Єдиний державний реєстр судових рішень номер провадження справи 16/22/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2023 Справа № 908/2465/22 (908/2011/22)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Авраменко К.О., розглянувши матеріали справи № 908/2465/22 (908/2011/22)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Важмашбуд, 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 40-З, оф. 130
до відповідача Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, каб, 9
про стягнення 2 300 315,99 грн,
в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (Південне шосе, 80, каб.9, м.Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00191129)
розпорядник майна арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович (пл.Вокзальна, 2, літ.Н, поверх 4, м.Дніпро, 49038)
У відсутність учасників
УСТАНОВИВ:
05.10.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Важмашбуд, м. Київ до відповідача Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 2 300 315,99 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 2 008 720 грн 54 коп., пеня у сумі 36 960 грн 46 коп., 3% річних в розмірі 30 873 грн 76 коп., інфляційні втрати в розмірі 223 761 грн 23 коп.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2022 справу № 908/2011/22 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою від 12.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №908/2011/22. Розгляд справи призначив за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 10.11.2022, яке відкладалося.
Ухвалою від 12.12.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 908/2011/22 до судового розгляду по суті на 28.12.2022.
Зазначається, що ухвалою від 19.12.2022 у справі № 908/2465/22 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. відкрив провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.
Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ ММК імені Ілліча суд здійснив 19.12.2022 (номер публікації 69739).
Частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Частиною 3 статті 7 КУзПБ унормовано, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Ухвалою від 28.12.2022 у справі № 908/2011/22 (суддя Горохов І.С.) суд задовольнив заяву Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про передання справи для розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство та передав матеріали справи № 908/2011/22 до Господарського суду Запорізької області, в провадженні якого перебуває справа № 908/2465/22 про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча для розгляду спору в межах вказаної справи.
За результатами автоматизованого розподілу, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2023, розгляд судової справи № 908/2011/22 визначено судді Ніколаєнку Р.А.
З огляду на викладені вище обставини та правові норми, ухвалою від 16.01.2023 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. справу за позовом ТОВ Важмашбуд до ПрАТ ММК імені Ілліча про стягнення 2 300 315,99 грн прийняв до розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ ММК імені Ілліча; ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, підготовче засідання призначив на 15.02.2023 о 10.00.
Суд у зазначеній ухвалі звернув увагу позивача на правові положення ч. 1 ст. 45 КУзПБ щодо заявлення вимог конкурсних кредиторів у справі про банкрутство, повідомив про офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ ММК імені Ілліча, що відбулося 19.12.2022 (номер публікації 69739).
Позивач грошові вимоги до ПрАТ «ММК ім.Ілліча» - боржника у справі про банкрутство № 908/2465/22 в межах цієї справи не заявив.
Слід зазначити, що наразі в Україні триває воєнний стан, який введений згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні та неодноразово продовжувався.
Водночас, Господарський суд Запорізької області не зупинив та здійснює судочинство відповідно до ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану, враховуючи роз`яснення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, оприлюднені 04.03.2022.
Ухвалою від 15.02.2023 суд відклав підготовче засідання з розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча» позову ТОВ «Важмашбуд» до ПрАТ «ММК ім.Ілліча» до 16.03.2023, 11.45.
Ухвалою від 16.03.2023, зважаючи на встановлені ч.1 ст.195 ГПК України процесуальні строки, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрив підготовче провадження з розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча» справи за позовом ТОВ «Важмашбуд» до ПрАТ «ММК ім.Ілліча» про стягнення 2 300 315,99 грн та призначив справу до судового розгляду по суті. Судове засідання призначив на 12.04.2023, 11.30.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв, клопотань від відповідача на дату призначеного ухвалою від 16.03.2023 судового засідання не надійшло.
Неявку представника відповідача суд не знайшов перешкодою для розгляду справи по суті та підставою для відкладення судового засідання.
Ухвалою про призначення судового засідання явку в засідання розпорядника майна відповідача, представників позивача, відповідача суд визнав необов`язковою.
Відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання шляхом надсилання ухвали суду за його адресою реєстрації згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адреси електронної пошти, відомості про які наявні у справі.
Доцільно зазначити, що з аналізу положень ст.202 ГПК України слідує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Також суд не знайшов перешкодою для розгляду справи по суті й неявку представника позивача, який також в судове засідання не викликався.
Натомість, суд знайшов наявні у справі докази достатніми для вирішення спору по суті та прийняття судового рішення. Наявні у справі заяви по суті справи, пояснення, клопотання, дозволяють встановити позиції сторін щодо спору.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Важмашбуд» - Позивач послалося на невиконання ПрАТ «ММК ім.Ілліча» - Відповідачем зобов`язань з оплати виконаних підрядних робіт за укладеним сторонами договором № 953 від 25.06.2021 та утворення у зв`язку з цим заборгованості в сумі 2 008 720 грн 54 коп, що в свою чергу потягло наслідком нарахування за період прострочення пені, 3% річних та втрат від інфляції згідно умов договору та ст.625 ЦК України.
В ході розгляду справи Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій фактично підтвердив заявлені до стягнення суми позовних вимог та додатково заявив до стягнення з Відповідача судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу у повному обсязі. За змістом заяви підсумовано, що розмір судових витрат Позивача, до складу яких входять витрати на професійну правничу допомогу, становить 161 504,74 грн та складається з 34 504,73 грн судового збору та 127 000,00 грн витрат, що можуть бути понесені Позивачем під час розгляду справи у судах трьох інстанцій.
Відповідач у відзиві (б/н від 06.12.2022) заперечив проти заявлених вимог, зазначивши, що Позивач не підтвердив факт вручення Відповідачу спірних рахунків, не обґрунтував початок перебігу строку виконання зобов`язання, який ним визначений в позовній заяві, а отже позов є передчасним і оскільки Позивач не підтвердив факт прострочення виконання зобов`язання Відповідачем, то відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви, покласти на Позивача судові витрати, а в разі якщо суд дійде висновків про задоволення позову зменшити суму пені до 1%.
Також у відзиві Відповідач звернув увагу, що сума витрат Позивача на професійну правничу допомогу є надто завищеною, а матеріали справи не свідчать про доцільність та неминучість витрат, позовна заява значної мірою є відтворенням претензії, спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, без особливостей у правовідносинах, щодо таких спорів є усталеною судова практика.
Фіксування судового засідання технічним засобом згідно з ч.3 ст.222 ГПК України не здійснювалась, за наслідками засідання суд ухвалив рішення.
Вивченням матеріалів справи, наданням оцінки правовідносинам сторін, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.
Предметом розгляду справи є позовні вимоги ТОВ «Важмашбуд» - Позивача до ПрАТ «ММК ім.Ілліча про стягнення 2 300 315,99 грн, з яких: 2 008 720 грн 54 коп. основна заборгованість, 36 960 грн 46 коп. - пеня, 30 873 грн 76 коп. - 3% річних, 223 761 грн 23 коп. - втрати від інфляції.
У підставу позову покладено умови укладеного між Позивачем та Відповідачем договору № 953 від 25.06.2021.
До спірних відносин підлягають застосуванню такі нормативно-правові положення.
Ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить Господарський кодекс України, ч.ч.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст.610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За приписами ч.1ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до укладеного сторонами Договору № 953 від 25.06.2021 (далі Договір) ПрАТ «ММК ім.Ілліча» (Відповідач) Замовник доручає, а ТОВ «Важмашбуд» (Позивач) Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах цього Договору роботи, перелік яких наводиться у специфікаціях (за текстом Договору роботи). Роботи виконуються на території ПрАТ «ММК ім.Ілліча», якщо інше не обумовлено в специфікації. Замовник зобов`язується представити Підряднику об`єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та у строки, передбачені Договором.
У п.3.1 Договору узгоджено, що ціна робіт, виходячи зі специфіки та способів виконання робіт, визначається на підставі погоджених сторонами кошторисів (калькуляцій) та зазначається в специфікаціях до Договору. Загальну вартість Договору складає сума вартості усіх робіт, виконаних за Договором та зазначених у специфікаціях до нього.
Специфікацією № 1 від 19.07.2021 до Договору, підписаною та скріпленою печатками з обох сторін Договору, підтверджується домовленість сторін про виконання Позивачем робіт з капітального ремонту будівлі корпусу підготовки шихти загальною вартістю робіт в сумі 17 880 279 грн 85 коп. з ПДВ, Специфікацією № 2 від 19.07.2021, також підписаною та скріпленою печатками з обох сторін Договору, підтверджується домовленість про виконання Позивачем робіт з капітального ремонту будівлі корпусу агломерації загальною вартістю 5 170 072 грн 55 коп.
За умовами розділу 8 Договору, здача та приймання робіт здійснюється відповідно до чинних норм і правил та оформлюється актами приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, підтвердженими довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3.
Надані Позивачем акти приймання виконаних підрядних робіт, які є належно оформленими, підписаними та скріпленими печатками з обох сторін Договору, підтверджується виконання Позивачем та прийняття Відповідачем обумовлених підрядних робіт, а саме: виконання робіт згідно Специфікації № 1 від 19.07.2021 підтверджується актами № 1 від 24.09.2021 (за вересень 2021) на суму 3 451 610 грн 62 коп., № 2 від 25.10.2021 (за жовтень 2021) на суму 491 783 грн 87 коп., № 3 від 25.10.2021 (за жовтень 2021) на суму 4 030 697 грн 51 коп., № 4 від 25.11.2021 (за листопад 2021) на суму 3 784 802 грн 33 коп., №7 від 25.12.2021 (за грудень 2021) на суму 2 368 029 грн 66 коп., № 9 від 25.01.2022 (за січень 2022) на суму 1 667 017 грн 07 коп.; виконання робіт згідно Специфікації № 2 від 19.07.2021 підтверджується актами № 1 від 25.10.2021 (за жовтень 2021) на суму 960 278 грн 65 коп., № 5 від 25.11.2021 (за листопад 2021) на суму 895 402 грн 72 коп., № 8 від 25.12.2021 (за грудень 2021) на суму 784 139 грн 38 коп., № 10 від 25.01.2022 (за січень 2022) на суму 343 703 грн 47 коп.
Загальна вартість виконаних робіт склала 18 777 465 грн 28 коп.
Розділом 10 Договору сторони передбачили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов Договору, в тому числі відповідальність Підрядника за низку порушень у вигляді штрафів.
Актами приймання-передачі наданих ТМЦ, послуг (виконаних робіт) № 94226249 від 08.10.2021 на суму 20500 грн 00 коп., № 94258132 від 21.10.2021 на суму 22500 грн 00 коп., № 94357460 від 06.12.2021 на суму 21000 грн 00 коп., № 94394052 від 21.12.2021 на суму 10000 грн 00 коп., № 94429139 від 14.01.2022 на суму 30000 грн 00 коп., № 94451940 від 27.01.2022 на суму 500 грн 00 коп. та № 94473247 від 07.02.2022 на суму 2000 грн 00 коп., підписаними та скріпленими печатками обох сторін, підтверджується застосування Відповідачем до Позивача штрафних санкцій (штрафів) на загальну суму 106500,00 грн, з огляду на що Позивач зазначив про належну Відповідачу оплату за Договором в сумі 18 670 965 грн 28 коп. вартості виконаних робіт.
Також Позивач зазначив про здійснення Відповідачем часткової оплати виконаних за Договором робіт, що підтвердив документально - платіжними дорученнями 4500124746 від 24.11.2021 на суму 3 408 610 грн 62 коп., № 4500136727 від 24.12.2021 на суму 491 783 грн 87 коп., № 4500136728 від 24.12.2021 на суму 4 030 697 грн 51 коп., № 4500136729 від 24.12.2021 на суму 960 278 грн 65 коп., № 4500011662 від 26.01.2022 на суму 3 784 802 грн 33 коп., № 4500022399 від 18.02.2022 на суму 864 402 грн 72 коп., № 4500024420 від 23.02.2022 на суму 2 368 029 грн 66 коп. та № 4500024419 від 23.02.2022 на суму 753 639 грн 38 коп.
Позивач визначив суму заявленої до стягнення заборгованості Відповідача з урахуванням суми застосованих до нього (Позивача) штрафних санкції та здійснення часткової оплати робіт в загальній сумі 16 662 244 грн 74 коп, що склало 2 008 720 грн 54 коп. і суд визнав заявлені вимоги правомірними та обґрунтованими.
З аналізу змісту згаданих документів слідує, що залишилися неоплаченими виконані роботи у заявленій сумі по актах приймання виконаних підрядних робіт № 9 від 25.01.2022 згідно Специфікації № 1 від 19.07.2021 та № 10 від 25.01.2022 згідно Специфікації № 2 від 19.07.2021. Позивач представив подані ним податкові накладні по цих господарських операціях з квитанціями про їх реєстрацію з Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідач факт несплати не спростував, інакшого не встановлено.
В п.4.1 Договору сторони обумовили, що оплата Замовником виконаних робіт провадиться поетапно (щомісяця) протягом строку, зазначеного у відповідній Специфікації. Строк оплати починає обчислюватися від дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2в із додатками до актів КБ-2в, підтверджених довідками КБ-3 (або інших документів, погоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього Договору), на підставі наданих Підрядником рахунків та зареєстрованих податкових накладних.
У відповідності до умов Специфікацій № 1 та № 2 від 19.07.2021 здійснення оплати виконаних робіт обумовлено з відстрочкою платежу 60 календарних днів від дати підписання сторонами акту виконаних робіт.
Таким чином, граничний строк оплати робіт по актах приймання виконаних підрядних робіт № 9 від 25.01.2022 та № 10 від 25.01.2022 припав на 26.03.2022.
Заперечення Відповідача про недоведення Позивачем факту прострочення виконання зобов`язання з оплати Позивачем та передчасність позову через ненадання рахунків з доказами їх вручення Відповідачу суд вважає такими, що не заслуговують на увагу.
Виконання робіт, які зобов`язався оплатити Відповідач, підтверджується первинними документами актами приймання виконаних підрядних робіт, підписаними 25.01.2022, і саме з виконанням робіт та документуванням цього факту пов`язується відлік строку виконання контрагентом за договором зобов`язання з оплати. Таке ж простежується й в умовах 4.1 Договору між сторонами разом з умовами специфікацій.
Рахунок на оплату, на будь-який випадок, не являється первинним документом, що підтверджує виконання робіт, а є документом інформаційного в частині платіжних реквізитів характеру.
Факт прострочення виконання зобов`язання та утворення заборгованості Відповідача в сумі 2 008 720 грн 54 коп. є належно підтвердженим.
У п. 10.2. Договору сторони дійшли згоди, що у разі порушення строку оплати виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.
За період прострочення з 27.03.2022 по 26.09.2022 Позивач нарахував Відповідачу пеню, сума якої склала 36 960,46 грн.
Розрахунок Позивач виконав правильно, з дотриманням умов Договору та припису ст.232 ГК України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведеної норми Позивач нарахував Відповідачу 3 проценти річних за період прострочення з 27.03.2022 по 29.09.2022, що склало 30 873,76 грн, а також суму втрат від інфляції за період з квітня по серпень 2022 року, що склало 34 504,74 грн.
Розрахунки цих нарахувань Позивач виконав також правильно.
За таких викладених вище обставин суд знайшов позовні вимоги правомірними, обґрунтованими, належно підтвердженими наявними у справі документами та матеріалами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відносно заявлення Відповідача про зменшення розміру пені суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Ст.233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч.1). Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2).
В обґрунтування заявлення Відповідач зазначив, що наразі відчуває серйозні фінансові труднощі через неможливість ведення господарської виробничої діяльності, що викликано обставинами воєнного стану.
Суд зазначає, що діяльність судів України в період воєнного стану регламентується, зокрема, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 12-2 якого встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Обставин та наслідки воєнного стану закон не визначає безумовною підставою для звільнення від відповідальності чи зменшення її обсягу. Це має доводити сторона на загальних підставах.
Позивач не надав ґрунтовних доказів на підтвердження наявності підстав для зменшення належної до сплати пені в розрізі ст.551 ЦК України, ст.223 ГК України.
При цьому суд звертає увагу, що в даному випадку згідно з умовами Договору розмір відповідальності Відповідача у вигляді сплати пені є щадним, враховуючи застосування при її розрахунку договірного розміру 0,01% від суми заборгованості, на відміну від можливого розміру із застосуванням при розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, який би був в рази більшим (подвійна облікова ставка НБУ у періоді розрахунку становить 20% в березні, квітні та до 02.06.2022 (0,05%), надалі - 50% (0,14%)). Також згідно з умовами Договору застосовані обмеження періоду розрахунку, передбачені ст.232 ГК України.
Зважаючи на викладене, суд не знайшов підстав для зменшення Відповідачу розміру належної до сплати пені.
Таким чином, позов суд задовольнив в повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір по справі в розмірі 34 504 грн 74 коп. покладається на Відповідача. Ця сума підлягає відшкодуванню Позивачу Відповідачем.
