Рішення № 110505546, 21.04.2023, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1422/23

(2/199/1220/23)

РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2023 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, в обґрунтування якого послався на те, що відповідач є споживачем послуг позивача з постачання електричної енергії, які надаються за адресою АДРЕСА_1 . Під час проведення 09 січня 2021 року технічної перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок у відповідача було виявлено порушення у вигляді розкрадання електричної енергії шляхом самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, що не є власністю оператора системи (позивача), з порушенням схеми обліку. Про виявлене порушення складено відповідний акт №33782, який розглядався на засіданні комісії 19 січня 2021 року, за наслідками чого прийнято рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 46327,37 гривень. Відповідач з виявленим порушенням погодилась та звернулась до позивача із заявою про розстрочення сплати боргу, за наслідками чого 17 лютого 2021 року між сторонами укладено договір про реструктуризацію заборгованості №120001006095/6822022, яким на період з 17 лютого 2021 року по 01 червня 2021 року розстрочено відповідачу залишок несплаченої нею вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 30327,3 гривень. Однак свої зобов`язання за вказаним договором відповідач не виконала належним чином, внаслідок чого станом на 25 січня 2023 року в неї виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 13609,3 гривень, яку позивач і просить стягнути за даним позовом разом з понесеними ним судовими витратами по справі.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу відповідний строк для усунення недоліків його позову.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2023 року у зв`язку із повним та своєчасним усуненням позивачем недоліків його позову позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відзив від відповідачів до суду не надходив, в зв`язку із чим суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені на ступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем послуг позивача з постачання електричної енергії, які (послуги) надаються за місцем реєстрації та фактичного проживання відповідача за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим на ім`я відповідача відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 , що підтверджується копією особового рахунку, копією паспорту відповідача, довідкою суду про зареєстроване місце проживання відповідача.

09 січня 2021 року представниками позивача проведено перевірку стану електричних приладів обліку та електроустановок у відповідача в її присутності за адресою АДРЕСА_1 , за наслідками чого виявлено порушення, саме: самовільне підключення струмоприймачів, електропроводки до електропроводки, яка не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом від ввідного проводу в будинку на окрему розетку, приховано, тобто способом, що унеможливлює його при контрольному огляді. Для виявлення підключення використані спеціальні технічні засоби покажчик напруги. Точка і місце самовільного підключення на ввідному проводі за стіною, де встановлений прилад обліку, провід прикритий шпалерами. При включенні навантаження в безоблікову розетку електроенергія споживається, приладом обліку не враховується. Порушення продемонстровано відповідачу. Дані обставини підтверджуються копією акту про порушення №33782 від 09 січня 2021 року з додатком та фотокартками до нього.

19 січня 2021 року в присутності відповідача відбулось засідання комісії з розгляду вищевказаного акту про порушення. За наслідками такого засідання встановлено, що відповідач порушив Правила роздрібного ринку електроенергії у вигляді самовільного підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, а також розраховано розмір збитків за період з 09 січня 2020 року по 09 січня 2021 року в загальному розмірі 46327,37 гривень. Дані обставини підтверджуються копією протоколу засідання комісії з розгляду акту про порушення, копією розрахунку розміру відшкодування збитків.

19 січня 2021 року відповідач звернулась до позивача із заявою про укладення договору про реструктуризацію заборгованості у зв`язку із тяжким майновим станом відповідача, що підтверджується копією відповідної заяви.

17 лютого 2021 року між сторонами було укладено договір №120001006095/6822022 про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії по Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до умов якого відповідач, як споживач, підтверджує та визнає факт порушення Правил, яке було зафіксоване Актом про порушення правил №33782 від 09 січня 2021 року, а також визнає дійсність рішення комісії позивача, як Оператора системи розподілу, яке оформлено протоколом №02/21 від 19 січня 2021 року по розгляду акту на загальну суму нарахувань вартості необлікованої електричної енергії на суму 46327,37 гривень. Згідно п.п.2.1, 2.2 договору сума, що підлягає реструктуризації, становить 30327,30 гривень, які відповідач зобов`язалась виплатити у повному обсязі позивачу в період з 17 лютого 2021 року по 01 червня 2021 року періодичними платежами згідно графіку погашення заборгованості. Викладені обставини підтверджуються копією означеного договору з додатком до нього.

Разом з тим, як встановлено з наявних в матеріалах справи, відповідач свої зобов`язання з погашення розстроченої заборгованості перед позивачем не виконала належним чином, в зв`язку із чим станом на 25 січня 2023 року розмір непогашеної вартості необлікованої електричної енергії становить 13609,3 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості, випискою по особовому рахунку відповідача.

Правовідносини, які виники між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 (далі ПРРЕЕ).

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі, а також договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Також цивільні права можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, в тому числі з актів органів державної влади.

Згідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Положеннями ст.58 ч.3 п.3 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Підпунктом 20 п.5.5.5 глави 5.5 Розділу V ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Підпунктом 14 п.5.1.1 глави 5.1 Розділу V ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

Підпунктом 11 п.5.2.1 глави 5.2 Розділу V ПРРЕЕ передбачено, що електропостачальник має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, іншого електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

Нормою ст.77 ч.ч.1, 2 п.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями наринку електричноїенергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Пунктами 8.2.5, 8.2.6 глави 8.2 Розділу VIII ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення. На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Підпунктом 7 п.8.4.2 глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Пунктом 8.4.13 глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави Wдоб.с.п.=Рс.п.tвик.с.п. При цьому час використання самовільного підключення протягом доби (t вик.с.п.) приймається рівним 8 год.

Згідно пп.3 п.8.4.8 глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Пунктом 1.1.2 глави 1.1 Розділу І ПРРЕЕ визначено, що: 1) контрольний огляд засобу комерційного обліку виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів; 2) технічна перевірка виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень; 3) самовільне підключення без порушення схеми обліку несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, після їх відключення оператором системи в установленому законодавством порядку (за умови наявності договору з оператором системи); 4) самовільне підключення з порушенням схеми обліку несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.

Положеннями ст.22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Нормою ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ї завдала.

Пунктом 4.24 розділу IV ПРРЕЕ визначено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію сторони за взаємною згодою укладають договір щодо реструктуризації заборгованості та оформлюють графік погашення заборгованості, який є додатком до договору. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі, а також відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини правовідносин сторін в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, відповідно до змісту наведених вище положень законодавства та усталеної судової практики з вирішення спорів про стягнення заборгованості за надані та не оплачені житлово-комунальні послуги, різновидом яких є послуги з постачання та розподілу електричної енергії (ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року), підставою для виникнення у споживача житлово-комунальних послуг обов`язку зі сплати їх вартості є в першу чергу наявність між таким споживачем та постачальником послуг або іншим уповноваженим учасником цих правовідносин договору про надання відповідних послуг. Разом з тим, споживачі зобов`язані своєчасно і в повному обсязі оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі. Останній висновок прямо закріплено і в нормі ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року. Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 15березня 2018року посправі №401/710/15-ц, від 26 вересня 2018 року по справі №750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року по справі №642/2858/16, від 16 грудня 2020 року по справі №761/32712/17, від 12 липня 2021 року по справі №233/6532/19, від 28 липня 2021 року по справі №554/7740/17, від 09 лютого 2022 року по справі №953/24063/19, а також правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 07 липня 2020 року по справі №712/8916/17.

Стосовно обставин спірних правовідносин сторін, то в ході розгляду справи знайшли своє повне підтвердження заявлені позивачем в обґрунтування свого позову фактичні обставини, зокрема факт порушення відповідачем, як фактичним споживачем, правил роздрібного ринку електричної енергії у вигляді самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи (позивача), з порушенням схеми обліку, що виявилось у споживанні відповідачем електричної енергії поза приладами обліку та завдало позивачу збитків на суму 46327,37 гривень. При цьому відповідачем в позасудовому порядку вирішення спору було визнано вказаний факт, внаслідок чого за її ініціативою між сторонами 17 лютого 2021 року було укладено договір №120001006095/6822022 про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії по Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії. Однак, оскільки відповідач умови вказаного договору не виконала в повному обсязі, в неї станом на 25 січня 2023 року існує перед позивачем заборгованість в розмірі 13609,3 гривень, докази хоча б часткового погашення якої в матеріалах справи відсутні. Таким, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність, обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог, а отже і необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого останнім при зверненні до суду із даним позовом судового збору в розмірі 2684 гривень.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.11,15,16,22,319,322,525,526,530,541,543,610-612,625,629,714,1166ЦК України,ст.ст.58,77Закону України«Про ринокелектричної енергії»,п.1.1.2глави 1.1Розділу І,п.4.24розділу IV, пп.20 п.5.5.5 глави 5.5 Розділу V, п.п.8.2.5, 8.2.6 глави 8.2, пп.7 п.8.4.2, пп.3 п.8.4.8, п.8.4.13 глави 8.4 Розділу VIII Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, ст.ст.4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 211, 223, 240, 258, 259, 263-265, 268, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (ЄДРПОУ 23359034; адреса місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, вул.Запорізьке шосе, 22) в рахунок відшкодування завданих збитків у вигляді вартості необлікованої електричної енергії за період з 09 січня 2020 року по 09 січня 2021 року 13609,3 гривень.

У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (ЄДРПОУ 23359034; адреса місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, вул.Запорізьке шосе, 22) судовий збір в розмірі 2684 гривень.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М.Авраменко