Рішення № 11049700, 06.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2010 р.Справа № 18/1091-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЛАНДО" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіво" м. Хмельницький

про стягнення 70992,58 грн. за договором поставки №999/09 від 16 вересня 2009 року

                                                                      Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

позивач: не з'явився

відповідач: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 70992,58 грн., у т.ч. 66261,64грн. заборгованості згідно договору поставки №999/09 від 16.09.09р., 4730,94 грн. пені. В обґрунтування вимог посилається на ст.ст. 222 Господарського кодексу України.

Повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, письмового відзиву на позов не подав, причини неявки представника та неподання доказів не повідомив.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРЛАНДО" м. Київ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альвіво" м. Хмельницький (Покупець) 16.09.2009р. було укладено договір поставки №999/09, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю за замовленнями товар, а Покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначена у накладних на кожну окрему партію(п.1.1договору).

Відповідно до п.3.3 договору датою поставки товару є дата, зазначена у товаро-транспортній накладній та/або видатковій накладній.

Ціна на товар вказана в товаро-транспортній накладній та/або видатковій накладній. Вартість товару є узгодженою сторонами за наявності печаток (штампів) сторін на накладній. Накладні виконують функцію специфікації.(п.4.1 договору).

Згідно п. 4.2 договору термін оплати 60 календарних днів з моменту приймання Покупцем товару.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у разі затримки оплати за отриманий товар, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування пені, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 66286,04 грн., а саме за видатковими накладними №000016683 від 08.10.2009р. на суму 4965,12 грн., №000016712 від 08.10.2009р. на суму 2859,14 грн., №000016720 від 08.10.2009р. на суму 808,46 грн., №000017378 від 22.10.2009р. на суму 491 грн., №000017379 від 22.10.2009р. на суму 2470,67 грн., №000018117 від 04.11.2009р. на суму 9138,19 грн., №000018118 від 04.11.2009р. на суму 12616,15 грн., №000019301 від 20.11.2009р. на суму 8048,86 грн., №000019302 від 20.11.2009р. на суму 3384,94 грн., №000021570 від 24.12.2009р. на суму 15755,68 грн., №000021571 від 24.12.2009р. на суму 5747,83 грн., №000016683 від 08.10.2009р. на суму 4965,12 грн.

Відповідач провів часткову сплату товару на суму 24,40 грн. Сума боргу склала 66261,64 грн..

Згідно акту звірки розрахунків, складеного та підписаного сторонами станом на 31.12.09р. заборгованість відповідача склала 66261,64 грн.

Відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не сплатив, тому позивачем подано позов до суду про стягнення з відповідача 70992,58 грн., з яких 66261,64 грн. основного боргу, 4730,94 грн. пені згідно поданого розрахунку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов’язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Положеннями ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, який був частково оплачений, сума боргу склала 66261,64 грн., що визнається сторонами. Доказів про сплату даної суми боргу суду не надано.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов’язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.5.3 договору поставки №999/09 від 16.09.2009р., дотримуючись положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суд вважає, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі в розмірі 4730,94 грн. згідно поданого розрахунку.

Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 27, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                                                В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЛАНДО" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіво" м. Хмельницький про стягнення 70992,58 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіво" (юридична адреса:м. Хмельницький, вул. Волочиська,буд.15,кв.7; фактична адреса: м. Хмельницький, вул. Івана Франка, буд. 10, код 35994591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЛАНДО" (м. Київ, вул. Вікентія Хвойки,21, код 30867320) 66261,64 грн. (шістдесят шість тисяч двісті шістдесят одна гривна 64коп.) боргу, 4730,94 грн. (чотири тисячі сімсот тридцять гривень 94 коп.) пені, 709,93 грн. (сімсот дев'ять гривень 93 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано 4 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3-4- відповідачу