Стосовно заявлення Позивача про покладення на Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу суд дійшов таких висновків.
У відповідності до ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За положеннями ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, нормами ГПК України передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
За положеннями ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 5 ст.126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як згадано в описовій частині рішення, Позивач в заяві про збільшення розміру позовних вимог зазначив, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 127 000,00 грн витрат, що можуть бути понесені Позивачем під час розгляду справи у судах трьох інстанцій. У прохальній частині заяви Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі (без зазначення конкретної суми).
Відповідач у відзиві заперечив проти визначеної Позивачем суми витрат на правничу допомогу, про що також наведено в описовій частині рішення, фактично заявивши клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу, і доводи Відповідача суд визнав небезпідставними.
На підтвердження розміру витрат Позивач надав договір № 01/09 про надання професійної правничої допомоги віл 01.09.2022, укладений ним, як Клієнтом, з Адвокатським бюро «Данила Тивоненка «Пріоритет» (далі Договір) з Додатком № 1 від 19.09.2022 до Договору Перелік та вартість послуг за Договором (далі Перелік).
У Переліку наведені найменування, обсяг послуг та їх вартість, загальна вартість окреслених послуг становить 127 000,00 грн і саме ця сума фігурує за змістом відповідної заяви Позивача.
Серед послуг за Переліком значаться послуги щодо перегляду справи в суді апеляційної інстанції вартістю від 30000,00 грн та послуги щодо перегляду справи в Верховному Суді вартістю від 50000,00 грн.
Суд зазначає, що в цій частині заявлення витрат до відшкодування є безумовно безпідставним та прямо суперечить ст.129 ГПК України. Ймовірні витрати у будь-якому разі не можуть заявляться до відшкодування з іншої сторони.
Однак крім того, Позивач надав Акт № 1 від 21.11.2022 надання послуг до Договору, згідно з яким загальна вартість послуг адвоката становить 38000,00 грн (за змістом заяви ця сума не згадується) та складається з таких сум: 8000,00 грн консультаційні послуги, 15000,00 грн складання позовної заяви, 5000,00 грн підготовка до подачі позовної заяви з добіркою необхідних матеріалів до суду, 10000,00 грн представництво інтересів Клієнта в засіданнях суду 10.11.2022 та 12.12.2022.
Суд вважає, що враховуючи характер та зміст правовідносин сторін, складність справи, яка є незначною, та розрахунків, обсяг необхідних до опрацювання документів, які не є спірними, а також й зміст засідань суду 10.11.2022 та 12.12.2022, сума заявлених до визнання витрат на правову допомогу (як у повному обсязі 127 000,00 грн, так і за Актом № 1 від 21.11.2022 38000,00 грн) не узгоджується з критеріями обґрунтованості, розумності та співмірності відповідно до заявлених позовних вимог, розмір витрат є надмірним, у зв`язку з чим розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, підлягає зменшенню. Суд вважає можливим присудження до відшкодування Відповідачем Позивачу 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Цю суму слід стягнути з Відповідача на користь Позивача.
Керуючись ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 126, 129, 194, 195, 232, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, каб, 9, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Важмашбуд (02068, м.Київ, вул. Драгоманова, буд. 40-З, оф. 130, код ЄДРПОУ 01236963) 2 008 720 /два мільйони вісім тисяч сімсот двадцять/ грн 54 коп. основного боргу, 36 960 /тридцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят/ грн 46 коп. пені, 30 873 /тридцять тисяч вісімсот сімдесят три/ грн 76 коп. - 3% річних, 223 761 /двісті двадцять три тисячі сімсот шістдесят одну/ грн 23 коп. втрат від інфляції та 34 504 /тридцять чотири тисячі п`ятсот чотири/ грн 74 коп. відшкодування судового збору.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, каб, 9, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Важмашбуд (02068, м.Київ, вул. Драгоманова, буд. 40-З, оф. 130, код ЄДРПОУ 01236963) 5 000 /п`ять тисяч/ грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Копії ухвали надіслати сторонам спору, розпоряднику майна ПрАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (за наявності відомостей - на електронні адреси з ЕЦП судді).
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 28.04.2023.
Суддя Р.А.Ніколаєнко
Судове рішення № 110526359, Господарський суд Запорізької області було прийнято 12.04.2023. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/2465/22 (908/2011/22). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: