Рішення № 110519327, 16.03.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року Справа № 160/19631/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу роботи зазначеного у трудовій книжці, періоду навчання, військової служби, заробітної плати для обчислення пенсії, починаючи з дати звернення 11.09.2020 року та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок, за заявою поданою представником.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до 1996 року ОСОБА_1 проживав у м. Запоріжжя, а надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль. 11.09.2020 року представник позивача за нотаріально посвідченою довіреністю звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через Кам`янський відділ обслуговування громадян із заявою про призначення пенсії позивачу, як не працюючому пенсіонеру. До заяви були додані всі необхідні документи для призначення пенсії за віком. В зв`язку з відмовою в обслуговуванні в липні 2021 року з боку АТ КБ «ПриватБанк» в листопаді 2021 року на ім`я позивача відкрито рахунок в АТ «ОТП Банк». 12.09.2022 року представник позивача звернулась до пенсійного органу із заявою, в якій просила, зокрема, долучити заяву про перерахунок пенсійних виплат на банківський рахунок. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.10.2022 року повідомлено, що відповідно до пункту 2.9 зазначеного порядку, особа, яка звертається за пенсією, повинна пред`явити паспорт ( або інший документ, що посвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , оскільки позивач досяг усіх необхідних умов для призначенням пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання уточненої позовної заяви із зазначенням номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача; доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву від імені позивача; доказів сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.; заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

В установлений судом строк представником позивача були усунуті недоліки позовної заяви. Разом із заявою про усунення недоліків подано уточнену позовну заяву, в якій представник позивача просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу роботи зазначеного у трудовій книжці, періоду навчання, військової служби, заробітної плати для обчислення пенсії, починаючи з дати звернення 11.09.2020 року та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок, за заявою поданою представником.

Ухвалою суду від 16.01.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу 15-ти денний термін з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов.

02.03.2023 року відповідачем було надано відзив на позов, у якому зазначено, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані в установленому порядку. Разом з тим, представником позивача під час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою в інтересах ОСОБА_1 про призначення пенсії не було дотримано вимог пунктів 2.22 Порядку №22-1, а саме: не подано оригіналів документів, що засвідчують особу, місце її проживання (реєстрації) та вік. З питання надання заяви на виплату пенсії через банк було повідомлено, що згідно з Порядком виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки від 22.09.2016 № 662, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, заява про виплату пенсії подається одержувачем особисто або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку. Позивачем не було додержано порядку подання заяви про призначення пенсії та про виплату пенсії на банківський рахунок в АТ «ОТП Банк». У задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю жив та працював, у тому числі, на території України, що підтверджується трудовою книжкою.

У 1996 році позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.

З метою призначення пенсії за віком позивач через свого представника 11.09.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою в якій просив призначити, як непрацюючому пенсіонеру, пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.

До заяви було додано: нотаріально засвідчені копії довіреності, паспорта; оригінал та копія трудової книжки; копія картки платника податків та оригінал для звірення; заява про перерахунок пенсійних виплат на банківський рахунок; копія паспорта представника та оригінал для звіряння.

04.03.2021 року представником позивача Богач В.І. до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано заяву, в якій вона просила прийняти та надіслати на адресу представника рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.09.2020 року по призначення пенсії за віком.

17.08.2021 року повторно представником позивача ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано заяву, в якій вона просила прийняти та надіслати на адресу представника рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.09.2020 року по призначення пенсії за віком.

13.07.2022 року за підписом довіреної особи ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надана заява про виплату пенсії або грошової допомоги починаючи з 19.11.2021 року на поточний рахунок, який відкрито в АТ «ОТП Банк».

12.09.2022 року представником позивача Богач В.І. до пенсійного органу було подано заяву, якою представник просив долучити до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 заяву про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок відкритий в АТ «ОТП Банк».

11.10.2022 представнику позивача Богач В. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом 30646-23217/Б-01/8-0400/22, повідомлено, що відповідно до пункту 2.22 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України. Отже, розглянути питання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 можливо після надання вищезазначених документів.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо непризначення пенсії, ОСОБА_1 (через уповноваженого представника) звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 регулюється Законом України № 1788-XII від 05.11.1991 р. "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788) та Законом України № 1058-IV від 09.07.2003 р. "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).

Відповідно пункту б частини 1 статті 13 Закону №1788, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 29 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 24 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII та статті 114 Закону України № 1058-IV є наявність необхідного страхового та пільгового стажу, а також встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно частини 3 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років.

Отже, право на призначення пенсії за віком пов`язане з віком та наявним страховим стажем пенсіонера.

Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР право на забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною другою статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до статті 24 Конституції України, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В пункті 3.3. рішення № 25-рп/2009 Конституційний Суд України зробив висновок, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Отже, позивач, як громадянин України, має право на призначення йому пенсії незалежно від фактичного місця проживання, за умови дотримання інших вимог чинного законодавства про пенсійне забезпечення, як то необхідний страховий стаж, та при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, пільговий стаж.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що за загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) та отримання пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога відповідача про необхідність надання позивачем документу, який посвідчує його проживання (реєстрацію) є такою, що не відповідає нормам діючого законодавства.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30 вересня 2021 року у справі №540/4060/20 та від 11 травня 2022 року у справі № 540/1429/21, від 04.05.2022 у справі № 805/5133/18-а та від 18.10.2022 року у справі 280/4176/19.

Щодо розгляду заяви представника ОСОБА_1 Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виплату пенсії через банк, суд зазначає наступне.

Як визначено частиною першою статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 47 Закону №1058 визначено, що пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.

Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями тощо шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (в уповноважених банках визначений Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року №662) (далі - Порядок №1596).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1596, виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).

Проте, так як місце фактичного проживання позивача є країна Ізраїль, зазначений пункт не розповсюджується на позивача.

Згідно пункту 6 Порядку №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку.

Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.

На підставі пунктів 12,13 Порядку №1596, органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення. Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка складена згідно з додатку 1 Порядку № 1596 та може бути подана до пенсійного органу відповідно до пункту 10 Порядку №1596.

Аналогічні положення закріплені у пункті 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1(надалі - Порядок № 22-1), яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596(зі змінами).

Статтею 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено право застрахованої особи обирати порядок здійснення виплати пенсії та право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

В свою чергу, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку № 22-1).

Як встановлено матеріалами справи, а саме відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.10.2022 року № 30646-23217/Б-01/8-0400/22 представнику позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було розглянуто питання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 .

З наданого відзиву на позовну заяву, відповідачем зазначено, що заява позивача від 11.09.2020 року про призначення пенсії за віком була розглянута та за результатами її розгляду було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, через відсутність необхідного стажу, що дає право на призначення пенсії за віком. Відповідачем не взято до уваги трудову книжку від 10.08.1971 року, оскільки записи в трудовій книжці позивача не відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях від 20.06.1974 року №162 (на титульній сторінці відсутня печатка підприємства).

Однак, відповідачем не було надано доказів прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу за результатом розгляду заяви від 11.09.2020 року.

Відсутні докази прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу за результатом розгляду заяви від 11.09.2020 року і в відмовній пенсійній справі позивача, яка була витребувана судом та надана відповідачем до матеріалів справи.

Отже, відповідачем не доведено той факт, що зава позивача від 11.09.2020 року була розглянута пенсійним органом та за результатом розгляду було прийняте рішення.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку, відповідачем за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 11.09.2020 року не було прийнято жодного рішення, не надано оцінку документам доданим до заяви, не обраховано стаж його роботи, що є передумовою для вирішення питання про наявність права для призначення пенсії.

В даному спорі суд не обраховує страховий та пільговий стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача необхідного стажу, а обов`язковою передумовою призначення пенсії, зокрема на пільгових умовах є наявність визначеного законом стажу роботи.

З огляду на те, що під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглянуто питання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не розгляду заяви про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву від 11.09.2020 року, з урахуванням правового висновку, викладеного у цьому рішенні.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 частково.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 496, 20 грн., пропорційно задоволених позовних вимог, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області області на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не розгляду заяви про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.09.2020 року про призначення пенсії за віком, із врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська