудній спочатку почали сперечатись, вони тягали один одного за одяг, кулаками не бились. Потерпілий і підсудний не наносили один одному ударів, вони тягали один одного за одяг, а потім впали. Він бачив як все відбувалось від початку і до кінця. В руках у потерпілого нічого не було. Потерпілий не викручував пістолет у сторону ОСОБА_2. Також свідок ОСОБА_5 показав, що коли потерпілий і підсудний встали із землі, потерпілий стояв і поправляв куртку, а підсудний побіг до машини. Потерпілий не бив дружину ОСОБА_2, вони навіть не спілкувались. Від того моменту, як підсудний і потерпілий встали із землі і коли ОСОБА_2 почав стріляти пройшло приблизно 5-6 секунд. Коли він побачив пістолет у руках підсудного, у потерпілого в руках нічого не було. Потерпілий стояв, поправляв одежу і нікому не погрожував, а до нього підбіг підсудний і почав стріляти. Коли закінчилась бійка крові на обличчі підсудного і потерпілого він не бачив. Дитини при даному конфлікті він не бачив. З машини підсудного, крім його дружини ніхто не виходив. Покази, які він давав раніше підтримує в повному обсязі. Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що 03.05.2005р. вони з чоловіком повертались від матері. В машині ще був їх син. Підїжджали до двору близько 18 години і на зустріч їм вискочила машина темного кольору і вони зупинились з нею дуже близько. Вони простояли приблизно 30 секунд, а потім вона вийшла з машини і підійшла до автомобіля потерпілого. Вона хотіла йому пояснити, що у них завантажена машина і щоб потерпілий відїхав, на що той у відповідь почав лаятись до неї, вийшов із свого автомобіля, стукнув дверима і сказав «Я вас закопаю». Вона трохи відійшла від потерпілого, а той підійшов до чоловіка і витягнув його із автомобіля. Спочатку вони стояли розмовляли, а потім ОСОБА_4 ударив чоловіка головою, потім рукою по голові, внаслідок чого той упав. ОСОБА_4 почав бити його ногами, а потім вдарив чоловіка колінами по грудній клітці. В цей момент на вулиці нікого не було. Вона почала відтягувати ОСОБА_4 від свого чоловіка за капюшон куртки, на що у відповідь потерпілий матюкався і бив її по ногам. Потім ОСОБА_4 взяв її за руки і відштовхнув назад. В цей момент із заднього сидіння вискочив їх син і вона заштовхнула його назад в автомобіль та закрила двері. Потім вона почала тікати від ОСОБА_4 і побачила, як чоловік щось дістає із свого автомобіля. ОСОБА_4 підбіг до ОСОБА_6 і між ними почалася боротьба, а потім вона почула постріли. Потім ОСОБА_4 взяв цеглину і хотів кинути по їх автомобілю у якому був чоловік та дитина. Далі її чоловік поїхав, а вона побігла дворами до гаража. Там вони зустріли їх друга і з ним поїхали до міліції. Побоїв вона не знімала, а чоловіка забрала швидка допомога. Також свідок ОСОБА_6 показала, що коли ОСОБА_4 вийшов з автомобіля, то до нього підійшов свідок ОСОБА_5 і вони спілкувались між собою. ОСОБА_5 не розмовляв з ОСОБА_6. Її чоловік вийшов із автомобіля під тиском ОСОБА_4. ОСОБА_4 фізично не спонукав її чоловіка вийти із автомобіля. ОСОБА_4 ударив ОСОБА_6 своєю головою в обличчя, а потім правою рукою з великим розмахом по голові, від чого той упав і почав наносити удари ногами. ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 приблизно 5-6 ударів. Коли відбувалась сутичка вона стояла за автомобілем ОСОБА_4. На двох перших судових засіданнях її не допитували в якості свідка і вона була присутня в судовому засіданні коли допитували свідка ОСОБА_5. ОСОБА_6 не наносив удари ОСОБА_4. У потерпілого в руках між великим і вказівним пальцем був якийсь предмет, темно-сірого кольору. Вона не знає чи то був кастет, бо не знає, що таке кастет. Коли ОСОБА_4 наносив удари ОСОБА_6 упав у кущі, а його ноги були на асфальті. Потім ОСОБА_6 показала, що не бачила чи було щось у руках ОСОБА_4. Після оголошень її пояснень в судовому засіданні, ОСОБА_6 показала, що дані пояснення написані не її рукою, у неї в очах був туман і вона їх підписувала не дочитуючи.

Крім цього свідок ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_4 стояв із цеглиною над їх автомобілем після того, як ОСОБА_6 у нього вистрелив. ОСОБА_4 не брав цеглину до того, як ОСОБА_6 у нього вистрелив. ОСОБА_4 не ображав їх дитину. Коли ОСОБА_4 схватив її за руки, то міг її ударити, але не бив її в обличчя. Вона бачила, як її чоловік засовує руку під сидіння і витягнув якийсь предмет. Вона в цей момент була за їх автомобілем. ОСОБА_4 за нею не біг. Потерпілий в цей момент стояв між двома автомобілями. ОСОБА_6 підвівся, сперся на крило свого автомобіля і до нього підбіг ОСОБА_4. Вона наполягає, що ОСОБА_4 підбіг до ОСОБА_6. Вона не може сказати, чому постріли були в одну сторону.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що 03.05.2005р., близько 18 години, сиділа та дивилась телевізор. Почула як зупинились автомобілі, а потім почула крики підсудного і потерпілого. Вони вирішували кому куди треба їхати. Коли вона вийшла на балкон то між чоловіками відбувалась штовханина. ОСОБА_4 спіткнувся і разом із ОСОБА_6 упали. Дружина підсудного почала відтягувати ОСОБА_4. Потім вони підвелися і ОСОБА_4 стояв біля свого автомобіля. ОСОБА_6 щось взяв зі свого автомобіля, підбіг до потерпілого, розвернув його до себе та почав стріляти. Потім ОСОБА_6 поїхав, а вони викликали швидку допомогу.

Також ОСОБА_7 показала, що знайома з потерпілим. Вона проживає на першому поверсі і відстань від її балкону до місця події приблизно 7 метрів. У потерпілого ніякого предмета у руках не було. ОСОБА_6 ніхто руками чи ногами не бив. ОСОБА_4 не наздоганяв дружини ОСОБА_6 і не хватав її за руки. Боротьби між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 за пістолет не було. ОСОБА_6 просто підійшов до потерпілого, розвернув його до себе і почав стріляти. Огляд із її балкона був нормальний. В той момент листя ще не дуже розпустилось і вона чудово бачила всі події.

Експерт ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що експертиза №89 проведена на підставі ухвали суду. В ході проведеної експертизи було проведено обстеження ОСОБА_6. При огляді ОСОБА_6 було встановлено наявність у нього ознак цілого ряду симптомів, які вкладались в поняття енцефолопатії яка розвинулась в наслідок перенесеної травми. На думку експертів, які проводили обстеження ОСОБА_6, ступінь розвитку даної патології відповідає саме 2-й стадії вищезазначеного захворювання. Це підтверджується обєктивно неалегоричною систематикою та скаргами ОСОБА_6. Стосовно встановлення в інших медичних закладах після травматичної енцефолопатії 3 стадії, то є питання суто до цих закладів. Комісія експертів не вбачає що на сьогоднішній день у ОСОБА_6 мається обєктивні клінічні ознаки, які дають підстави віднести енцефолопатію до 3-ї стадії. Стан здоров»я ОСОБА_6 на сьогоднішній день визначений як задовільний і відповідно до цього він може приймати участь в слідчих діях і нема ознак тих захворювань, які давали підстави вважати, що він не може утримуватись в умовах СІЗО чи в місцях позбавлення волі.

Крім показів потерпілого та свідків вина ОСОБА_2 обєктивно підтверджується наступним.

- протоколом огляду місця пригоди від 03.05.2005р., згідно якого на дорозі біля будинку АДРЕСА_1 були виявлені плями бурого кольору схожі на кров.

Т.1 а.с.8.

- протоколом огляду автомобіля «Форд Скорпіо» д.н.НОМЕР_1, згідно якого в салоні вказаного автомобіля був вилучений револьвер моделі «МЕ38 Роскеt-4К» №009370 калібру 4 мм., предмет схожий на патрон, 5 стріляних гільз;

Т.1 а.с.16.

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 18.08.2009р. за участю гр.ОСОБА_5, згідно якого останній показав, як саме ОСОБА_2 03.05.2005р., знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, заподіяв вогнепальне поранення гр.ОСОБА_4

Т.3 а.с.170-171.

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 18.08.2009 року за участю гр. ОСОБА_4, згідно якого останній показав, як саме ОСОБА_2 03.05.2005 року, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 , заподіяв йому вогнепальні поранення ;

Т.3 а.с.166-167, 185-186.

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 18.08.2009 року за участю гр.-ки ОСОБА_6, згідно якого остання показала, як саме ОСОБА_2 03.05.2005 року, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, заподіяв гр.ОСОБА_4 вогнепальні поранення;

Т.2 а.с.206-208.

- висновком судово-медичної експертизи № 1058 від 29.09.2005 року, згідно якого гр. ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки зліва з травматичним переломом четвертого ребра, пораненням переднього середостіння і верхівки сердця, з явищами гемоперікарда, лівостороннього гемоторакса, трьох непроникаючих поранень грудної стінки зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень , як небезпечні для життя в момент заподіяння;

Т.1 а.с.83-85.

- висновком балістичної експертизи № 5 від 26.05.2005 року, згідно якого вилучений із салону "Форд Сорпіо " д.н. НОМЕР_1 револьвер моделі МЕ 38 " Роскеt-4R № 009370 калібру 4 мм., до вогнепальної зброї не відноситься; предмет, схожий на патрон, був виготовлений саморобним способом шляхом досипання пороху в гільзу 4мм патрона «Флобера» кільцевого запалення відноситься до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї та стрільби з наданого револьвера; 5 стріляних гільз патрона «Флобера « , які не відносяться до боєприпасів і до стрільби непридатні ;

Т.1 а.с.96-102.

- висновком стаціонарної комісійної комплексної судово-психологічної експертизи №438 від 15.12. 2008 року, згідно якого ОСОБА_2 в період скоєного злочину ознак якого-небудь психічного захворювання тимчасового хворобливого розладу здоров*я психічної діяльності не виявляв і по своєму психічному стані в той період часу міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Також ОСОБА_2 не перебував в стані фізіологічного афекту та іншому емоційному стані, який би суттєво вплинув на його свідомість та діяльність в період скоєння інкримінованого йому діяння;

Т.2 а.с.244-254.

- висновком комплексної судово-медичної і балістичної експертизи №218188 від 14.09.2009р., згідно якого покази гр.ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 по механізму спричинення вогнепального поранення гр.ОСОБА_4 цілком спроможні.

Т.3 а.с.214-229.

- постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 23.12.2005р.

Т.1 а.с.129.

- висновками комісійної судово-медичної експертизи №89 від 15.03.2010р., згідно якої на даний час загальний стан здоров»я ОСОБА_2 є задовільний і він може мати соціальні контакти, брати участь у судових засіданнях. Стосовно захворювань, на які страждає ОСОБА_2, то у нього на сьогоднішній день має місце після травматична дис циркулярна енцефалопатія 2 стадії з вираженим церебрастеничним синдромом (як наслідок перенесеної у травні 2005р. черепно-мозкової травми), верето-судинна дистонія за церебральним типом. Виходячи зі стану здоров»я ОСОБА_2 та захворювань, які мають у нього місце на даний час, слід вважати, що зазначені захворювання мають хронічний перебіг з динамікою погіршення загального стану пацієнта, що в своєму кінцевому результаті може призвести до розвитку хронічної енцефалопатії 3 стадії (яка є в переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання затверджений Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерством охорони здоров»я України №3/6 від 18.01.2000р.), виникнення розвитку якої може бути дещо уповільнене за умов постійного амбулаторного нагляду за ОСОБА_2 з боку лікаря невропатолога з проведенням відповідного лікування.

Т.4 а.с.29-31.

- показами ОСОБА_2, які він давав у ході судового слідства, а саме, що повністю визнає вину, підтверджує всі обставини викладені в обвинувальному висновку.

Т.1 а.с.202.

Аналізуючи покази свідка ОСОБА_6, яка вказує, що її чоловік заподіяв вогнепальні поранення потерпілому обороняючись та захищаючи свою сім»ю, то суд до цих показів ставиться критично.

Покази ОСОБА_6 повністю спростовуються, показами підсудного ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, які не викликають у суду сумніву в їx достовірності у встановлених судом діянь підсудного, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Так, ОСОБА_6 стверджує, що її чоловік заподіяв поранення потерпілому обороняючись, однак у ході судового слідства було встановлено, що дійсно між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відбулася бійка, під час якої вони впали на землю. В подальшому дружина ОСОБА_2 відтягнула ОСОБА_4 від чоловіка і бійка припинилась. На момент, коли ОСОБА_2 взяв пістолет з автомобіля і заподіяв вогнепальні поранення ОСОБА_4 він не перебував у стані необхідної оборони, оскільки потерпілий нічим йому в той момент не погрожував і знаходився між своєю машиною та машиною підсудного. Також у ході судового засідання було встановлено, що ОСОБА_4 під час конфлікту ніяким чином, не міг погрожувати дитині підсудного, яка перебувала в салоні автомобіля, а також дружині підсудного, зі слів якої в момент, коли ОСОБА_2 діставав пістолет, вона знаходилась за автомобілем і потерпілий за нею не біг і таким чином загрози не було. Про те, що бійка припиналась і загрози життю та здоров»ю ОСОБА_2, його дружини та дитини зі сторони потерпілого не було, підвереджують, як сам потерпілий ОСОБА_4 так і свідки ОСОБА_5. і ОСОБА_7

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 заподіяв вогнепальні поранення ОСОБА_4 на ґрунті неприязних відносин та помсти і в його діях також відсутні ознаки перевищення меж необхідної оборони, оскільки на момент коли ОСОБА_2 взяв пістолет з автомобіля і заподіяв вогнепальні поранення ОСОБА_4, ні йому, ні його дружині та дитині потерпілий не загрожував.

Щодо показів свідка ОСОБА_6, що у потерпілого в руках був кастет, то вони спростовуються покази потерпілого та свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Навіть свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що спочатку бачила якийсь предмет в руках у потерпілого, однак в кінці допиту показала, що в руках потерпілого під час заподіяння йому вогнепальних поранень, нічого не було.

Щодо цеглини, то свідок ОСОБА_6 стверджує, що потерпілий взяв цеглину, після того, як пролунали постріли.

Стосовно показів ОСОБА_6, що потерпілий сам підбіг до підсудного і намагався забрати пістолет, то ці покази повністю спростовуються показами потерпілого та свідків по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Суд вважає, що своїми показами свідок ОСОБА_6, намагається допомогти своєму чоловіку уникнути кримінальної відповідальності за вчинення. Також у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що на двох попередніх судових розглядах даної кримінальної справи, вона не була заявлена свідком і весь час знаходилась у залі судового засідання при дачі показів потерпілого та свідків. За таких обставин суд до показів свідка ОСОБА_6 ставиться критично, оскільки були порушені вимоги ст.293 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд знаходить винність підсудного доведеною повністю, юридичну кваліфікацію скоєного ним злочину проводить за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що помякшують вину - щире каяття в скоєному, тяжкий стан здоровя, наявність на утриманні двох малолітніх дітей та статус інваліда 3 групи по загальному захворюванню, обставин, що обтяжує вину, не встановлено і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особу підсудного ОСОБА_2, який раніше не судимий, працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, позитивно характеризується, щиро розкаявся у скоєному злочині, наявність статусу пенсіонера та учасника війни у його матері ОСОБА_9, наявність ряду тяжких захворювань та статус інваліда 3 групи по загальному захворюванню, приходить до переконання про призначення основного покарання за ст.121 КК України нижче від найнижчої межі встановленої в санкції частини першої даної статті.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишити без розгляду, так як потерпілий у судовому засіданні попросив залишити його позов без розгляду.

Цивільний позов медичних установ задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на підсудного.

Речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. ст. 81, 330 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченому ст.121 ч.1 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити без змін - утримання під вартою в слідчому ізоляторі Держдепартаменту України з питань виконання покарань № 13 м. Києва, а строк відбуття покарання рахувати з моменту його затримання 23.06.2008р.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Цивільні позови стаціонарних медичних закладів задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_2 на користь:

- Київської міської клінічної лікарні №17 р/р35423005001329 в УДК м.Києва МФО 820019, код ЕДРПОУ 03319759, у відшкодування матеріальної шкоди, кошти у розмірі 730 гривень 73 копійки;

- Київської центральної міської клінічної лікарні р/р35415001001375 в УДК м.Києва МФО 820019, ЗКПО 01994095, у відшкодування матеріальної шкоди, кошти у розмірі 37 гривень 80 копійки;

- Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги р/р35426002001136 в УДК м.Києва МФО 820019, код по АКПО-00184945, у відшкодування матеріальної шкоди, кошти у розмірі 2 471 гривень 40 копійки;

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві на р/р 35221100105031 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285, кошти у розмірі 1082 гривень 77 копійок.

Речові докази по справі: револьвер моделі "МЕ38 Роскеt-4R, калібру 4 мм., патрон, 5 стріляних гільз, які знаходяться у камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС у м.Києві, знищити.

Апеляція на вирок може бути подана протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення через районний суд до Апеляційного суду м.Києва, а засудженим-в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: