Рішення № 110503423, 27.04.2023, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/433/23

Провадження № 2/385/211/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2023 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Венгрина М. В.,

секретар судового засідання Шевченко Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості

ВСТАНОВИВ:

представник позивача АТ «ОТП Банк» - Лісова В. Ю. звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути суму заборгованості за Кредитним договором № 2034660341 від 20.11.2020 станом на 18.10.2022 у розмірі 164178,60 гривень, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 132649,48 гривень, заборгованості за відсотками 22293,84 гривень, заборгованості за комісією на розрахункове обслуговування 9235,28 гривень, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 20.11.2020 між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 2034660341, на підставі якого Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник отримує його на умовах передбачених кредитним договором. Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 150000,00 гривень на споживчі цілі, 150,00 гривень на сплату додаткових послуг (послуга СМС+довідка) та на придбання Послуг зі страхування у Продавця 1: «Страхування від нещасного випадку» - 3600,00 гривень.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, сплачувати проценти, за обслуговування кредитної заборгованості, та комісію за обслуговування кредитної заборгованості, в строки та на умовах, що передбачені договором. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі визначеній договором. В порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 18.10.2022 має заборгованість за Кредитним договором № 2034660341 від 20.11.2020 у розмірі 164178,60 гривень.

12.10.2022 представник AT «ОТП БАНК» звертався із досудовою вимогою про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором до ОСОБА_1 які 07.11.2022 були повернуті відправнику.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ«ОТП Банк», у зв`язку з чим останній вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.174ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

При відкритті провадження у справі судом було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз`яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 24.03.2023 та позовну заяву з доданими до неї документами було отримано відповідачем 06.04.2023, однак правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, 21.04.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника АТ «ОТП Банк», на підставі наявних у справі доказів позов просить задовольнити у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст.211ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку, шляхом отримання судової повістки.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст.44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст.191ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Беручи до уваги ч. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст.223ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

20.11.2020 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2034660341 за умовами якого банк надає, а позичальник отримує кредит у розмірі 150000,00 гривень на споживчі цілі, 150,00 гривень на сплату додаткових послуг (послуга СМС+довідка) та на придбання Послуг зі страхування у Продавця 1: «Страхування від нещасного випадку» - 3600,00 гривень, загальний розмір кредиту 153750,00 гривень, з датою остаточного повернення кредиту 20.11.2025, з фіксованою відсотковою ставкою 28,80 % річних та комісією за управління кредитом у розмірі 0,85% від суми кредиту щомісячно.

Відповідно до п. 1.3. Договору, повернення Кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати Позичальником Ануїтетних Платежів.

Відповідно до п.1.4. Договору, датою (моментом) надання Банком та отримання Позичальником Кредиту вважається дата підписання Позичальником Кредитного договору. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням Позичальника коштів на поточний рахунок Продавця 1 на придбання Товару. У разі отримання Кредиту також і на оплату Послуг у Продавця та/або на оплату Комісійної винагороди за видачу Кредиту. Кредит надається також шляхом перерахування банком відповідної частини Кредиту на поточний рахунок Продавця Послуг та/або утримання Банком Комісійної винагороди за видачу Кредиту.

Також, 20.11.2020 ОСОБА_1 підписані Анкета-заява на отримання кредиту та паспорт споживчого кредиту (Інформація, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит).

Як вбачається з паспорту споживчого кредиту (Інформація, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), ОСОБА_1 надана інформація про те, що загальна сума кредиту становить 153750,00 гривень, процентна ставка становить 28,80 % річних, строк кредитування 60 місяців.

З Додатку № 1 до паспорту споживчого кредиту від 20.11.2020 (орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту) вбачається, що кредит наданий з 20.11.2020 по 20.11.2025, зі сплатою відсотків, а також інших послуг банку, згідно з тарифами (щомісячною комісією). Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 370041,45 гривень.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 20.11.2020 банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси.

Відповідач свої зобов`язання за договором від 20.11.2020 належним чином не виконав.

Всупереч умов Кредитного договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

12.10.2022 позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості. Однак, відповідач всі звернення проігнорував, вимогу не задовольнив, погашення заборгованості не здійснив, чим порушив права позивача.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2034660341 від 20.11.2020, станом на 18.10.2022 у позичальника наявна заборгованість у розмірі 164178,60 гривень, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 132649,48 гривень, заборгованості за відсотками 22293,84 гривень, заборгованості за комісією на розрахункове обслуговування 9235,28 гривень.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.626Цивільного кодексуУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.526Цивільного кодексуУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054Цивільного кодексуУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1056-1Цивільного кодексуУкраїни процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною 1 ст.1049Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ч. 1 ст.1050ЦК України зазначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Розмір заборгованості за договором в частині заборгованості за тілом кредиту, процентами, комісією підтверджується розрахунком, наданими позивачем, який є повним, чітким, узгоджуються з умовами кредитного договору, відповідачем не спростований, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, останній не скористався своїм процесуальним правом щодо надання відзиву на позов та доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову, в разі наявності таких.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки заборгованості суд приходить до висновку, що розмір заборгованість є обґрунтованим та підстав не довіряти розрахункам у суду не має.

Відповідачем не надано жодного доказу на спростування доводів позивача.

ОСОБА_1 користувався наданими коштами, заперечень щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості суду не надав, доказів про відсутність заборгованості у розмірі вказаному в розрахунку, суду ним також не надано, а тому права позивача порушені та підлягають захисту в судовому порядку шляхом задоволення позову, оскільки відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно ч. 1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2684,00 гривень.

Відповідно до правил частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача стягується сума сплаченого позивачем судового збору 2684,00 гривень.

Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» суму заборгованості за Кредитним договором № 2034660341 від 20.11.2020 станом на 18.10.2022 у розмірі 164178,60 гривень, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 132649,48 гривень, заборгованості за відсотками 22293,84 гривень, заборгованості за комісією на розрахункове обслуговування 9235,28 гривень, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 гривень, а всього 166862 (сто шістдесят шість тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 27 квітня 2023 року.

Суддя: М. В. Венгрин

Дата документу 27.04.2023