Рішення № 110519376, 24.04.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року Справа № 160/3172/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/3172/23 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 440438,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що щодо відповідача обліковується податковий борг: 1) заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що виникла в результаті несплати у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 2681,10 грн; 2) заборгованість по військовому збору, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 136,81 грн; 3) заборгованість по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 260755,96 грн.; 4) заборгованість по орендній платі виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 176864,58 грн., який не сплачено в добровільному порядку, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3172/23, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

03 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує, посилається при цьому на сплив строку звернення до суду.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Податковим органом сформовано податкову вимогу від 22.05.2015 року №1055-04, відповідно до якої в позивача наявний податковий борг у розмірі 6908,05 грн, з яких 6771,59 грн з податку 18050400 (єдиний податок), 137,26 грн з податку 18010900 (орендна плата). У позовній вимозі міститься відмітка про її особисте отримання відповідачем 26.05.2015 року.

Щодо заборгованості по сплаті податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до відомостей з інтегрованої картки відповідача з податку на доходи фізичних осіб заборгованість утворена згідно податкових декларацій про майновий стан і доходи від 09.02.2018 року №2136 на суму 632,22 грн, від 02.02.2019 року №14307999 на суму 669,75 грн, від 01.02.2022 року №9426655671 на суму 972,00 грн, а також донарахування штрафних санкцій на суму 340 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення від 24.05.2021 року №0074782407 на суму 340,00 грн, загальний розмір заборгованості 2681,10 грн.

Відповідно до звітної податкової декларації про майновий стан і доходи від 09.02.2018 року, поданої відповідачем за 2017 рік, відповідачем як платником податку самостійно визначено розмір податку на доходи фізичних осіб у розмірі 632,22 грн, а також розмір військового збору 52,69 грн.

Відповідно до звітної податкової декларації про майновий стан і доходи від 02.02.2019 року, поданої відповідачем за 2018 рік, відповідачем як платником податку самостійно визначено розмір податку на доходи фізичних осіб у розмірі 669,75 грн, а також розмір військового збору 55,81 грн.

Відповідно до звітної податкової декларації про майновий стан і доходи від 31.01.2022 року (зареєстрована 01.02.2022 року), поданої відповідачем за 2021 рік, відповідачем як платником податку самостійно визначено розмір податку на доходи фізичних осіб у розмірі 972,00 грн.

Згідно податкового повідомлення рішення від 24.05.2021 року №0074782407 до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб (11010500) в зв`язку з порушенням гл. 2, ст. 49, п. 49.18, пп. 49.18.5. податкового кодексу України. В наявності відмітка про отримання зазначеного повідомлення-рішення відповідачем 25.05.2021 року.

Аналогічні відомості викладено у розрахунку виникнення податкового боргу, штрафних санкцій та пені відповідача.

Щодо заборгованості з військового збору.

Відповідно до відомостей з інтегрованої картки відповідача щодо військового збору заборгованість утворена на підставі податкових декларацій про майновий стан від 02.02.2019 року №14307999 на суму 55,81 грн, від 01.02.2022 року №94226655671 на суму 81,00 грн, загальний розмір заборгованості 136,81 грн.

Відповідно до звітної податкової декларації про майновий стан і доходи від 02.02.2019 року, поданої відповідачем за 2018 рік, відповідачем як платником податку самостійно визначено розмір податку на доходи фізичних осіб у розмірі 669,75 грн, а також розмір військового збору 55,81 грн.

Аналогічні відомості викладено у розрахунку виникнення податкового боргу, штрафних санкцій та пені відповідача.

Щодо податку на нерухоме майно.

Відповідно до відомостей з інтегрованої картки відповідача щодо податку на нерухоме майно заборгованість утворена на підставі податкових повідомлень-рішень від 16.06.2017 року №11624-13 на суму 34826,88 грн, від 19.03.2018 року №0424977/1315-0412 на суму 64700,16 грн, від 14.03.2019 року №0047752-5353-0412 на суму 75274,59 грн, від 25.02.2020 року №0009234-5340-0412 на суму 42186,53 грн, від 11.05.2021 року №0817795-2407-0412 на суму 43767,80 грн, загальний розмір заборгованості 260755,96 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 11.05.2021 року №0817795-2407-0412 позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухомість за 2020 рік на суму 43767,80 грн.

Згідно конверту рекомендованого поштового відправлення №4902501622387 податкове повідомлення-рішення від 11.05.2021 року №0817795-2407-0412 відповідачу не доставлено та повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 25.02.2020 року №0009234-5340-0412 позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухомість за 2019 рік на суму 42186,53 грн.

Згідно конверту рекомендованого поштового відправлення №5200506416539 податкове повідомлення-рішення від 25.02.2020 року №0009234-5340-0412 відповідачу не доставлено та повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14.03.2019 року №0047752-5353-0412 позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухомість за 2018 рік на суму 75274,59 грн. В податковому повідомлення-рішення міститься відмітка про його особисте отримання відповідачем 19.09.2019 року.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.03.2018 року №0424977/1315-0412 позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухомість за 2017 рік на суму 64700,17 грн.

Згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення №5250100672477 відповідач 14.07.2018 року отримав податкове повідомлення-рішення від 19.03.2018 року №0424977/1315-0412.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 16.06.2017 року №11624-13 позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухомість за 2016 рік на суму 34826,88 грн.

Згідно конверту рекомендованого поштового відправлення №5200505357121 податкове повідомлення-рішення від 16.06.2017 року №11624-13 відповідачу не доставлено та повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.

Аналогічні відомості викладено у розрахунку виникнення податкового боргу, штрафних санкцій та пені відповідача.

Щодо орендної плати з фізичних осіб.

Відповідно до відомостей з інтегрованої картки відповідача щодо податку на нерухове майно заборгованість утворена на підставі податкових декларацій з плати за землю від 15.02.2017 року №1700004150, від 12.02.2018 року №2202, від 20.02.2019 року №15902691, від 22.02.2019 року №16029521, а також на підставі податкового податкових повідомлень-рішень від 29.04.2021 року №669260-2407-0417, від 29.04.2021 року №669260/1-2407-0417, загальний розмір заборгованості 176864,58 грн.

Відповідно до звітної податкової декларації з плати за землю від 15.02.2017 року, поданої відповідачем за 2017 рік, відповідачем як платником податку самостійно визначено розмір податку орендної плати в сумі 31416,27 грн.

Відповідно до звітної податкової декларації з плати за землю від 15.02.2017 року, поданої відповідачем за 2018 рік, відповідачем як платником податку самостійно визначено розмір податку орендної плати в сумі 31416,27 грн.

Відповідно до звітної податкової декларації з плати за землю від 15.02.2017 року, поданої відповідачем за 2019 рік, відповідачем як платником податку самостійно визначено розмір податку орендної плати в сумі 22034,70 грн.

Відповідно до уточнюючої податкової декларації з плати за землю від 15.02.2017 року, поданої відповідачем за 2019 рік, відповідачем як платником податку самостійно визначено розмір податку орендної плати в сумі 29379,60 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 29.04.2021 року №669260/1-2407/0417 позивачу визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік на суму 43635,23 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 29.04.2021 року №669260/2407/0417 позивачу визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2021 рік на суму 43635,23 грн.

Згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення №5200506789009 відповідач 05.08.2021 року отримав податкове повідомлення-рішення від 29.04.2021 року №669260/1-2407/0417 та 29.04.2021 року №669260/2407/0417.

Аналогічні відомості викладено у розрахунку виникнення податкового боргу, штрафних санкцій та пені щодо ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджується безперервність існування у відповідача податкового боргу з дати винесення вищевказаної податкової вимоги.

Доказів сплати податкового боргу відповідачем не надано.

В рамках реалізації державної податкової політики відповідач як орган стягнення звернувся з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим кодексом та іншими законами України.

За приписами підпункту 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4. ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підп. 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За пунктами 95.1.-95.4. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За вимогами підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України зобов`язано платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

Підпунктом податкове 14.1.157 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

За п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

На виконання вищевказаних положень Податкового кодексу України позивач у встановленому порядку надіслав на адресу відповідача податкову вимогу, яка отримана вдповідачем.

Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Між тим, 24.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/14361/16 вказав, що для встановлення факту направлення (вручення) фізичній особі податкового повідомлення-рішення поштою у встановленому законодавством порядку, дослідженню підлягають: відповідність адреси одержувача у поштовому відправленні місцю проживання або останньому відомому місцезнаходженню фізичної особи; повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому зазначено дату вручення або причини невручення тощо.

З огляду на положення п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України та той факт, що конверт, направлений відповідачеві за його місцезнаходженням згідно відомостей ЄДРПОУ, був повернутий з відповідною відміткою, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення вважається врученою відповідачеві належним чином.

Відповідно до пп. 129.1.1. та 129.1.2. п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

Початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов`язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Аналогічний правовий висновок сформовано у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2022 року по справі №380/7694/20.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу, формування щодо такого податкового боргу контролюючим органом податкової вимоги, а також безперервність існування такого боргу у позивача з моменту формування податкової вимоги до звернення позивача до суду, при цьому докази оскарження та скасування такої податкової вимоги в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо розмірів заявлених до стягнення коштів, їх обґрунтованості, відсутність доказів оскарження податкових-повідомлень рішень, самостійного визначення сум податкових зобов`язань та самостійного погашення відповідачем податкового боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.

Щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду для стягнення податкового боргу, то суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до статті 102 пункту 102.4 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Законом України від 17.03.2020 № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 18.03.2020, до Податкового кодексу України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктами 52-1-52-5.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (із змінами, внесеними Законом від 13.05.2020 № 591-IX) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Проте дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану (зміни внесені Законом України від 15.03.2022 №2120-IX).

Разом з тим, відповідно до вимог п. 102.9 ст. 102 Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України від 15.03.2022 №2120-IX) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції Закону №2260-IX від 12.05.2022) визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Так, відповідно, до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, по всій території України з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан. При цьому в подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.11.2022 № 757/2022, що затверджений Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 21.11.2022 строком на 90 діб.

Отже, станом на дату подання позовної заяви зупинено строки давності, визначені нормами Податкового кодексу України, щодо стягнення податкового боргу.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

Суд зауважує, що в позовній заяві у відомостях щодо відповідача позивачем допущено описку в РНОКПП позивача, яка є очевидною виходячи з наявності в матеріалах справи податкової декларації позивача, податкової вимоги та відомостей з його інтегрованих карток платника податку з правильним РНОКПП.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 440 438,45 гривень (чотириста сорок тисяч чотириста тридцять вісім гривень 45 копійок).

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко