Рішення № 11054213, 14.06.2010, Дружківський міський суд Донецької області

Справа №2-1068 2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Лебеженко В.О.

при секретарі Слободкіній Т.І.

за участю представника відповідача Чикалова К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2009 рік та разової грошової допомоги як інваліду війни за 2009 рік, -

В С Т А Н О В И В :

12 квітня 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Дружківського управління праці та соціального захисту населення, в якій вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Згідно висновку МСЕК йому встановлено третю групу інвалідності, повязану з наслідками Чорнобильської катастрофи. Згідно ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він набув право на одержання щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Незважаючи на вимоги Закону, відповідач не виплачує йому щорічну компенсацію, в результаті чого за 2009 рік недоплата складає 2976 грн. Просить суд стягнути з відповідача недоотриману суму на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 5246 грн.

Відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” йому був наданий статус ветерана війни (3-тя група інвалідності). Цим Законом йому передбачена щорічна грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, яка повинна бути виплачена до 5 травня кожного року. Фактично відповідач сплатив: за 2009 рік 380 грн. Вважає, що відповідач недоплатив йому щорічну допомогу як інваліду війни за 2009 рік у сумі 2608 грн.

Просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради на його користь недоплачену суму щорічної грошової допомоги як інваліду війни за 2009 рік у розмірі 2976 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не зявився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача Чикалов К.В. проти позовних вимог заперечував та пояснив, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. З метою реалізації положень даного Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 18.03.2009 року №211 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", якою встановлено розмір грошової допомоги інваліду війни 3 групи у сумі 380 грн.

Виплати на оздоровлення Дружківським управлінням праці та соціального захисту населення проводились в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Щодо стягнення щорічної компенсації за 2009 рік, то на рахунок управління був накладений арешт, тому виплати не проводились. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.10).

Згідно довідки МСЕК серія ДОН-04 №016261 позивачу ОСОБА_2 повторно була встановлена третя група інвалідності повязана з виконанням обовязків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 30.04.2009 року безстроково (а.с.6).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоровя довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 3 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам третьої групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми виплат.

Встановлений у 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2005-2007 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2009 рік, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Пункту 28 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був викладений в такій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Дружківське управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Відповідно до ст.55 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” (зі змінами внесеними згідно із Законом від 6.11.2009 року №1715-ІV, розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2009 року складала 605 грн., з 1 квітня 2009 року 625 грн., з 1 липня 2009 року 630 грн., з 1 жовтня 2009 року 650 грн., з 1 листопада 2009 року 744 грн.

Згідно листа начальника Дружківського управління праці та соціального захисту населення від 26.10.2009 року допомогу на оздоровлення за 2009 рік буде нараховано в розмірі 90 грн. протягом 2010 року і виплачено при наявності фінансових коштів (а.с.9).

З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню:

за 2009 рік в сумі 2976 грн. (744х4)

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення щорічної грошової допомоги як інваліду війни за 2009 рік, суд зазначає наступне.

Згідно п.2 ч.2 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХІІ від 22.10.1993 року (з подальшими змінами та доповненнями) до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 набув статусу інваліда війни 3 групи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.10).

Згідно ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відповідно до Пункту 20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", частина 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", була викладена у новій редакції, згідно якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно рішення Конституційного Суду України №№10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в даних правовідносинах застосуванню підлягає частина 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка була доповнена відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367- ХІV від 25.12.1998 року, згідно якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення щорічної грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни 3 групи за 2009 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком підлягають задоволенню.

Згідно листа начальника Дружківського управління праці та соціального захисту населення від 26.10.2009 року позивачу була виплачена разова щорічна грошова допомога до 5 травня за 2009 рік у сумі 380 грн. (а.с.8).

Визначаючи розмір грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд виходить з наступного.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, який, відповідно до його преамбули, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст.58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 липня 2008 року складав 482 грн., а з 01 жовтня 2008 року складає 498 грн.

Таким чином, розмір грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік позивачу як інваліду війни 3 групи повинна становити 7 мінімальних пенсій за віком, що становить: 498 х 7 = 3486 грн. 00 коп.

З урахуванням отриманої позивачем разової щорічної допомоги до 5 травня за 2009 рік у сумі 380 грн. 00 коп., стягненню підлягає: 3486 - 380 = 3106 грн. 00 коп.

Оскільки при вирішенні справи суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню підлягає 2976 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від їх сплати.

На підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 131, 209, 212 - 215, 223-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2009 рік та разової грошової допомоги як інваліду війни за 2009 рік задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду 3 групи відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2009 рік у сумі 2976 (дві тисячі девятсот сімдесят шість) гривень 00 коп.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 недоплачену разову грошову допомогу до пятого травня як інваліду війни 3 групи відповідно до ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції Закону України №367-ХІV від 25.12.1998 року) за 2009 рік у сумі 2976 (дві тисячі девятсот сімдесят шість) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили: через 10 днів з дня проголошення рішення, якщо продовж цього строку не подана заява про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга; або через 20 днів після подання такої заяви, якщо не була подана апеляційна скарга; або після розгляду апеляційним судом у разі подання апеляційної скарги.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення, або 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: