Рішення № 11050636, 19.08.2010, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа 2-1431/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючої судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс», виконавчого комітету Маріупольської міської Ради, третя особа комітет сомоорганізації населення «Кіровський» про визнання співвласником приміщення, користувачем частини приміщення в натурі, що відповідає частині в праві спільної сумісної власності, визнання дій незаконними по використанню приміщення, усунення перешкод в користуванні колясочною шляхом накладення заборони, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

8.12.2009 року позивач звернулася до суду з позовом до житлово-комунального підприємства "Жилкомплекс" (далі ЖКП «Жилкомплекс», просила суд:

- визнати її (колективним) співвласником приміщення - колясочної, розташованої у другому під'їзді будинку АДРЕСА_1;

- визнати дії житлово-комунального підприємства "Жилкомплекс" незаконними що до використання для власних потреб приміщення - колясочної, розташованої у другому під'їзді будинку АДРЕСА_1;

- усунути перешкоди в користуванні приміщення - колясочної мешканцями другого під'їзду будинку АДРЕСА_1 шляхом накладення заборони на використання відповідачем вказаного приміщення та встановлення на дверях приміщення замикаючих пристроїв.

22.07.2010 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшли доповнення до зазначеної позовної заяви, в яких вона просила суд:

- визнати її «користувачем» частини приміщення в натурі, що відповідає частині в праві спільної сумісної власності на приміщення - колясочної, розташованої у другому під'їзді будинку АДРЕСА_1;

- визнати дії житлово-комунального підприємства "Жилкомплекс" незаконними що до використання приміщення - колясочної, розташованої у другому під'їзді будинку АДРЕСА_1;

- усунути перешкоди в користуванні приміщення - колясочної другого під'їзду будинку АДРЕСА_1 шляхом накладення заборони на використання відповідачем вказаного приміщення для власних потреб, та встановлення на дверях приміщення замикаючих пристроїв;

- стягнути з відповідача компенсацію моральної та матеріальної шкоди 5000 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 19.08.2010 року позовна заява ОСОБА_1 до житлово-комунального підприємства "Жилкомплекс", виконавчого комітету Маріупольської міської Ради в частині позовних вимог про усунення перешкод в користуванні приміщення - колясочної мешканцями другого під'їзду будинку АДРЕСА_1, шляхом накладення заборони на використання відповідачем вказаного приміщення та встановлення на дверях приміщення замикаючих пристроїв залишена без розгляду.

В судовому засіданні під час розгляду справи до участі у справі залучені в якості відповідача - виконавчий комітет Маріупольської міської Ради, третьої особи - комітет сомоорганізації населення «Кіровський».

В позовній заяві ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що з 14.01.2009 року ЖКП "Жилкомплекс" безпідставно стало використовувати приміщення колясочної, розташованої у другому під'їзді будинку АДРЕСА_1, для власних потреб, як сховище для інвентарю та побутову кімнату для прибиральників сміттєпроводів, зачинивши двері приміщення на замок, чим порушили її право, як співвласника вказаного приміщення, користуватися приміщенням за прямим призначенням. Використання приміщення відповідачем створює для нею незручності, так як кімната її квартири №40 у зазначеному будинку межує через стінку з колясочною, тому шум, що існує в колясочній, є грубим втручанням в її особисте життя. Зазначені обставини завдали їй тяжку травму, в наслідок чого порушені її звичайні життєві звязки, що вимагає від неї прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Численні звернення до адміністрації ЖКП "Жилкомплекс", виконкому Маріупольської міської Ради, прокуратури та міліції з приводу порушення її прав, позитивних результатів не дали, тому вона вимушена звернутися до суду за захистом свої порушених прав. Завдану їй моральну шкоду вона оцінює в 5000 грн., яку просить стягнути з ЖКП "Жилкомплекс".

В судовому засіданні позивач наполягала на задоволені позову на підставах, зазначених в позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача - ЖКП "Жилкомплекс", в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, посилаючись на ті обставини, що приміщення колясочної, розташованої у другому під'їзді будинку АДРЕСА_1, помилково зайняте відповідачем на підставі рішення виконкому Маріупольської міської Ради №56/3 від 15.02.1995 року, яке мається у відповідача, в якому допущена помилка стосовно номера підїзду, замість першого зазначений другий. Крім того, спірне приміщення поступово руйнувалось, використовувалось мешканцями не за призначенням, тому відповідач застосував заходи щодо його збереження, закривши його на замок. На даний час приміщення колясочної звільнено, ключі від неї зберігаються в комітеті сомоорганізації населення «Кіровський», який представляє інтереси мешканців всього будинку. При вказаних обставинах дії відповідача не можна визнати незаконними. Також відсутні підстави для задоволення інших позовних вимог, а саме: про стягнення матеріальної шкоди, так як позивачем не доведена її величини, в чому вона полягає, чим підтверджується; моральної шкоди, так як не надано доказів її існування; про визнання її співвласником, «користувачем» частини приміщення в натурі, що відповідає частині в праві спільної сумісної власності на приміщення колясочної, так як ця вимога не передбачена діючим законодавством.

В судовому засіданні представник відповідача - виконкому Маріупольської міської Ради, позов не визнала з тієї підстави, що позивачем не надано доказів, які б обґрунтовували її позовні вимоги.

Представник третьої особи - комітету сомоорганізації населення «Кіровський», в судовому засіданні зазначила, що діяльність комітету поширюється на будинок, в якому проживає позивач, він має повноваження щодо представництва мешканців будинку. До комітету ОСОБА_1 з приводу використання колясочної не зверталась. На зборах мешканців другого під'їзду зазначеного будинку, яке мало місце 14.05.2010 року, стало відомо, що ОСОБА_1 намагалась приєднати колясочну до своєї квартири, тому мешканці прийняли рішення не надавати колясочну тільки в особисте користування позивачу, та про передачу ключа від колясочної на зберігання комітету сомоорганізації населення «Кіровський», так як в будинку відсутня відповідальна особа за колясочною. При вказаних обставинах вважає, що у будь-який час, як мешканці під'їзду можуть використовувати колясочну для своїх потреб, так і представники ЖКП "Жилкомплекс" для обслуговування комунікацій, які маються в колясочній. Вважає, що за даних обставин позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши показання сторін, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного про часткове задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 7.04.2005 року, виданого за розпорядженням №32474/н/ управління міського майна, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1- позивачу по справі.

За повідомленням Маріупольського бюро технічної інвентаризації, відповідно до поетажного плану, на першому поверсі у другому підїзді будинку АДРЕСА_1 мається приміщення колясочної №40б площею 7,8 кв.м.

Зазначені обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст.61 ЦПК України, не потребують доказуванню.

Згідно ст.1 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» (2866-14), допоміжні приміщення багатоквартирного будинку приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

За змістом ст.1 згаданого Закону (2866-14), нежиле приміщення приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним обєктом цивільно-правових відносин.

Згідно офіційного тлумачення, що дане в Рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 2.03.2004 року, положень статей 1,10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладочки, горища, колясочні та інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення обєднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Зазначене не знаходиться в протиріччі, а навпаки, доповнюється положеннями ст.ст.382,369,319 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.

Зокрема в ст.382 ЦК України зазначено, що власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир.

Звичайно, цілком зрозуміле призначення приміщення колясочної у другому підїзді будинку АДРЕСА_1, що вона призначена для забезпечення потреб усіх мешканців квартир, як приватизованих, так і не приватизованих.

Приведені обставини, та зазначені норми матеріального права свідчать про безпідставність позовних вимог позивача про визнання її (колективним) співвласником приміщення колясочної, користувачем її частини в натурі, що відповідає частині в праві спільної сумісної власності, так як допоміжне приміщення колясочна передана безоплатно у спільну власність мешканців зазначеного будинку одночасно з приватизацією ними квартир. Підтверджувати це право власності в судовому порядку немає потреби, як і складову частину права власності користування колясочною. Виходячи із цільового призначення колясочної, неможливо використання позивачем колясочної, саме її частини в натурі, що відповідає частині позивачки в праві спільної сумісної власності.

При вказаних обставинах суд вважає, що позивачу слід відмовити в зазначеній частині позовних вимог.

Стосовно позовних вимог про визнання дій ЖКП "Жилкомплекс" незаконними що до використання приміщення - колясочної, усунення перешкод в користуванні нею шляхом накладення заборони на використання відповідачем вказаного приміщення для власних потреб, та встановлення на дверях приміщення замикаючих пристроїв, слід зазначити наступне.

Судом вже встановлено, що приміщення колясочної є обєктом права спільної сумісної власності мешканців зазначеного будинку.

З 14.01.2009 року ЖКП "Жилкомплекс" стало використовувати приміщення колясочної, розташованої у другому під'їзді будинку АДРЕСА_1, для власних потреб, як сховище для інвентарю та побутову кімнату для прибиральників сміттєпроводів, про що свідчать численні звернення з цього приводу позивача, так і мешканців будинку до адміністрації ЖКП "Жилкомплекс", виконкому Маріупольської міської Ради, прокуратури та міліції.

Безумовно, зазначені дії ЖКП "Жилкомплекс" є незаконними, так як порушують право спільної сумісної власності мешканців зазначеного будинку, в тому числі і позивача, повязаного з користуванням колясочною, що відповідає вимогам ст.41 Конституції України, в якій зазначено: «Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним».

З цього приводу є безпідставними посилання представника ЖКП "Жилкомплекс" на те, що колясочна помилково зайнята відповідачем на підставі рішення виконкому Маріупольської міської Ради №56/3 від 15.02.1995 року, в якому допущена помилка стосовно номера підїзду, що приміщення колясочної руйнувалось, використовувалось мешканцями не за призначенням, тому відповідач застосував заходи щодо його збереження, закривши його на замок. Доводи відповідача не відповідають вимогам і Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в якому зазначено, що основним обовязком житлово-комунальних підприємств є надання житлово-комунальних послуг, які передбачають в тому числі і утримання будинків і прибудинкових територій, тобто господарську діяльність, спрямовану на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд.

Під час розгляду справи відповідач ЖКП "Жилкомплекс" 14.05.2010 року звільнив приміщення колясочної, про що свідчить відповідний акт, ключі від приміщення передані комітету сомоорганізації населення «Кіровський», представник якого в судовому засіданні підтвердив зазначену обставину, тому на даний час не існує потреби задовольняти позовні вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні приміщення - колясочної другого під'їзду будинку АДРЕСА_1 шляхом накладення заборони на використання відповідачем ЖКП "Жилкомплекс" вказаного приміщення для власних потреб, та встановлення на дверях приміщення замикаючих пристроїв.

Відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення», органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети у містах, сільські, селищні комітети, серед основних завдань котрих є і задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг.

Комітет сомоорганізації населення «Кіровський», створений за територіальним принципом, представляє інтереси і мешканців спірного будинку, в якому фактично відсутній будинковий комітети, тому, на думку суду, передача комітету ключа від колясочної на зберігання не є порушенням і відповідає вимогам закону.

Враховуючи зазначені обставини, дії ЖКП "Жилкомплекс" щодо використання для власних потреб приміщення колясочної, слід визнати незаконними за період з 14.01.2009 року по 14.05.2010 року.

Позивачем не доведена суду величина матеріальної шкоди, в чому вона полягає, чим підтверджується, також не надано доказів існування моральної шкоди, не доведений причинний звязок між діями відповідача і зверненням позивачки до медичного закладу, тому позовні вимоги позивача про стягнення матеріальної, моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню понесенні нею судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,61,88,209,212,214,215,218 ЦПК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», рішенням Конституційного Суду України від 2.03.2004 року №4-рп/2004, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.382,369,319 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс», виконавчого комітету Маріупольської міської Ради про визнання співвласником приміщення, користувачем частини приміщення в натурі, що відповідає частині в праві спільної сумісної власності, визнання дій незаконними по використанню приміщення, усунення перешкод в користуванні колясочною шляхом накладення заборони, стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати дії житлово-комунального підприємства "Жилкомплекс" за період з 14.01.2009 року по 14.05.2010 року, щодо використання для власних потреб приміщення - колясочної, розташованої у другому під'їзді будинку АДРЕСА_1 незаконними, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс» (р/р 26008215068221 в Маріупольській філії АКБ УСБ, МФО 334185, код ЗКПО 32035610) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 8,50 грн., оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., всього 38,50 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневій районний суд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя :